«Усі ми розуміємо, наскільки важливо знову об'єднати Майдан»

357
«Усі ми розуміємо, наскільки важливо знову об'єднати Майдан»

Лишається трохи більше двох тижнів до річниці того славетного моменту у нашій історії, коли на головній площі Києва зібралися сотнi тисяч людей, щоб сказати: «Фальсифікаціям — ні! Махінаціям — ні! Ющенко — наш Президент!». Уже ввечері 22 листопада 2004 року народна маса розрослася до неймовірних розмірів, з усієї України почали з'їжджатися до Києва тисячі й тисячі українців, щоб відстояти демократію. «Ми йде-е-емо! Попереду вогонь!» — співав Майдан слідом за Марією Бурмакою про вогонь мужності, патріотизму, готовності довести всьому світові, що ми — велика нація, яка здатна стояти до кінця за майбутнє своєї країни.

Видео дня

Так починалося те, що назвали Помаранчевою революцією. Сімнадцять морозних днів і ночей запам'яталися шаленою енергетикою, гордістю за себе, свою Батьківщину. Досі у багатьох учасників тих подій, їх очевидців, навіть тих українців, які спостерігали за революцією по телебаченню з-за кордону з надією повернутися нарешті назавжди додому, при спогадах про «помаранчеві» дні сльозяться очі.

Після року, що минув, представники «помаранчевої» команди знову кличуть на Майдан. Тільки чого чекати українцям від цього Майдану тепер, ніхто напевне не знає, навіть організатори відзначення цієї річниці. Чи знову будуть сльози радості? Чи це будуть сльози ностальгії, чи — розчарування? Чи побачать люди знову на сцені провідників революції, чи вони стоятимуть поруч?

«УМ» спробувала з'ясувати, як має виглядати день народження революції у людей, від яких багато в чому залежить майбутній сценарій святкувань. Наразі точно відомо, що «уродини» Майдану відзначатимуть на два днi раніше — 20 листопада, виходячи з того, що це неділя. Також очевидним є те, що колишньої єдності на відновленій сцені Майдану не буде. «Мені буде соромно стояти на Майдані поруч із Порошенком і дивитися людям в очі», — сказав нещодавно колишній держсекретар, а ще раніше — керівник штабу Ющенка Олександр Зінченко. Водночас екс-секретар РНБО Порошенко каже, що його місце цього дня буде саме на Майдані. Отож чи не закінчиться свято публічним з'ясовуванням стосунків, чи прийдуть туди ті, хто стояв на сцені рік тому, та відповіді на інші питання — в ексклюзивних інтерв'ю та коментарях для «УМ».

Тарас Стецьків: «Свята не буде! А посуд треба клеїти»

Народний депутат та донедавна президент Національної телекомпанії Тарас Стецьків — один із тих, від кого залежить формат відзначення річниці Помаранчевої революції. До спеціально створеної для цього робочої групи Стецьків, представник партії «Реформи і порядок», увійшов на правах «польового командира Майдану». В інтерв'ю «УМ» від розповів про своє бачення річниці революції.

— Хто саме переймається підготовкою «урочистостей» з нагоди річниці Помаранчевої революції?

— Наразі ми з Володимиром Філенком (також «польовий командир Майдану», народний депутат від ПРП. — Авт.) кинули свою ідею щодо формату відзначення, і ця ідея була підтримана. Ніяких оргкомітетів створювати не треба, бо організаційно це може витягнути та сама команда, яка робила й виборчу кампанію-2004. Якщо троє осіб за це візьмуться — Безсмертний, Стецьків і Філенко — плюс той апарат, який працював на виборах і який зараз є організаційною основою «Народного союзу «Наша Україна», то, думаю, проблем не буде.

— Ви є членом ПРП, а цю партію зараз розглядають як потенційного учасника майбутнього Блоку Тимошенко. Тож чи можна казати, що ви в цій робочій групі представляєте сторону БЮТ?

— Хай собі розглядають, а ПРП ще не ухвалювала рішення, з ким піде на вибори. І це єдина можливість для мене, займаючи таку серединну позицію, працювати як із НСНУ, так і з БЮТ. Ми всі розуміємо, наскільки необхідно знову об'єднати Майдан. І провести це не як свято, а як серйозну розмову на тему причин розколу «помаранчевої» команди, пошуку відповіді, в який спосіб вести парламентську виборчу кампанію. Тобто зробити Майдан майданчиком прямого діалогу лідерів Помаранчевої революції з народом. І якщо Віктор Ющенко та Юлія Тимошенко знайдуть у собі політичну мужність прийти на Майдан (а я сподіваюся, що саме так і буде) і чесно поговорити зі своїми прихильниками та народом, це матиме дуже позитивний вплив на майбутню виборчу кампанію.

