Москаль: до опозиції хотіли потрапити ті, у кого "рильце в пушку"

23

Претензії, начебто опозиція висунула в депутати не тих, кого треба, 32-й номер списку Геннадій Москаль вважає абсурдними. За його словами, він особисто "виловив" чимало сумнівних персонажів, котрі намагалися пробратися в депутати під знаменами опонентів влади. Про те, як формувався список опозиції, Геннадій Москаль розповів в інтерв’ю "Обозревателю".

- По-перше, дозвольте поцікавитися, як ваше здоров’я після дорожньо-транспортної пригоди, в яку ви потрапили 19 липня в Миколаївській області?

- Дякую, мій стан стабільний, можна працювати.

- Після оприлюднення списку об’єднаної опозиції на його адресу полилася лавина критики. Кажуть, що список склали келейно, по-інтриганськи, недемократично. В результаті чого багато достойних людей опинилися на непрохідній гальорці, а то і взагалі "за бортом". У той же час на передовій стоїть чимало фігур, заслуги яких абсолютно невідомі. Що ви скажете на це?

- Я абсолютно нічого вам не скажу, тому що до складання цього списку не мав жодного відношення. І навіть не цікавився цим питанням – буду я там чи не буду. Я вважаю, що порядна людина, яка йде на вибори з ідеологічних мотивів, а не зі "шкурних", ніколи питання місця не обговорює. Може, мене тому й взяли, що я ні з ким не балакав на цю тему. Та й часу цікавитися подібним питанням не було – весь час був у поїздках по регіонах в статусі агітатора. Своє прізвище почув, коли список зачитували з трибуни з’їзду.

Загалом, наше завдання при визначенні кандидатів було не допустити появи "тушок" в наступному парламенті. І потенційні кандидати оцінювалися по багатьох критеріях. Партійна робота, громадянська позиція, те, як людина поводилась в критичних ситуаціях, і чимало іншого. Старалися взяти таких людей, котрим скільки б не давали – три мільйони, п’ять чи десять, вони б не зрадили.

- Та все ж, що ви думаєте щодо присутності у вашому списку людей, з приводу яких у експертів та простих громадян є серйозні претензії морального, а то і кримінального характеру? Почитаймо блоги в Інтернеті. Ось, приміром, Ігорю Скосару, який стоїть на потенційно прохідному 58 місці, приписують не дуже благі діяння в статусі депутата Київради…

- Я такого не знаю, і не знаю, яку він партію представляє. Це ж об’єднана опозиція, в нас багато партій, кожен своїх людей пропонував. Давайте після завершення усіх з’їздів поглянемо на всі списки. Ось по Партії регіонів я ніяк не можу список мажоритарників дістати. За моїми даними, там можуть виявитися персони від супермафіозі до дрібних кілерів. Я точно знаю, що вони хотіли йти. Чи вони потрапили в кандидати, поки що я сказати не можу – бо ні в кого нема їхнього списку. А згаданий Скосар, повірте мені, в міліцейських кругах зовсім невідома людина. Якщо щось дійсно на нього є, нехай публікують, будемо дивитися.

До речі, наш штаб неодноразово просив мене перевірити того чи того претендента на кандидатство. Були такі кадри: ходить у вишиваній сорочці, гарно говорить, кляне Януковича, а в самого – "рильце в пушку"! Я використовував усі свої можливості по лінії МВС і давав про кожного абсолютно точну інформацію. Із тих, хто одержав негативні характеристики, я жодного в списку наших кандидатів не бачу. Після того вони пропали, як таргани.

- Але є в тому списку люди, котрі взагалі невідомо як туди потрапили. Ось, наприклад, Тетяна Донець, № 55. Громадськості відома в основному лише через свої "неполітичні" стосунки з депутатом-регіоналом Василем Горбалем…

- Слухайте, я не збираю плітки на тему, хто з ким спить! Ще раз кажу: я не та людина, яка брала участь в обговоренні тої чи іншої кандидатури. Коли це все вирішувалося, я тільки відходив після ДТП. Я прийшов на з’їзд, почув своє прізвище, після чого ми пішли все це діло "обмивати". Задаючи такі питання, ви перебільшуєте мою роль в об’єднаній опозиції.

- Але ж ви справді непогано стоїте – 32-м. Ось ваш колега по правоохоронній системі Сергій Міщенко опинився аж на 142-му місці. І дуже образився на це!

- Виборчий список – як лотерея, тут не потрібно ображатися. Він йшов по квоті самої "Батьківщині". Які там були до нього претензії, я не знаю; це міг би сказати пан Турчинов.

- Про кого ви точно повинні щось знати, так це про своїх соратників по "Народній самообороні" - про Тараса Стецьківа та Олеся Донія. Чому ці опинились за бортом?

- Стецьківа я питав про плани ще тоді, коли виборами тільки "запахло". Кажу: Тарасе, що ти думаєш робити? Він мені сказав, що по списку йти не хоче, а хоче - по мажоритарному округу у Львові, де він вже обирався. Так що я не знаю, чого так обговорюють нині це питання – він сам не хотів у список.

- Справа в тім, що об’єднана опозиція не дала йому цього округа, на його рідному окрузі підтримали зовсім іншого, маловідомого кандидата Ігоря Васюнника.

- Щоб вас взяли кандидатом від об’єднаної опозиції, ви маєте для початку до неї вступити. Якщо серед журналістів оголосять якийсь конкурс, то ви, мабуть, будете підтримувати свого колегу з сайту "Обозреватель", а не з якогось іншого – так чи ні? Як його об’єднана опозиція могла висунути, якщо він не є її членом, не брав участі в роботі її структур?! Не агітував виборців від імені об’єднаної опозиції, не виступав в мас-медіа. Я його в нашому штабі не бачив. Так що нічого ображатися. Об’єднана опозиція підтримала того, хто до неї вступив.

