Блог | НБУ: гальмо чи каталізатор економічного зростання
Вже давно в пресі йде дискусія на тему якості роботи НБУ. За оцінкою керівництва НБУ якість його роботи відмінна. Опоненти керівництва НБУ оцінюють роботу дуже погано. Наведу мою оцінку роботи не лише НБУ, а банківської системи в цілому в трьох аспектах.
Перший, як банківська система виконує свої функції (див. табл. 1). Другий, як НБУ володіє і використовує інструменти монетарної політики (див. табл. 2). Третій, який вклад здійснює НБУ в соціально-економічний розвиток України (див. табл. 3).
Таблиця 1.
Головні функції банківської системи
Оцінка: 5-max, 0-min
2015 р.
2016 р.
1. Грошові платежі, перекази, в т.ч. валютні (швидкість, вартість, надійність)
2
2
2. Депозити (динаміка, надійність, позитивна ставка, ліквідність)
0
1
3. Кредитування (динаміка, ставка)
0
1
4. Обмін валют (маржа банків, можливість арбітражу, наявність декількох курсів, наявність тіньового ринку)
1
2
Таблиця 2.
Оцінка інструментів монетарної політики НБУ
Оцінка: 5-max, 0-min
2015 р.
2016 р.
1. Рефінансування комерційних банків (доцільність, прозорість)
2
3
2. Монетизація ОВДП (доцільність)
2
3
3. Процентна політика:
- Короткострокові кредити комерційним банкам (структура, ціна);
- Депозитні сертифікати НБУ (обсяг, ціна)
3
3
4. Резерви по депозитам
4
4
Таблиця 3.
Соціально-економічна відповідальність НБУ
Оцінка: 5-max, 0-min
2015 р.
2016 р.
1. Економічне зростання (створення нових робочих місць, обсяги кредитування, процентні ставки по кредитам)
0
1
2. Монетарна стабільність (контроль над інфляцією, як альтернатива контролю за курсом)
1
2
3. Надійність фінансової системи (кількість банків, які збанкрутували, питома вага непрацюючих кредитів)
1
2
4. Контроль за рухом капіталів (швидкість, зручність, національна безпека)
1
1
Лише коли головні функції банківської системи будуть виконуватись принаймні на трійку, вона (банківська система) буде нейтральна до економічного зростання! Зараз вона – гальмо!
Важливо зрозуміти, особливо, новому Уряду України, що в сучасних умовах в усьому світі саме центральні банки є головними державними інституціями відповідальними за економічне зростання. Економічне зростання України на 1% в 2016 році буде відбуватись не завдяки, а в супереч монетарної політики НБУ.
Що треба робити? Саме важливе зробити НБУ відповідальним за економічне зростання. Головною метою НБУ має стати створення робочих місць та підтримка економічного зростання за умов збереження цінової (інфляція не більше 5%) та фінансової (банки не падають) стабільності. НБУ та уряд за десять років повинні забезпечити щорічне зростання кредитування на рівні не менше 15-20% на рік з адекватними ставками для бізнесу і людей (інфляція плюс 4-5%).
Створюються нові робочі місця, росте ВВП, зменшується інфляція – добре працює НБУ. Якщо все падає – погано працює, керівництву треба йти у відставку.
Першочергові дії НБУ для прискорення економічного зростання в 2016-2017 роках
1. Відмовитись від політики монетарного звуження та перейти до політики кредитної та монетарної експансії за умови цінового таргетування ( 2016 р. – 12%, 2017 р. – 8%, 2018 р. – 4%).
2. Зменшити облікову ставку спочатку до 14%, а у третьому кварталі до рівня цільового показника інфляції на кінець року (≈12%) з коридором для кредитних операцій НБУ: інфляція +1,5% та депозитних операцій: інфляція -1,5%. Це приведе до здешевлення гривневих кредитів бізнесу до рівня 15-16% вже в 2016 році та зменшення інфляції, а також збільшенню прибутків бізнесу.
3. Зняти всі адміністративні обмеження по операціях з валютою, включаючи обов’язковий продаж валютної виручки. Такі заходи будуть стимулювати повернення валюти в банківську систему та суттєво зменшать тіньовий валютний ринок.
4. Дозволити банкам кредитувати в валюті не лише експорт, але й імпорт та інші операції підприємств за умови адекватного хеджування валютних ризиків. Система хеджування валютних ризиків має бути негайно запроваджена НБУ. Такі заходи дозволять 50-60 млрд. дол., які зараз є поза банківською системою повернути до банків і використати як кредитний ресурс зі ставками 8-9%.
5. Припинити практику форсованого банкрутства комерційних банків. Така політика НБУ веде до корупції, інфляції, девальвації, падіння ВВП та втечі капіталу з країни.
6. Відсторонити НБУ та Фонд гарантування вкладів від формування ліквідаторів проблемних банків. Цю функцію має виконувати ліквідаційна Рада, яка формується найбільшими кредиторами цих банків (представники фізичних і юридичних осіб, які втратили депозити).
7. Припинити переслідування малих і середніх комерційних банків. Дати можливість цим банкам довести капітал до 300 млн. грн. до 2019 року. Цей захід дозволить збільшити інвестиції в банківську систему приблизно на 15 млрд. гривень, а банкам виконувати їх головні функції – проводити платежі, зберігати депозити та надавати кредити, а не займатись, як зараз, планами та заходами по втечі з банківського ринку України, готуючись до примусового банкрутства. Полегшити інвестиції в капітал банків. Відмінити бюрократичні перепони для рекапіталізації банків, особливо проблемних.
8. Збільшити суму застрахованих депозитів до 300 тис. гривень і включити до системи гарантування юридичні особи (підприємців та малий бізнес).
9. Створити прозорий ринок проблемних активів, з можливістю їх сек’юритизації.