— А чому б не залучити до участі в організації річниці Майдану безпосередньо представників БЮТ? Адже рік тому вони так само безпосередньо брали участь у його організації?

— Без проблем. Їм запропоновано, і якщо вони захочуть увести своїх представників [до робочої групи], то це зроблять. Проблема не в цьому. Ключове питання — чи прийдуть на Майдан, чи зуміють лідери піднятися у політичній культурі вище над певними особистими образами і якимись непорозуміннями. Питання навіть не в кількості людей, які прийдуть на Майдан, хоча я впевнений, що прийде багато. Головне — щоб Ющенко і Тимошенко, яка під час кампанії була його вірним соратником, вийшли і пояснили народу, що народ хвилює, від чого настало розчарування і, по можливості, дали цьому народу надію на співіснування своїх політичних сил.

— Мабуть, це може виглядати як публічне з'ясовування стосунків...

— Ми хочемо бачити Майдан площею для примирення, порозуміння.

— А чи вже була якась відповідь від Блоку Тимошенко стосовно того, чи вони прийдуть? І чи були з їхнього боку інші пропозиції щодо відзначення річниці?

— Відповіді ще не було. Віктор Ющенко заявив, що на Майдані буде. І якщо Віктор Андрійович запросить, то Юля Володимирівна обов'язково прийде.

— Якщо він персонально запросить чи через когось?

— Це вже деталі. Але можна запросити так, щоб прийшли, а можна ТАК запросити, що точно не прийдуть. Але якщо Ющенко й Тимошенко справді щиро вболівають за інтереси українського народу, вони повинні зробити кілька кроків назустріч один одному. Якщо вже неможливий єдиний блок на вибори, то принаймні треба домовитися про цивілізовані правила ведення виборчої кампанії — рух паралельними курсами і майбутню коаліцію в парламенті між собою, а не, наприклад, із «Регіонами», як про це дехто заявляє в оточенні Президента.

— На вашу думку, хто мав би ще виступити на Майдані? Наприклад, фігуранти теперішнього політичного життя?

— Я, наприклад, маю що сказати, і коли буде обраний формат, згідно з яким «польові командири» мають виступати, то, повірте, у нас чотирьох (Стецьків, Томенко, Філенко, Луценко. — Авт.) знайдеться, що сказати. Але насправді люди зберуться для того, щоб послухати безпосередньо Ющенка та Тимошенко. Тому можна обмежитися і цими двома виступами. Але можна зробити і ширший формат, але це вже моменти сценарію. Якщо Порошенку й Зінченку є що сказати, вони також мають прийти і виступити.

— Яким буде чи має бути сценарій?

— Він ще не прописувався. Коли ми отримаємо ствердну відповідь про «явку» Ющенка і Юлі, тоді вже будемо складати конкретний сценарій — формат, кількість промовців, антураж, пісенний супровід, якщо він узагалі потрібен, і так далі.

— Тобто все-таки якась святкова програма буде?

— Свята не буде! Ніяких концертів. Ну немає свята, і навіщо робити вигляд, що ми святкуємо? Є тривога колосальна! Цю людську тривогу, напругу треба знімати, щоб дати людям якусь надію. У Львові вже попробували на подібному мітингу ввімкнути «Разом нас багато», і реакція була дуже недобра.

— Як ви думає, Президент також переконаний, що підстав для реляцій немає?

— Гадаю, так. Якісь елементи ностальгії, звісно, будуть. Але ж самі вожді Помаранчевої революції зробили так, що відзначати її річницю з радістю немає підстав, — обіцянки, дані людям, багато в чому не справдилися. Та якщо в хаті розбився посуд, це не означає, що його не можна склеїти. Треба просто мати бажання.

— Але все ж таки, чому людям не зробити це свято, щоб вони знову відчули той унікальний дух, який оволодівав ними рік тому? Відеокадри Помаранчевої революції у багатьох викликають сльози і спогади про найкращий час...

— Не думаю, що ми маємо йти на таку профанацію. Спочатку лідери повинні щось сказати, якщо домовляться, а вже тоді можна про щось згадувати. А коли ми спробуємо відновити дух Майдану річної давності й робити вигляд, ніби в «помаранчевій» команді нічого не сталося, це викличе лише обурення людей. Якщо «майданівцям» запропонують свято в умовах розколу, в умовах, коли країна стала перед колосальною загрозою реваншу з боку тих сил, які були при Кучмі, то подумайте, як будуть сприйняті наші «веселі картинки»?!

Я вже чув деякі концепції: мовляв, давайте влаштуємо народні гуляння з польовими кухнями і так далі... Та народ прокляне тих політиків, які йому гуляння запропонують! Люди, які сімнадцять днів на морозі стояли за Ющенка і за нову владу, хочуть серйозної і відвертої розмови, а не гулянь!