- А як з Донієм?

- Донія запрошували. Йому запропонували округ, від якого він відмовився, сказавши, що в нього немає грошей. Але він мав іти по квоті В’ячеслава Кириленка. Чого він його не пролобіював до списку – питання до нього.

Ви зрозумійте, що об’єднана опозиція – це не рукавичка, куди можна заштовхати всіх. Є якась межа того, скільки людей можуть пройти.

- Одне з головних завдань, які перед собою ставить опозиція – визволення тих, кого ви вважаєте політичними в’язнями – Юлії Тимошенко і Юрія Луценка. Наскільки це реально зробити після парламентських виборів?

- Звичайно, це реально. Питання лише в одному – до сьогодні опозиція для прийняття рішень не мала достатньої кількості голосів. З юридичної точки зору це зробити нескладно. Верховна Рада є вищим законодавчим органом. Які рішення вона з цього приводу прийме, такі й матимуть силу.

І більшість для прийняття таких рішень буде. Невже ви думаєте, що партія Королевської "Україна - Вперед" проголосує проти?

- Яке саме рішення має проголосувати Верховна Рада? Про помилування?

- Не про помилування, а про звільнення від кримінальної відповідальності Тимошенко і Луценко. Таке рішення буде прийнято, і іншого виходу з даної ситуації немає. Якщо не може наважитися ухвалити політичне рішення Президент, це зробить парламент України.

- Хіба має право Верховна Рада таке рішення приймати?

- А хто прийняв закони - Кримінальний кодекс, Кримінально-процесуальний кодекс? Це що, Біблія, яку не можна переписати? Це все прийняла Верховна Рада.

У цьому рішенні парламенту має бути чітко сказано, що прийняття політичних рішень високопосадовцем не є злочином. А Тимошенко і Луценко засудили за політичні рішення. Зведення політичних рахунків не повинно проходити через Кримінальний кодекс, воно має відбуватися в програмі Шустера, на сайті "Обозреватель", в інших ЗМІ.

- Так що це має бути – постанова Верховної Ради чи якийсь закон?

- Це вже юридичні тонкощі. Головне – щоб в нас була більшість. А як воно вже буде зроблено – чи у вигляді постанови, чи у вигляді закону, немає принципового значення. Має значення одне – щоб для прийняття рішення було 226 голосів.

- І як швидко після виборів це все може бути прийнято?

- Назначать "редакційну колегію" для підготовки документу, і за годину винесуть питання в зал.

- І в той же день Тимошенко з Луценком випустять із в’язниці?

- Спочатку це має бути проголосоване. Тільки створимо більшість, ані Тимошенко, ані Луценко в тюрмі не сидітимуть – це я вам гарантую.

- Рішення Ради має підписати Президент. А він буде проти!

- Постанову Верховної Ради Президент не підписує. Підписує лише спікер, якого ми виберемо.

- Вам не здається, що виконавча влада подібну постанову не буде втілювати в життя?

- Буде. Хто затверджує уряд? Верховна Рада. Уряд залежний від волі парламенту, тому доведеться виконувати його волю. Це все технічні моменти, юридичних проблем я не бачу. Проблема для нас лише в тому, щоб перемогти на виборах. Все в руках парламенту, який творить закони. Єдине, що він не в змозі переписати – це Біблію, Коран і Тору. Решта все переписується – всі наші закони. Старі відміняються – цілі закони і окремі їх статті – та вводяться нові.

- Спікер Володимир Литвин на днях таки підписав закон про мови. Як ви гадаєте, якими аргументами його до цього схилили?

- А я ось не знаю. Він так щиро говорив, що не підпише, що я сам йому повірив. Він зараз каже, що був зобов’язаний це зробити. Вибачте, а яку відповідальність він би поніс, якби не підписав? Ніякої. На нього могли лише подати до Вищого адміністративного суду - з метою спонукання до вчинення певних дій.

Суд може його зобов’язати підписати даний закон. Невиконання рішення суду посадовою тягне за собою кримінальну відповідальність. Причому з серйозними наслідками. Майже як за вбивство – до 8 років здається.

Але якщо б він пішов на судову тяганину, то це б закінчилося нескоро. Він би вже не був спікером, не було б цієї Ради, а судові засідання йшли б повним ходом – в листопаді, в грудні, і далі. Нова Верховна Рада до законопроекту Колесниченка - Ківалова вже б не верталася, і мовного конфлікту в державі таким чином можна було б уникнути. Та він на це не пішов. Каже: я зобов’язаний. Але хто його зобов’язав?! На нього могли лише подати в суд. Якби так сталося, можна було б сказати, що він щиро не хотів підписувати. А так він підіграв Партії регіонів.

- Виникають підозри, що на Володимира Михайловича надавили через ту ж справу Гонгадзе…

- Це все наші здогадки. Як в тому анекдоті. Щось було із шубою. Не пам’ятаю: чи загубив, чи вкрали. Але щось було.

Так і тут: щось, мабуть, було. Бо якщо вже я сказав "ні", то "ні". Звертайтесь до суду. І тут не було б ані зловживання владою, ані перевищення влади. Закон був прийнятий з грубим порушенням регламенту, при цьому Литвин не був головуючим. І науково-експертне та юридичне управління парламенту дали тисячі зауважень до цього документу. В нього були всі юридичні підстави не підписувати даний законопроект. І сказати: шановні, нехай нас розсудить суд.

Присоединяйтесь к группе "УкрОбоз" на Facebook, читайте свежие новости!

Наши блоги

Последние новости