Примите участие
в розыгрыше
сертификата на 5000 грн на товары от сети интим-бутиков Насолода Участвовать
Приз
СпортLady

/Новости шоу-бизнеса

ІІІ Всеукраїнський з’їзд працівників освіти. Нотатки на полях

914

Максим Луцький

28 жовтня відбулася без перебільшення найважливіша подія в суспільному житті держави, найтоповіша новина для ЗМІ. В Україні за 20 останніх років були проведені лише 3 з’їзди працівників освіти. Як зазначали у своїх виступах делегати – це надто мало для повноцінного функціонування та розвитку освіти в Україні. Роль вчителя у сучасному суспільстві переоцінити неможливо. Оскільки саме педагог, вчитель, викладач є носієм безцінної інформації про реальний стан розвитку освіти. Лише вони можуть фахово проаналізувати проблеми змісту, методики, причинно-наслідкові зв’язки між дійсним і бажаним. Творча атмосфера з’їзду, професійний підхід до вирішення проблем породили масу думок і вражень, окремими з яких хочеться поділитися.

Прем’єр-міністр

Присутність на з’їзді Прем’єр-міністра України Миколи Азарова засвідчила факт уваги вищої влади до проблем освіти, водночас як і роль вчителя у суспільних процесах та його авторитет.

Нестандартність початку виступу Прем’єра була сприйнята делегатами та гостями неоднозначно. Резонансний факт готування яєчні на вічному вогні, сприйнятий суспільством як глум над пам’яттю мільйонів полеглих, тривалий час є предметом обговорення. «Це духовний Чорнобиль», – так охарактеризував його М.Азаров. Це не можна виміряти кількістю автобусів, комп’ютерних класів чи зростанням зарплати. Важко не погодитися з тією базовою тезою, з якої розпочав глава уряду – основна функція школи – моральна. А це тривалий, складний процес.

Звичайно, вчителі не винні в тому, що окремі покидьки вчинили цей акт вандалізму. Вони чесно виконують свою місію у непростих умовах боротьби з наслідками економічної кризи. У нас переважна більшість талановитої, вихованої, творчої молоді. Сам у цьому переконуюся, коли спілкуюся з нашими студентами, вчорашніми випускниками. Але насправді багато залежить від педагога, шкільного чи вузівського, від його бажання і вміння спрямувати невичерпну енергію молодої людини. Ілюстрацією цьому є аморальне використання студентів в політичних акціях протесту проти законопроекту «Про вищу освіту», чи за продовження терміну ректора на посаді. Сотні дітей кинуті на вирішення особистих проблем керівників Могилянки та КПІ. Це яскрава ілюстрація тези Прем’єра.

Абсолютний дисонанс між славними традиціями та історією цих вишів і дрібними меркантильними інтересами їх керівництва. А хто відповість за зрив навчального процесу, за ненаписані студентські наукові статті, непрочитані книги? Тому насторожене ставлення до виступу Прем’єра докорінно змінилося після того, як почалася відверта розмова про стан економіки держави, про реалії, які не дають змоги матеріально підтримати освіту у повному обсязі. М.Азаров заявив: «Мені дуже хочеться, щоб мені аплодували, але я звик говорити правду». Темпи росту виробництва мають корелюватися з ростом соціальних виплат. 5% росту ВВП в 2011 і 2012 році – це та цифра, на яку ми орієнтуємося. Враховуючи зменшення зовнішнього боргу держави майже на третину в 2012 році, фінансування освіти суттєво збільшиться.

Це конкретні декларації, так само як і конкретні завдання: протягом 2 років не має бути жодних проблем з підвозом учнів, як і не має бути жодної школи з туалетом на вулиці. Таке завдання ставилося ще В.Ющенком у 2007 році, але так і залишилося декларацією. Тепер у жодного з делегатів реальність виконання такого завдання не викликає сумнівів. Із забезпеченням сучасними технічними засобами важче, але уряд буде намагатися віднайти на це кошти.