— А в «Нашій Україні» таке саме бачення цієї дати, як і у вас?

— В НСНУ існують різні точки зору — від повного прийняття моєї позиції і до організації річниці Майдану мало не як державного свята «під Ющенка». Відповідно, такі погляди знаходять певну реакцію в Блоці Тимошенко, бо, звісно, якщо це державне свято для Ющенка, тоді навіщо БЮТ туди приходити? Але я свідомий того, що моя концепція може не реалізуватися, може пройти якась протилежна концепція. І тоді нового Майдану — рік потому — або не буде взагалі, або він буде спрофанований. Або він буде у вигляді державного свята з промовою Президента, як 24 серпня.

— А чия ідея — зробити свято як державне під Ющенка? І яка позиція в Романа Безсмертного, голови ради НСНУ?

— Безсмертний чітко заявив у пресі, що Майдан має бути єдиним, і його не можна ділити. Щодо ідеї про державне свято, то, думаю, це чиновники в адміністрації Президента придумали.

— Коли ж буде остаточно вирішено, яка ж концепція свята?

— Засідає робоча група. Ми висловили свої пропозиції і Ющенку, і Тимошенко. Найближчим часом вони мають сказати, так або ні. А коли чекати остаточного рішення? Не знаю, може, навіть 19-го числа, при тому, що річниця запланована на 20 листопада. Сцена робиться за одну ніч. То не проблема.

— За ким буде останнє слово? Хто в результаті вирішить, яким буде цей Майдан?

— Це буде вирішувати робоча група, яка збирається у значно ширшому складі, аніж я, Філенко й Безсмертний. Просто інших прізвищ ви не знаєте. Там є багато людей і з боку НСНУ, і БЮТ.

— А якщо в робочій групі буде дві концепції, і ніхто поступитися не захоче, останнє слово скаже Ющенко?

— Якщо концепцій буде дві, кожна зі сторін прийме рішення, чи йти їй на такий Майдан, чи ні.

А щодо того, за ким буде останнє слово, то не думаю, що за Ющенком. Консенсус має бути! Бо то Майдан є! Це не якась держустанова, де можна призначити людину чи ні. Це Майдан, це народ, форма прямого спілкування з народом.

— Яка кількість людей, за вашими прогнозами, буде на Майдані?

— Думаю багато, якщо вони знатимуть, що там точно буде Ющенко і Тимошенко, нікого не треба буде навіть звозити. Люди самі приїдуть із регіонів, прийдуть кияни.

— Чи розглядаєте ви варіант, за якого на Майдані можуть бути влаштовані «шоу» прихильників Тимошенко та її опонентів? Частина прийде з одними заготовленими гаслами, інша — з протилежними, когось, можливо, спеціально підвезуть?

— Ну то й що? Ну постоять, поговорять. Основна ж маса прийде тих, які були на Майдані рік тому, які проявили вражаючу дисциплінованість у значно критичнішій ситуації. І коли в когось знайдеться бажання щось там кричати — ну буде кричати. Бо в нас є демократія. Але я не хвилююся з цього приводу. Люди самі поставлять таких на місце.

Ми будемо виступати проти того, щоб цю акцію перетворювали на передвиборчу, обклеювали сцену символікою якоїсь партії тощо. На річницю Майдану недоцільно приносити вузькопартійні гасла, прапори НСНУ, БЮТ та ін. Хоча виключати нічого не можна...

Олег Медведєв: «Тимошенко не потребує жодних запрошень. І не треба підвищувати градус її стосунків із Ющенком»

Поведінку команди Юлії Тимошенко під час відзначення річниці Майдану зараз спрогнозувати непросто. Чому БЮТ не відповідає на запрошення робочої групи і, що «тимошенківці» планують на 20 листопада, «УМ» спробувала з'ясувати в одного з політтехнологів штабу Тимошенко Олега Медведєва, екс-радника кандидата в президенти Ющенка.

— Олеже, яке «магістральне» бачення річниці Майдану стороною Тимошенко?

— З цього приводу думка Миколи Томенка (який піде на вибори в Блоці Тимошенко. — Авт.) є ідеальною: не святкувати, а звітувати.

— Але все-таки робоча група на базі НСНУ розробляє проект, планує запросити на одну сцену Ющенка і Тимошенко, щоб ті пояснили народу, чому так сталося, і що вони робитимуть далі. Чи можна очікувати, що команда Юлії Володимирівни дасть позитивну відповідь на цю пропозицію — прийти разом?

— Пропозиції «Нашої України» були тільки сьогодні озвучені (інтерв'ю відбулося позавчора. — Авт.), тому говорити про конкретну нашу реакцію я не можу. Єдине, що можу сказати, — безумовно, Юлія Володимирівна, її команда і її прихильники будуть на Майдані.

