Віктор Король: «Ющенко перебуває на межі емоційного зриву»

Народного депутата, генерал-лейтенанта міліції Віктора Короля після перемоги Помаранчевої революції розглядали як одного з найімовірніших претендентів на посаду голови Націо­нального бюро розслідувань (прототипу американського ФБР), створити яке мріяв Віктор Ющенко. Однак минуло півроку, а подальша доля ціеї служби й досі не визначена. Про те, на які підводні камені наткнувся проект створення НБР, про реформування правоохоронних органів і кадрові чистий, розмова нашого кореспондента з парламентарем.

-То хто ж обламав крила ідеї створення НБР?

- Були добрі люди. Але про все по порядку. Свого часу я дійсно розробляв проект діяльності Національного бюро розслідувань, який був добре сприйнятий у суспільстві. Відтак я скерував його в Секретаріат Президента. Там дехто пропонував його на­звати чи то "сапка", чи то "тяпка", але потім взагалі розмови на цю тему стихли. Наразі я досі чекаю відповіді від Президента. Він, до речі, тоді схвально поставився до цієї концепції й, наскільки мені відомо, не відмовився від неї і тепер. Я буду мати з цього приводу розмову з Віктором Андрійовичем і думаю, що восени цей проект стартує. Знаєте, якщо чесно, то після того, як я поклав на стіл Пре­зидентові проект створення НБР, я свідомо потім відійшов від цього питання. Трохи схи­трував. Бо при тому безладі, який нині панує у правоохо­ронній системі, мене могли б зробити стрілочни­ком. Мовляв, хто ви­нен? "Невістка" з НБР!

- Чи відчували ви, що хтось чинить спротив ідеї ство­рення НБР?

—Так, були певні особи, які, побоюючись, що їхні повно­важення можуть бути урізані, постійно нашіптували на вухо Президентові, що, мовляв, ми самі впораємось, а Націо­нальне бюро розслідувань лише буде дублювати інші силові структури і плентатись у них під ногами.

- Кажуть, це був Петро Дорошенко…

- Ні, інші люди. Тепер, після "всепереможної" бо­ротьби з корупцією, думаю, Президент більше не слу­хатиме їхніх порад. Та шкода втраченого часу.

- Ви згадали про безлад у правоохоронних органах. Де­які ваші колеги твердять, що він викликаний реформуван­ням правоохоронної системи…

- Навпаки, безлад викли­каний тим, що реформування немає. Президент змушений фактично власноруч рефор­мувати правоохоронну сис­тему, хоча це не його функція. Адже наразі немає концепції, яку б усі могли побачити і підтримати або критикувати. Самі розмови.

- А реформа ДАІ?

— Я не вважаю це хорошою ідеєю — поєднати патрульно-постову службу зі службою ДАІ. Адже у більшості з нас Державтоінспекція асоцію­ється із сержантом, який стоїть на дорозі із смугастою паличкою і псує настрій во­діям. Насправді ж обов'язки у цієї служби значно ширші — це і розшук викрадених авт, і контроль за ситуацією на дорозі, і ведення обліку тран­спортних засобів, і нагляд за їх технічним станом тощо. Тепер усі ці функції пере­бувають у стані колапсу, і це серйозно загострює ситуацію на автошляхах. На мою думку, ДАІ треба зберегти, однак викоренити з неї корупцію. Зрештою, питання ДАІ розгля­датиметься у вересні в пар­ламенті, і я певен, що ця структура буде збережена. Хоча й, можливо, у дещо зміненому вигляді.

— Скільки часу, на вашу думку, потрібно на реформування правоохоронних органів?

— Недавно високопосадові керівники силових структур заявили, що їх нібито вдовольняє фінансування їхніх відомств. Чисельний склад також більш ніж достатній — триста тисяч. В іншому разі Луценко не говорив би про необхідність скорочення. То у чому ж проблема? Відтак, на мою думку, для того, щоб, наприклад, ДАІ запрацювала ефективно і в новій якості, потрібно не більше як десять Днів.

А ще необхідно розмежу­вати вплив губернаторів на обласних міліційних начальників, які, зрослися головами, немов сіамські близнюки, і провокують створення корупційних схем та кругову поруку. Губернатори, згідно із законом, повинні підпорядковуватися Президентові, силовики — керівникам свого відомства. Випадки, коли голова обл­держадміністрації вирішує кадрові питання у правоохо­ронних колах, лобіює свої кандидатури, мають бути ви­корінені раз і назавжди. Це цілком автономні служби, кожна з яких повинна вико­нувати свої обов'язки. Інакше нам ніколи не розірвати цього замкнутого кола: міліція по­криватиме владу, влада — міліцію.

— Ви недавно заявили, що невдовзі має бути велика кадрова ротація як в урядовій команді, так і серед чинов­ників на регіональному рівні. Чому?

— Я добре знаю характер Віктора Андрійовича і можу вас запевнити, що він більше не потерпить нафтових, газо­вих, цукрових, м'ясних та ін­ших криз. На жаль, профе­сіональна планка під час при­значення і урядовців, і керів­ників регіонального рівня свого часу була дуже зани­жена. Багато хто, прийшовши у владу, не мав елементарного поняття, що належить робити у даний момент для держави. Прийшла команда, впевнена у своїй правоті й непогрішності. Результат — розчарування людей, які чекали швидких і радикаль восени це призведе до серйозних кадровиї ротацій. Адже Ющенко перебуває на межі емоційного зриву, і невдовзі кожен кон­кретно відповідатиме за свої дії. Зміни будуть на рівні як урядовців, так і губернаторів.

— Тобто наближається ве­лика кадрова чистка?

— Я маю таку інформацію.

— Ви були ініціатором за­провадження в уряді посади віце-прем'єра з правових питань, і цю ідею апріорі нібито також підтримав Президент. Але чи варто обтяжувати і так чималий штат Кабміну ще одним чиновницьким порт­фелем?

— Варто. Це дуже складна ділянка роботи, з огляду хоча б на те, що правоохоронці сьогодні "з'їдають" понад десять відсотків усього дер­жавного бюджету. Це я вам кажу як член бюджетного комітету. Відтак для того, щоб координувати фінансові пото­ки й кадрові ресурси, контро­лювати розмежування функ­цій між різними силовими службами, формувати їхню ідеологію, в уряді має бути компетентна людина, відпові­дальна за цю величезну ді­лянку роботи.

Юрій ГРИЦИК, «Експрес»

www.expres.ua