Роман Васько: ми усвідомлюємо свою місію

Ректор Київського національного лінгвістичного університету Роман Васько розповідає “Обозревателю” про міжнародні зв'язки свого вузу, про перспективи співпраці з університетами інших країн та плани розвитку КНЛУ.

Видео дня

- Університет має партнерські відносини з 46 університетами за кордоном. Це університети Китайської народної республіки, 5 університетів Республіки Корея, є відносини з університетом Лоранда Етвьоша у Будапешті - це головний університет Угорщини. Є відносини з німецьким педагогічним інститутом Швебеш Гмюнд. Підписано три договори з університетами Франції - наші студенти їдуть туди у магістратуру навчатися і здобувають подвійний диплом - наш і французький. Є також співробітництво з Швейцарією, з Італійською республікою, з Іспанією, Нідерландами - в нас є відділення нідерландської мови, відділення фінської мови, наші студенти туди їздять щорічно на літні школи у різні університети. В нас працює постійно лектор з Нідерландів. Є і з Фінляндії випускниця університету, і наш студент зараз поїхав на магістратуру до університету в Гельсінки за спеціальністю “фінська мова як іноземна”. В нас зараз є співробітництво з університетами арабських країн, з турецькими університетами. Взагалі в нас вивчають 19 мов, і кожна мова має мінімум одного-двох партнерів за кордоном. Зараз в нас дуже хороші стосунки з Делійським університетом - в нас є звідти викладач, він же співробітник посольства Республіки Індія в Україні. Він викладає на п'ятому курсі теоретичні дисципліни, бо сам є філологом за фахом. Цього року ми відкрили в'єтнамську мову. Наші українські громадяни колись працювали в Українському Посольстві у Соціалістичній республіці В'єтнам, а зараз повернулися з дипломатичної роботи і працюють викладачами в нашому університеті.

- Чи плануєте розширювати спектр мов, що викладатимуться в КНЛУ?

В планах - ще багато мов, які ми хочемо відкрити. Зважаючи на те, що українці часто стали їздити за кордон на відпочинок в Таїланд, відкриватимемо тайську мову. Відкриємо й індонезійську мову - це найбільша мусульманська країна у світі. Вже досягнуто з послом Індонезії домовленість про співпрацю.

Також уклали угоду з Трнавським університетом у Словаччині, і розпочинаємо з наступного року підготовку фахівців за англійської та словацької мови. І ще обговорена можливість із членами естонського парламенту про співпрацю з надбання спеціальності “естонська мова”. Оскільки в нас вже є спеціальність “фінська мова”, яка викладається вже п'ятий рік, це спрощує завдання, бо естонська й фінська мови є спорідненими.

Таким чином ми хочемо збільшити спектр мов, збільшити кількість підготовлених фахівців для держави. Звичайно, хотілося б збільшити спектр мов - відкрити підготовку з хінді, бенгалі, урду, оскільки Україна має спіробітництво з ними у військово-технічній галузі з відповідними країнами. Ми хотіли б готувати для держави таких фахівців. А вцілому університет відомий, багато наших випускників працюють за кордоном, викладають в університетах, стали професорами.

- Ви маєте і закордонних студентів. Звідки переважно?

- Так, до нас навіть приїжджають, небагато, але це показово - кожного семестру є студенти зі Сполучених Штатів Америки, які вивчають українську, російську мови. Звичайно, найбільший наш контингент - це студенти з Китайської народної республіки, з Турції - нашої сусідки через море, з Ірану. І зараз все частіше з'являються студенти з арабських країн, яких за роки незалежності ми майже втратили в рамках нашого університету. Хоча вони й навчаються в Україні у медичних вузах та інших університетах. Словом, зараз ми робимо все, аби залучити іноземних студентів до нашого вузу. Це наші потенційні друзі, які потім будуть працювати у структурах дипломатичних, політичних, комерційних, торговельних і таке інше. Ми усвідомлюємо свою місію як головного вузу держави із підготовки фахівців - викладачів, перекладачів - вони можуть працювати у різних галузях, прчому вже без перекладачів.

- Чому більше за все - китайців?

Вони приїжджають, щоб опанувати російську мову. Ви ж знаєте лінгвістичну ситуацію в Україні. Половина громадян України розмовляє російською мовою. І після візиту президента України до Китайської народної республіки Китай і Україна є стратегічними партнерами, і зараз збільшився потік студентів. Я Вам більше скажу, в наших студентів найбільший конкурс був на спеціальність “китайська мова і література”. Це показово: в нас ніколи не було так багато студентів, які вивчають китайську мову. Одна, дві, три групи. А цього року - сім груп. Налагоджувати зв'язки з Китайськими вузами нам допомагав народний депутат Юрій Іванющенко. Допомагав і фінансово, і морально.

Зараз здійснювати міжнародну діяльність - це треба мати кошти. Якщо вони будуть, ми здійснюватимемо її. Ви знаєте, держава фінансує лише заробітну плату, стипендії студентам і частково ще деякі витрати - і все. Більше держава нічого не фінансує. Така ситуація. В нас десяток студентів - якщо не більше - їздять в Китай на мовне стажування. Нам дають стипендії. Випускники відділення китайської мови, випускники факультету германської філології поїхали туди на підготовчий курс і будуть здобувати там спеціальність “китайська мова”. В нас є постійні викладачі з Китайської народної республіки. Є договір з Пекінським університетом іноземних мов, за Шанхайським університетом мов і літератур, з Ланчжоу приїдуть до нас 5 магістрантів. Наші вже поїхали туди. З китайськими університетами в нас дуже плідна співпраця.

Теж і з корейськими, і з японськими - наші студенти їздять в Японію, де навчання триває рік, два. Ці мови вивчають в нашому університеті, в університеті Шевченка, і можливо, ще в декількох вузах - і все. Але ж країна потужна, розвинута, вона має технології, промисловість, вона є впливовою країною у світі - і політично, і економічно, і т.д. На ці мови багато й подають абітурієнти, а на арабську мову ми набрали лише 18 студентів - але ми щороку групу набираємо. На турецьку мову набираємо. Індія - велика країна, і ми щороку набираємо групу студентів на спеціальність “хінді”. Щороку набираємо студентів вивчати перську мову. Іран для нас не дуже відкрита країна, але це країна з великою і дуже багатою літературною традицією, яка зробила значний внесок у розвиток гуманітарного знання. Набираємо групу студентів на корейську мову, оскільки це можливість працевлаштування, комерція розвивається, Корея - це десята економіка світу. Такі наші успіхи. Звичайно, хотілося б ще збільшити кількість мов, і ми намагаємось це зробити, але знайти фахівців - це проблема.