Поки вона сиділа там у мене була надія. Маленька надія. Бо на велику надію я в цій державі в найближчі роки не особливо сподіваюся. Але якась надія була. Була надія на Особистість.

Та ось моя маленька надія вийшла і почала говорити. А потім сіла у крісло Вєрховново Совєта і знову продовжила говорити. Говорити фігню.

Коли надія говорить фігню – це жах. Це жах від фігні. А ще більший жах від усвідомлення втрати надії. Хай хоч і маленької, але надії.

Читайте все новости по теме "Политический блог" на Обозревателе.

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.

Присоединяйтесь к группе "Обозреватель Блоги" на Facebook, читайте свежие новости!

Наши блоги