Ще одне важливе завдання сучасної школи, на якому наголосив М.Азаров, – допомогти учневі зорієнтуватися в різноманітті інформації, серед якої багато «сміття», навчити аналізувати її та застосовувати на практиці.

Справді, це актуальна проблема. Сучасні технології створюють широкі можливості, але також і створюють багато клопотів, на які потрібно оперативно реагувати.

Відверта розмова в присутності Прем’єр-міністра України, чисельні запитання керівника Уряду до виступаючих, які представляли усі напрямки освіти – від дошкільної до вищої – бажання вникнути у чутливі проблеми є підтвердженням серйозності намірів спільно вирішувати складні, але важливі для галузі завдання, в тому числі ті, які стосуються фінансового їх забезпечення.

Глава уряду насамкінець дав доручення Міністрові подати ухвалені з’їздом матеріали і пообіцяв гарантовану підтримку.

В освіті я вже біля 10 років і не пам’ятаю такого широкого обговорення освітянських проблем. Останніми роками освітянські питання обговорювалися кулуарно, в кабінетах чиновників, які, як правило, не мали стосунку до практики.

Бюрократ боявся відвертої розмови, не орієнтувався в стратегічних питаннях. Національна доктрина, прийнята у 2001 році вичерпала свій концептуальний ресурс. А нова чітка стратегія розвитку, не побоюся цього слова, найважливішої галузі держави, яка є фундаментом подальшого розвитку суспільства, тим більше в часи інформаційного вибуху, коли знання цінуються найбільше, а навчання відбувається безперервно, протягом усього життя, ще не була прийнята.

Підтвердженням важливості обговорюваних з’їздом проблем є той факт, що так чи інакше з освітою пов’язані понад 18 млн. громадян України.

Міністр

Доповідь Міністра делегати слухали з особливою увагою. Вона відрізнялася, як і кожен виступ Д.Табачника, логічною структурованістю. На його переконання Освіта вижила у важких економічних умовах, спричинених політичною нестабільністю, тому що «вона законослухняна, терпляча і надійна». З цим важко не погодитися.

Національна стратегія розвитку освіти України на 2012-2021 роки обговорювалася на понад 380 заходах. Було внесено понад 5000 поправок. Її підтримав Директорат ради з освіти Ради Європи. Штатним опонентам нічого закинути. Освіта розвивається, вона у постійному творчому пошуку. Одночасно відбувається біля 1000 загальнодержавних експериментів та понад 2000 регіональних. І це в непростий час економічних випробувань.

Одним з найсуттєвіших викликів є ускладнення демографічної ситуації. За 10 останніх років було ліквідовано майже 1 тис шкіл. Чомусь ці факти замовчуються «штатними експертами», які об’єктом критики обрали нинішню владну команду.

Потрібно враховувати і думку фахівців соціологів. Міністерство звернулося до них із проханням надати демографічний прогноз. Цифри не надто оптимістичні. Кількість дошкільнят до поч. 20-х років практично не зміниться, школярів – до 2018 року зростає, після 2024 року – зменшиться, студентів (18-23 роки) – до початку 20-х років зменшиться на 40%. Ці факти не можуть ігноруватися навіть опозицією. Тому оптимізація системи освіти буде об’єктивно продовжуватися.

Одним зі стратегічних напрямків можемо вважати підвищення рівня заробітної плати вчителя до 100% від середньої по економіці. Зараз – 68%. Загалом система оплати праці педагогічного працівника потребує вдосконалення.

Багато чуємо про необхідність фінансування освіти в розмірі 10% від ВВП, але виникає логічне запитання – від кого забрати майже 4%, щоб відповідати цій цифрі?

Ставлення до дошкілля було надто легковажне. У спадок отримали 130 тисяч у черзі в садочок, лише 53% – охопленими дошкільною освітою.

Суспільством широко підтриманий «хрестовий похід за повернення дитячих садочків». За останній рік відновлено роботу 422 (!) дитячих дошкільних установ. Потрібно ще 700.

