Блог | Все, що треба знати про статус союзника з США
Теоретично Сполучені Штати могли б піти на це (укласти з Україною двосторонню оборонну угоду і надати їй статус основного союзника поза НАТО. – Ред.). Ні до чого це не зобов’язує. Тим більше вони зараз нас не так енергійно і самовіддано підтримують, як колись, – і морально, і матеріально. Отже якщо ми просимо, то вони б могли теоретично на це піти. Але ясно, що американська бюрократія працює так, як і будь-яка державна бюрократія. Те, що ми до них звертаємось, треба, щоб хтось там лобіював ці наші прохання. Правда, якщо ми маємо попередню домовленість (з американцями. – Ред.) – можливо, попередня домовленість є, хоча я в це не дуже вірю.
Читайте: Почему США должны платить за безопасность Европы?
Що стосується наших народних обранців, то це речі незрозумілі. У нас є угоди про співпрацю зі Сполученими Штатами Америки і з НАТО. Вони діють, вони розписані, вони дуже конкретні і практичні, э дуже багато заходів. Угоди прописані так, що фактично той статус, який просимо, ми й маємо. Ми дійсно на дуже високому рівні співпраці перебуваємо.
А цей статус – це така бирюлька, яку б ми могли почепити на груди голови Верховної Ради, або на фасад ВР, якщо би до цього дійшло. Це нічого не додає, нічого не забирає, але у депутатів забирає час на ці речі. Мені здається, щоб цей час вони могли би витратити більш продуктивно, і не займатись справами, які не мають сенсу.
Наскільки я розумію, сьогодні-завтра буде обговорення, коментування цього рішення. А потім про нього забудуть так, як ми забули те, що ми в Гаагу подали позов на Росію, і 3 чи 4 дні активно це обговорювали. А тут ще менше користі. Мені здається, що Верховна Рада в цьому випадку пішла шляхом найменшого спротиву, щоб нічого не робити.
