За правицю голосуватимуть або за звичкою, або від безвиході

Лідер УНП Юрій Костенко заявив, що Українська Народна Партія веде переговори з Народним рухом, Українською республіканською партією «Собор» та Конгресом українських націоналістів про створення правоцентристського блоку для участі у парламентських виборах 2006 року.
У зв‘язку з цим Центр досліджень політичних цінностей звернувся до політичних експертів із питанням: Чи є шанс подолати трьохвідсотковий бар‘єр у блоку «Українська правиця»?
Дмитро ВИДРІН (директор Європейського інституту інтеграцій та розвитку):
„Я думаю, что шансы, к сожалению, не большие. Видимо, в силу господствующих сейчас в обществе настроений патернализма, когда общество последние месяцы воспитывали в ожидании разных социальных благ, социальных гарантий и социальных подачек, правым силам преодолеть эту идеологическую тенденцию умонастроений будет реально тяжело. Социология показывает, маловероятно, что партия такого правого типа преодолеет трехпроцентный барьер”.
Олесь ДОНІЙ (голова Центру досліджень політичних цінностей):
„Націонал-демократи, які мають приблизно рівнозначні партії й рівнозначних лідерів змогли об‘єднатися лише під патронатом Віктора Ющенка. Поки що другої такої кандидатури, яка би могла за короткий час задовольнити товаришів-конкурентів, не простежується. Шанс в «Української правиці» наразі є лише один, і він полягає в подальшій ескалації конфлікту між Ющенком і Тимошенко, тобто між НСНУ та БЮТ. Частина розчарованих прихильників «помаранчевої коаліції» схиляється через цей конфлікт голосувати за СПУ Мороза та НПУ Литвина. Аналогічно якась частина зневірених могла б тепер проголосувати й за «правицю». Тому непрямим чином націонал-демократи зацікавлені в посиленні конфронтації між НСНУ та БЮТ. Але поки що виглядає так, що НСНУ зможе витримати перший удар і швидше за все запросить решту націонал-демократичних партій до блокування. Просто тепер НСНУ краще не ризикувати йти окремо, а варто піти новим блоком з рештою правих партій. Але це значить, що для цих партій доведеться поступитися досить значною квотою місць у списку”.
Віктор НЕБОЖЕНКО (керівник соціологічної служби «Український барометр»):
„Я думаю, что преодолеет. Если они, конечно, найдут общий язык, выберут хотя бы одного лидера, и будут работать совместно. Проблема не в электорате. Электорат готов в сложившейся сегодня политической ситуации отдать голоса «Украинской правице». Но сами украинские правые политики не умеют договариваться, и только в этом может быть проблема. Если все-таки процесс сближения произойдет быстро, они сделают блок с очень четкими идеологическими контурами, то тогда они могут прийти в парламент совершенно спокойно. Я уверен, что до пяти процентов избирателей будут голосовать за чисто правые политические ценности, это уже является фактом на протяжении пятнадцати лет. Другое дело, что у этого электората не было никогда своих героев”.
Юрій ЯКИМЕНКО (директор політико-правових програм Українського Центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова):
„На мій погляд, в існуючій системі координат електоральне поле цих політичних партій значною мірою перетинається з полем «Народного союзу «Наша Україна» й Блоку Юлії Тимошенко. Тому, я думаю, скоріше за все ці дві політичні сили будуть відтягувати на себе значну частину виборців, які могли б проголосувати за УНП і за Народний рух. Тому, ця заява, скоріше за все, - спроба попереднього погодження позицій цих політичних сил між собою з метою, щоби потім ставити вищого рівня вимоги тій чи іншій більш потужнішій політичній силі, на випадок утворення можливого блоку. А на те, що «правиця» самостійно подолає трьохвідсотковий бар‘єр, на мій погляд, шанси не високі”.
Вадим КАРАСЬОВ (директор Інституту глобальних стратегій):
„Шанс є подолати трьохвідсотковий бар‘єр, враховуючи те, що зараз західноукраїнський електорат досить стурбований ситуацією, яка склалася сьогодні у колишній владній команді, і враховуючи те, що він поки що не прийняв остаточного рішення за кого буде голосувати: за Ющенка чи Тимошенко. Скоріше за все, він віддасть перевагу традиційним, «старим» націонал-демократичним партіям. І в цій ситуації Українська Народна Партія із «правицею» може якраз подолати цей трьохвідсотковий бар‘єр. Але, чи вигідно це партії президента? Звичайно, ні. Тому що все ж таки, щоб отримати вагому електоральну перевагу «Народному союзу «Наша Україна» потрібні будуть голоси «старих» націонал-демократів. І тут може бути серйозна, відчутна конкуренція за західноукраїнського виборця між трьома політичними силами: Юлія Тимошенко, Віктор Ющенко і «Українська правиця»”.
Сергій ДАЦЮК (консультант корпорації стратегічного консалтингу «Гардарика»):
„В мене прогноз дуже простий: люди ці неадекватні нинішнім викликам. Що взагалі відбувається в світі вони не розуміють ні аналітично, ні на описовому рівні. Тому, будуть вони об‘єднуватися чи не будуть не має для України абсолютно ніякого значення. Вони в минулому. Коли вони це зрозуміють, то спробують якось переформатувати свій проект, хоча б щоб він був дещо адекватнішим. Вони не цікаві виборцям. Якщо якийсь виборець і буде голосувати, то тільки від безвиході, або за звичкою”.