Закладами позашкільної освіти (1500 гуртками та 638 спортивними секціями) охоплено лише 40% учнів. Місцеві бюджети не можуть вповні профінансувати потреби цього сегменту освіти.

Важлива теза «не можна жити у сім’ї двома світами», треба прислухатися до потреб і бажань самих учнів. Обговорення з ними програм, стандартів освіти дають якісно нове розуміння суті та змісту.

Голова Дніпропетровської ОДА

Виступ губернатора Дніпропетровщини Олександра Вілкула сприймався як співдоповідь, як ілюстрація вирішення освітніх проблем в межах одного регіону, особливо тоді, коли влада регіону реально дбає про своїх освітян, усвідомлює роль вчителя у розвитку країни. Лише декілька цифр. Дошкільною освітою в регіоні охоплено 100% дітей. Підвезеннями автобусами – 100%. Реально діє система: школа – вуз – перше робоче місце.

Потужний науковий потенціал не повинен простоювати. Вузівська наука працює в інтересах регіону. Особливо у сільському господарстві. Коли вузу інвестори купують сучасну техніку Джон Дір, коли діти можуть нею користуватися, вчитися на ній – тоді будуть результати. Тут дуже доречно наведено мудрість про роль вчителя – «Вчитель – від Бога, а всі інші професії від учителя».

За рік – 300 квартир бюджетникам, вчителям і лікарям. Для 35 вчителів – обласні премії по 3000 гривень кожна. Результат є тоді, коли керівник області особисто вникає в суть проблем і розуміє їх актуальність.

Виступ губернатора перервала репліка Прем’єра про перевиробництво юристів, економістів, міжнародників тощо, коли держава потребує технологів, конструкторів, інженерів.

У дискусію вступив міністр Д.Табачник. Він розповів як під час відвідування Донецького національного політехнічного університету на запитання до студентів групи 4 курсу чи знають вони, де будуть працювати, 100% відповіли ствердно, серед студентів 3 курсу – 80%. Це свідчить про реальну зміну життєвих орієнтирів у сучасної молоді. Це не може не тішити.

Вища освіта

На думку Д.Табачника вища освіта давно чекає на розгляд проекту Закону України «Про вищу освіту». Розглядався законопроект протягом 3-х років при 3-х урядах і 3-х міністрах. Погоджений з усіма міністерствами, які мають до нього стосунок. Вийшли на фінішну пряму. Це доконаний факт, який вперто замовчує опозиція.

Суть нового законопроекту «Про вищу освіту» зводиться до 3-х основних акцептів:

  • розширення автономії – інституційних академічних, фінансових питань;
  • звуження системи підпорядкування;
  • адаптація до європейських вимог систему підготовки.

Серед делегатів, які виступали на з’їзді, чи не найбільше було ректорів вищих навчальних закладів. На запитання Прем’єра про якість та актуальність законопроекту була відповідь однозначною: так, потрібен «ще на вчора», законопроект якісний, а оцінку мають давати лише експерти. У нас, на жаль, критикують його ті люди, які до вищої освіти жодного стосунку не мають.

В обговоренні питань вищої освіти взяли участь ректори вишів. Так, ректор Полтавського національного технічного університету ім. Ю. Кондратюка Володимир Онищенко, наголосив на необхідності внесення

законопроекту «Про вищу освіту» як першочергового та невідкладного, а також на недопущенні політизації освітнього простору.

Ректор Київського національного університету ім. Т.Шевченка Леонід Губерський, акцентував увагу на зниженні рівня підготовки учнів, університет змушений «підтягувати студента» до рівня сприймання університетського матеріалу. Університет зараз відсторонений від участі у розробці підручників і шкільних програм, особливо що стосується фізико-математичної та природничо-наукової складової. Спілка ректорів вийшла з пропозицією підвищити прохідний бал ЗНО для абітурієнтів до 140. А високий статус університетів має регулярно захищатися і підтримувати свій рівень. Лише при суттєвій державній підтримці ми зможемо увійти у світові рейтинги. Аспірантура і докторантура мають бути зосереджені у провідних вузах. І найважливіше – вузам повинна бути повернена фінансова самостійність.