— Тарас Стецьків сказав«УМ», що він із Філенком ще раніше звернулися у БЮТ із запрошенням прийти на Майдан і реалізувати їхню концепцію. Але від Блоку Тимошенко досі немає відповіді. Чому?

— Я не знаю, чому вони так бюрократизують. Юлії Тимошенко для того, щоб прийти на Майдан, не потрібні запрошення ні від Безсмертного, ні навіть від таких поважних людей, як Філенко і Стецьків. Не розумію, чому слід ставити питання так, що Тимошенко має отримати запрошення. Вона прийде на Майдан, вийде на сцену й обов'язково виступить. Але в Блоці Тимошенко 20 листопада розглядають не як момент свята, щоб поспівати, фільм показати, феєрверки попускати. Для БЮТ — це момент і звіту перед Майданом, і поради з Майданом.

— Тобто можна очікувати, що 20-го числа Юля Володимирівна стоятиме поряд із Віктором Андрійовичем на сцені і, можливо, навіть подасть руку Ющенку, і це стане своєрідною акцією примирення?

— Ви явно перебільшуєте гостроту стосунків між Ющенком і Тимошенко. Вони не є в такому стані, щоб не подавати один одному рук. Думаю, розглядати простягнуту руку як подію не слід.

— Тобто мирити їх, на вашу думку, не потрібно?

— У них нормальні стосунки. Не треба штучно підвищувати градус тих відносин. Звісно, був період, коли вони були значно кращими. Потім хтось порадив Президентові дещо їх погіршити й обрати іншу тональність.

— Але мета Стецьківа й Філенка — щоб вони знову стали поруч, знову об'єдналися перед людьми, пояснили, чому сталося розходження.

— Для когось, хто працює над сценарієм подій на Майдані, важливо, як стати, як сісти, як, можливо, лягти. БЮТ, як я вже казав, розглядає Майдан з іншої точки зору. З точки зору звітування, поради, відчуття Майдану, його настроїв. А питання, хто біля кого стоятиме... Знаєте, коли був Майдан минулого року, були люди, у тому числі народні депутати, які на сцену лізли навіть по металевій трубі, аби залізти туди й зайняти вигідну позицію. Це ж абсолютно другорядне питання.

— Чи можна говорити, що сцена 20-го числа точно буде одна, і БЮТ не подаватиме заявку на проведення власної акції, а погоджуватиме свої дії із робочою групою, яка займається організацією річниці?

— Мені невідомо про плани подавати заявку на якусь окрему сцену. У БЮТ конструктивні настрої щодо Майдану. Я практично переконаний, що сцена буде одна. Із робочою групою, безумовно, буде діалог, координація. У Тимошенко немає наміру на Майдан парашутом десантуватися.

— А якщо там буде Порошенко, для Юлії Володимирівни матиме значення, чи туди підніматися?

— Мабуть, на річницю Майдану Тимошенко менш за все думатиме про Порошенка. Якби Порошенко у мене питав поради, я б йому не радив виходити на сцену. Бо його засвистять. Бо це людина, яка має насьогодні найбільш негативний рейтинг в історії України. Якщо Петро Олексійович гадає, що своєю появою він прикрасить сцену Майдану, то він помиляється.

— Згідно з планом робочої групи, Тимошенко і Ющенко зі сцени мають сказати, як вони далі діятимуть у контексті виборчої кампанії...

— На сьогодні не існує текстів промов ані Тимошенко, ані Ющенка. А щодо руху на вибори, то лідерка БЮТ давно сказала, що вони рухатимуться паралельними курсами. І це також був не її вибір. Бо, знаючи ситуацію зсередини, я точно знаю, що вона досить тривалий час прагнула йти єдиною колоною, єдиним списком із Президентом. Але деякi радники Віктора Андрійовича підказали йому інший сценарій.

— Чи можуть бути на Майдані прапори «Батьківщини» і решти партій-учасників БЮТ?

— А чому б і ні?

— Щоб це не сприймалося як піар-кампанія конкретної сили і спекуляція на ідеалах Майдану.

— Добре, тоді порадьте і «Нашій Україні» не брати iз собою прапорів на Майдан.

— Чи ви проти влаштування з нагоди річниці революції концертів — таких, які відбувалися на Майдані рік тому?

— Чому я маю бути проти? Хай співають...

— Але ж ідея така, що це не свято, а звіт, то нащо робити якісь гуляння?

— Ну, політична програма — це окремо, а концертна — окремо. Людям таки варто згадати, як це було, пережити якісь найбільш хвилюючі моменти тих подій.

Мар'яна П'ЄЦУХ, "Україна Молода"

www.umoloda.kiev.ua