Книжкова колонка "Обозу". Тур Геєрдал. "Кон-Тікі"

Тур Хейердал. Кон-Тики. – Санкт-Петербург, "Петроглиф", 2013 г.

Дуже шкода, що представляти доводиться російське, а не українське видавництво. В комерційному успіху перевидання "Кон-Тікі" немає жодних сумнівів, проте "маємо те, що маємо". За часів СРСР книжка Геєрдала не раз виходила у видавництві "Детгиз", а написана вона була у 1948-му – через рік після того, як автор здійснив свою дивовижну подорож до берегів Полінезії.

Тур Геєрдал

Власне, то був третій твір Геєрдала, котрий вийшов з друку через десять років після опублікування першого. "Кон-Тікі" передували "В пошуках раю" та "Фату-Хіва: повернення до природи". Звісно, що грандіозний успіх саме "Кон-Тікі" (книга перекладена 55 мовами) зумовлений шаленою авантюрною затією, до якою вдався Геєрдал і котра цілком могла коштувати життя йому та його п`ятьом супутникам.

Як відомо, Тур Геєрдал уславився як непересічний сміливець, вчений, мандрівник та етнограф. В історію він увійшов як людина, що зважилась на ризиковані подорожі океаном, здійснені завдяки копіям стародавніх суден. Народився Геєрдал у 1914 році в Норвегії. А плавання на "Кон-Тікі" відбулося у 1947-му. Мета вилазки полягала в тому, аби довести гіпотезу, що Полінезію могли заселити індіанці Південної Америки. Вони, за припущенням Геєрдала, у стародавні часи здійснювали подорожі на великі відстані вздовж тихоокеанського узбережжя на бальсових плотах.

Підготовка до подорожі

Тур Геєрдал збудував копію старовинного інкського судна із більси, яке на честь одного із богів інків було назване "Кон-Тікі". Проект частково фінансувався військово-морським відомством США, яке у післявоєнні роки було зацікавлене в подальших випробовуваннях новітньої техніки та продуктів харчування в природних умовах. Разом із п'ятьма іншими мандрівниками та дослідниками він виплив із міста Кіто в Перу, а приблизно за сто днів пліт Геєрдала розбився об бар'єрний риф поблизу атолу Рароіа.

Усі мандрівники залишилися живими та випливли на ненаселений атол. За кілька днів їхній сигнал почув радіолюбитель, який й розповсюдив інформацію про порятунок екіпажу "Кон-Тікі". Першими мандрівників знайшли та прийняли як почесних гостей аборигени Полінезії. Про це, власне, й оповідає невелика за обсягом, але надзвичайно цікава книга Геєрдала.

"Кон-Тікі" музейний...

Відволікаючись від неї, нагадаємо, що згодом Геєрдал здійснив і другу подорож – цього раз на судні з папірусу, що мало копіювати давньоєгипетький корабель. Мета другого безумства була такою ж, як і першого: довести можливіть транспортного зв`язку між континентами у минулому. Човен Геєрдала нарекли "Ра".

Цього разу Геєрдал вирішив набрати до команди людей із різних країн, дотичних до історії та культури древніх мореплавців. Тому серед членів міжнародного екіпажу були мексиканець, ефіоп, єгиптянин тощо. А наостанок Геєрдал запропонував двом найбільшим державам тогочасного світу – СРСР та США – командирувати на судно й свого представника. Так на "Ра" опинився радянський полярник Юрій Сенкевич.

... "робочий"...

Корабель було побудовано в Єгипті за старовинними кресленнями та малюнками на пірамідах. Майстри використали досвід із місць, де досі рибалять із використанням папірусних човнів – Ефіопії, Перу, Болівії. Проте цього разу все пішло не зовсім вдало: недотримання майстрами старовинних схем давніх єгиптян призвело до поступового просідання корми судна під час плавання. Експедицію довелося терміново припинити.

Але через деякий час було збудовано нового човна – "Ра ІІ", який, із урахуванням недоліків попередньої спроби, доплив до Карибського моря, чим довів ймовірність контактів давніх цивілізацій Старого та Нового Світів.

... і "кіношний"

Звитяга Геєрдала у теперішньому практичному (ба навіть меркантильному) світі є явищем, котре межує з дивацтвом, якщо не сказати жосткіше. Не було жодної практичної потреби піддавати своє життя такому ризику (більшість сучасників Геєрдала були переконані в тому, що плот не здолає й половини шляху, затонувши й поховавши в океані свій екіпаж). Тим паче, що ряд вчених доволі скептично поставилися як до самої експедиції Геєрдала, так і до його теорій. Ба навіть благополучне прибуття в Полінезію ними не розцінювалось як доказ геєрдалової гіпотези.

Хай там як, а безумству хоробрих ми таки співаємо "Осанну". Тим паче, що мова в нашій колонці не про теорію, а про практику. А практикою в даному разі є книга – книга про нездоланну віру у мету і власні сили, про шляхетний авантюризм і вельми цікаві пригоди. Про Геєрдала та його життя, про подорожі та відкриття вже неодноразово знімали кіно. Перший документальний фільм про "Кон-Тікі" вийшов у 1951-му, останній – норвезький блокбастер з однойменною назвою – у 2013-му.

Подорож на плоту. Кадр із фільму

Проте нічого не зрівняється з насолодою доторку до першоджерела. Тим паче, що пише Геєрдал легко, захопливо, без пафосу та накопичення зайвих подробиць. Його гумор, вміння концентруватися на головному, описи океану та його насельців, фіксація основних подій у доступній навіть дитині формі є просто неперевершеними. Читаймо і мріємо про дивовижні відкриття (котрі, ясна річ, не робляться на дивані, але принаймні сповнюють душі читачів шляхетними поривами).