Ректор Кримського інституту післядипломної освіти Олександр Рудяков акцентував увагу на збереженні та удосконаленні системи післядипломної освіти, оскільки від цього напряму, без перебільшення базового для працюючого вчителя, залежить перекваліфікація та якість надання освітніх послуг загалом.

Ректор Черкаського національного університету ім. Б.Хмельницького Анатолій Кузьмінський наголосив на недостатньому усвідомленні ролі освіти у суспільстві. Негайно потрібен закон, який би зобов’язував бізнес інвестувати в освіту. «Реформи однозначно потрібні, інакше – застій, стагнація, ретрохуторянство», – зазначив А.Кузьмінський. На ремонт гуртожитків вже багато років кошти не виділяються. А надавати медичні послуги, підтримувати здоров’я дітей, обтяжених чисельними хворобами, ми не маємо права.

Ректор Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Євстахій Крижанівський акцентував на необхідності прийняття закону «Про технопарки».

Ці виступи аргументовано свідчать про актуальність вирішення проблем вищої освіти, яка переобтяжена ними, які необхідно вирішувати негайно.

Висновки

Кожен виступ делегатів сприймався як частина цілісної програми дій – в дошкільній, шкільній, професійно-технічній, вищій освіті. В усьому відчувався високий фаховий рівень, глибоке зацікавлення і розуміння проблеми.

Зусилля З’їзду були спрямовані на обговорення системного документу, який визначає стратегію розвитку освіти на десятиріччя вперед. Ми мали короткострокові завдання, які діаметрально відрізнялися в залежності від політичної кон’юнктури. Бездумне введення 12-річної освіти, неможливість адаптувати вповні концепти Болонської угоди в українських реаліях, руйнування системи дошкільних навчальних закладів та професійно-технічної освіти. Значні проблеми з безконтрольністю створення та функціонування приватних та комунальних вищих навчальних закладів, що призвело до колосального дисбалансу на ринку праці. Тиражування дипломів державного зразка приватними вузами фахівців одних професій (юристів, економістів, менеджерів тощо), які згодом за державний таки кошт перепрофільовуються у фахівців, реально потрібних на ринку праці. Таким чином держава платить двічі – і за державне замовлення, і за перекваліфікацію.

Вражений різноманітністю потужних для реалізації ідей, які ще будуть мати резонанс в освітянському середовищі та суспільстві загалом. Доручення Президента України провести З’їзд освітян виконано якісно та відповідально, а документи, які були прийняті одноголосно (!), будуть і для держави, і для учительської спільноти актуальними на тривалу перспективу.

Під час таких авторитетних зібрань ще і ще раз переконуєшся, що зараз як ніколи потрібна гармонія і взаємопідтримка законодавчої та виконавчої

гілок влади. Маючи унікальну можливість ми це демонструємо – і міністерство, і профільний комітет Верховної Ради.

Одним із ключових завдань Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки є оновлення нормативно-правової бази системи освіти, яка визначить правові, організаційні та фінансові основи інноваційного розвитку системи освіти в умовах глобалізації, інформатизації та інших викликів сучасності.

Під оновлення слід розуміти завдання розробити нову та вдосконалити існуючу нормативно-правову базу, а саме:

  • внести зміни до Конституції України в частині вдосконалення структури національної освіти відповідно до її міжнародної стандартної класифікації;
  • внести зміни до Бюджетного кодексу України в частині включення видатків на позашкільну освіту;
  • розроблення і прийняття базових законів, які регламентують функціонування освіти – законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про післядипломну освіту», інших нормативно-правових актів, які регулюють діяльність галузі.

У Національній стратегії, яка була схвалена, значна частка відповідальності лежить на законодавчій гілці влади. З усього видно, що робота буде мати активне продовження на високому рівні, започаткованому з’їздом.

Максим ЛУЦЬКИЙ, перший заступник Голови комітету Верховної Ради України з питань освіти і науки

Ты еще не подписан на наш Telegram? Быстро жми!

Наши блоги