«Архіви Порошенка» не горять

— Коли рік тому до керівництва країною прийшла нова команда, її представники, зокрема Петро Порошенко, заявляли про боротьбу з корупцією як про головний пріо­ритет. За їхньою ж версією, одним із шля­хів цієї боротьби мало бути відокремлення влади від бізнесу. Чи виконав Порошенко цю обіцянку?

— Абсолютно відповідально заявляю — ні! Порошенко брехав людям, коли йшло­ся про відокремлення влади від бізнесу. Доведу це фактами.

15 березня 2005 року Порошенко пові­домив ЗМІ, що передає свої активи до фонду, де ними керуватиме менеджерська компанія. З його слів, фонд уже зареєст­ровано і відбувається передача корпора­тивних прав. Менеджерська компанія ке­руватиме активами фонду, що унеможли­вить його (Порошенка) вплив як посадо­вої особи на користь збільшення власних активів.

16 травня в інтерв'ю інтернет-виданню «Україна сьогодні» Порошенко заявив, що в його власності не залишилось жод­ного підприємства. А ще повідомив, що володів неконтрольними пакетами кіль­кох підприємств і в прозорий спосіб пе­редав ці пакети до спеціально створеного інвестиційного фонду. Фонд зареєстрова­но, тож пакети акцій йому вже не нале­жать, а перебувають у цьому фонді. Тому він не може втручатися або впливати на прибутковість переданих до фонду акти­вів.

Та ось документ, згідно з яким «фонд Порошенка» зареєстровано лише 16 вересня, тобто вже після початку корупційного скандалу і відставки уряду.

Це доводить, що і в березні, і в травні Порошенко брехав про те, що фонд вже зареєстровано і що належні йому пакети акцій підприємств уже не в нього, а в цьо­му фонді.

Довести нещирість Порошенка можна і в інший спосіб. Уявіть, коли вам переда­но щось в управління, це означає, що на зборах акціонерів від імені цих активів голосуватимете саме ви, а не попередні управлінці. Та після вивчення інформації по усіх підприємствах, афільованих з групою «Укрпромінвест», яку контролюють бать­ко і син Порошенки, з'ясувалося, що компаніями продовжували управляти ті самі особи, що й до наведених гучних за­яв про відмову від управління бізнесом.

Це однозначно доводить, що на посаді секретаря РНБО Петро Порошенко поєд­нував державну діяльність з бізнес-діяльністю.

— Виходить, заяви про те, що він вико­ристовував своє службове становище у власних інтересах, відповідають дійсності?

— На це запитання має відповісти суд, але про декілька цікавих моментів, які нам сталі відомі, я готовий розповісти. Ви пам'ятаєте заяви про те, що банк «Мрія», теж близький до Порошенка, заробляв на ревальвації гривні?

Банк намагався спростувати ці пові­домлення, але вийшло це дуже непере­конливо. І ось чому. У мене є документ, який розкриває механізм цієї оборудки з ревальвацією. Є таке собі Бессарабське відділення банку «Мрія», розташоване в центрі Києва. 21 квітня 2005 року певна фізична особа зайшла до цього відділен­ня, внесла в касу 71090 доларів і отримала взамін 369668 гривень. Сталося це о 9.32, тобто за звітністю цей час підпадає під ранкову касу.

Потім співробітник банку ставить на платіжні штамп «20 квітня» і дописує на ній «вечірня каса». Може, у цьому не бу­ло б прихованого змісту, якби не різниця в курсах гривні 20 і 21 квітня. 20-го долар США коштував 5,20 грн., а наступного дня — 5,05. Тобто вказана особа заробила на ревальвації понад 10000 гривень.

На той момент Петро Порошенко обій­мав високу державну посаду і мав доступ до значного обсягу інформації, в тому числі й такої, що містить державну таєм­ницю. Як пов'язати ці факти — інша справа, але ми маємо намір звернутися до відповідних органів, щоб перевірити жур­нали валютообмінних операцій по всій системі банку «Мрія».

— Якось «Свобода» повідомляла, що Порошенко будує собі величезну садибу на місці колишньої бази відпочинку кондитер­ської фабрики ім.К.Маркса. А той стверд­жував, що до цього будівництва непричет­ний. Чи був щирим Порошенко хоч у цьому випадку?

— Так, ми читали про будинок Поро­шенка у кілька тисяч „квадратних метрів, з причалами для яхт. Його будує в Кончі-Заспі компанія «Літо-2000». Та щоб вик­рутитися, Петро Олексійович привіз жур­налістів у якийсь флігель у Бориспільсь­кому районі Київщини, до того ж власни­ком якого є не він, а його теща. А в ін­терв'ю газеті «Сегодня» (6 жовтня 2005 року, № 216) він стверджував таке:

«Корр.:...То єсть все эти причалы, дома в Конче-Заспе, о которых говорят некоторые СМИ, — не ваши?

Порошенко: Они принадлежат юридическому лицу. Меня среди его учредителей нет».

Та ось ще один документ свідчить, що Порошенко вчергове збрехав громадсь­кості. Той самий «Інвестиційний фонд Петра Порошенка», про який я вже казав, разом з іншими документами подавав до Держкомісії з пінних паперів «Список пов'язаних осіб». Цей список завірено пе­чаткою «Інвестиційного фонду Петра По­рошенка» і особистим підписом його батька, отже, зв'язок — ближче вже ніку­ди. Ось цей документ підтверджує, що засновником компанії «Літо-2000», яка будує палац у Кончі-Заспі, є батько Пет­ра Порошенка. У статутному фонді цієї компанії йому належить 99,85%.

Насамкінець хочу додати, що ми, група адвокатів, яка захищає інтереси Олексан­дра Зінченко, продовжуємо збирати ін­формацію щодо Порошенка. Нами нап­равлено близько 120 адвокатських запитів як до органів державної влади, так і до офшорних зон. У мене таке передчуття, що ми ще багато чого цікавого дізнаємо­ся про Порошенка.

Роман ПЕТРЕНКО, «Свобода»