В Верховной Раде обсуждается законопроект №15111-д (о налогообложении доходов с цифровых платформ), который принят за основу в первом чтении. По этому проекту ведутся активные дискуссии среди экспертов, бизнеса и общественности. Однако, действительно ли он сделает прозрачными условия налогообложения доходов, полученных с цифровых платформ, практика покажет.

Видео дня

Далее текст на языке оригинала.

Позитивними моментами цього законопроєкту є вивід з "тіні" нелегальних доходів, отриманих з використанням цифрових платформ. Тобто по ідеї мають зменшитися "сірі" схеми, які використовуються для уникнення оподаткування. В результаті зростуть потенційні надходження до Держбюджету.

Розробники роблять ставку на те, що реалізація положень законопроєкту дозволить виконати міжнародні зобов’язання України як країни-кандидата на членство в ОЕСР та перед МВФ, наблизити Україну до членства в ЄС. Проте, упускають фактори, які можуть негативно вплинути як на працюючий бізнес, так і на громадянина безпосередньо.

По-перше, наявність неоднозначності у трактуванні норм. Швидкість прийняття та впровадження без перехідного періоду внесе сумбур у його практичному застосуванні. Громадяни та підприємці позбавлені можливості захистити свої права у разі неправомірного нарахування податкових зобов’язань. До того, відсутність інструкції, усіх підзаконних актів, необхідних для реалізації положень законопроєкту, призведе також до наявності різних тлумачень та вибірковості з боку податкової.

По-друге, законопроєкт створить умови для подвійного оподаткування доходів. Є вірогідність, що один і той же дохід підпаде під оподаткування двічі. Так, податковими агентами є цифрові платформи, які сплачують податки за фізосіб. Але платформами користуються також і ФОПи, які оподатковують свої доходи від підприємницької діяльності згідно ПКУ. Чи поділятимуть платформи, особливо іноземні платників податків, за яких вони сплачуватимуть ПДФО та ВЗ на фізосіб та ФОП? Не виключається і факт помилкового внесення даних з боку платформи.

По-третє, відсутність чіткого визначення у формуванні бази оподаткування. До бази оподаткування можуть потрапити у комісія, що сплачується цифровій платформі за користування майданчиком. Немає чіткого поділу.

По-четверте, відсутність балансу інтересів між платниками податків та державою. При оподаткуванні доходів, отриманих з використання цифрових платформ, платник податків немає можливості зменшити базу оподаткування на суму реальних витрат, пов’язаних із отриманим доходом.

У підсумку законопроєкт є "сирим" та потребує доопрацювання в частині усунення прогалин, які створюють підгрунття до корупційних схем.