Блог | Трибунал по Сирії: як Путін може уникнути Гааги
Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй Пан Гі Мун звернувся до Ради Безпеки ООН з офіційним проханням повторно прийняти резолюцію про розслідування Міжнародним кримінальним судом військових злочинів (міжнародний трибунал. – Ред.) у Сирії. Гадаю, цю резолюцію навряд чи приймуть, позаяк під час голосування, "за" повинні проголосувати 9 членів Радбезу (з 15-ти), у тому числі 5 постійних учасників, включаючи Росію.
Якщо російський представник утримається – рішення приймуть, якщо проголосує проти – резолюція буде заблокована. До слова, такий розвиток подій ми спостерігали 8 жовтня, коли РФ заблокувала резолюцію щодо Сирії у Радбезі ООН. Гадаю, саме через це сьогодні, 11 жовтня, з’явилася інформація про те, що російський президент Володимир Путін скасував свій візит до Парижу (напередодні радбезу міністр закордонних справ Франції Жан-Марк Еро літав до Москви з проханням отримати підтримку у прийнятті цього рішення, а в результаті отримав дипломатичного "ляпаса" і це дуже образило Францію).
Втім, якщо справу по Сирії таки почнуть розслідувати, то там обов’язково віднайдуть "російський слід". Власне, РФ не приховувала свою присутність у Сирії та підтримку режиму Башара Асада. Єдине, що залишилося довести в міжнародному суді – наскільки безпосередньо російська техніка та військовослужбовці були задіяні у бомбардуванні в Алеппо та авіаобстрілах гуманітарного конвою "Червоного Хреста". До слова, ці інциденти на міжнародному рівні визнали військовим злочином та злочином проти людяності.
Читайте: Сирийские итоги для России: ненависть и подмоченная репутация
В контексті світової історії, військові злочини, які здійснювали під час збройних конфліктів, знаходили своє покарання по-різному. В одних випадках були покарані виконавці, в інших – і виконавці, і організатори. Нині не слід очікувати, що Путіна одразу притягнуть до відповідальності. Як ми вже побачили на досвіді з розслідуванням катастрофи МН-17 над Донбасом, міжнародна група спочатку з’ясувала деталі. Зокрема, під час звіту оприлюднили інформацію про те, що літак збив російський екіпаж зброєю, привезеною з Росії. Тобто, у таких глобальних справах до істини приходять "знизу до верху". Так, тільки після визначення виконавців, можна говорити про притягнення до відповідальності організаторів та "ідейників" злочину…
Для повноцінного розслідування необхідно багато часу, який залежить від готовності сторін співпрацювати (маю на увазі співпрацю між міжнародними організаціями, спостерігачами, жертвами і агресорами). За умови такої співпраці, слідство йде швидко, в іншому випадку (у разу супротиву) – довго. До прикладу, воєнні злочини у Боснії і Герцеговині розслідували приблизно 17 років (саме стільки минуло від початку розслідування до арешту генерала Ратко Младіча). Зараз історія повторюється: у справі зі збитим МН-17 над Донбасом за 2 роки визначили тільки те, чим був знищений літак. Ці два приклади якраз свідчать про спротив між сторонами, які залучені до слідства.
