Ліховий хотів підтримати українське ”мило”, але не встиг
Екс-міністр культури і туризму Ігор ЛІХОВИЙ в інтерв’ю УНІАН заявив, що корені фінансових складнощів українського кінематографу – не в недофінансуванні, а у несвоєчасному фінансуванні. “Торік держава виділила на кіновиробництво 49 мільйонів гривень, - сказав ЛІХОВИЙ, - освоєно – 26, цього року – майже 50 мільйонів... Коли я прийшов в уряд, було сорок два фільми в процесі виробництва. Це немало. Зараз, за місяць до звільнення, я підписав програму кіновиробництва. І при мені, до речі, було створено Державну службу кінематографії”.
Виділені на кіно бюджетні кошти повертаються назад тому що “надходять у кінці року”. Екс-міністр поскаржився, що розподільники бюджетних коштів не звертають уваги на те, що “кіновиробництво – складний процес. Це не піти в магазин і купити готовий товар, його ще потрібно організувати. Тим більше на руїнах українських кіностудій”.
Екс-міністр не бачить жодних підстав у претензіях режисерської групи фільму “Штольня” та молодих кінематографістів, які весь час скаржаться на відсутність державної уваги до вітчизняних кінематографічних проектів. “Це така вже українська ментальність, - вважає ЛІХОВИЙ, – ще на етапі народження проекту треба вже визначити, хто буде призначений відповідальним за його провал. Жодного разу ті, хто робив “Штольню”, не звертався до мене безпосередньо як до міністра. Хоча більшої кількості відвідувачів, ніж прийняв за цей час я, не приймав жоден з моїх попередників. У кінематографі збереглося інерційне мислення – що коли в нас є геніальний проект, то держава має його профінансувати. Держава лише частково може взяти участь у кіновиробництві. І не тому, що ми не хочемо, а тому, що маємо обмеження. Тільки для того, щоб розпочати роботу над фільмом, потрібно пройти щонайменше чотири-п’ять тендерів. Це дуже складний процес, і коли з 1 липня ми ввели тендерне законодавство, то з’ясувалося, що нікому брати в них учать – кіностудії не готові”.
Також значна кількість образ митців може пояснюватися тим, що, як нагадав ЛІХОВИЙ, “проекти фільмів проходять експертну раду. Звісно, кожен автор вважає свій твір геніальним, але він ще повинен переконати в цьому експертну групу і, даруйте, міністра культури теж. До речі (я це вважаю своєю заслугою), кожен випускник творчого факультету кіно і телебачення має право реалізувати свій перший проект за бюджетні кошти”.
На цьому тлі дещо дивує, що схильні до розмов про відродження духовності високопосадовці, як зізнався ЛІХОВИЙ, у реальному житті все ж віддають перевагу комерційним проектам. “Коли в червні ми затверджували положення про службу кінематографії, то прем’єр-міністр Юрій Єхануров делікатно, але настійливо порадив: пане міністре, розпочніть з українського “мила”. І я з ним погодився, але часу було замало. Гроші підуть тільки зараз...”