УкрРус

Помста за Наташу Корольову-4. Перший день суду

7.3т

В той день, на який заздалегідь був запланований суд за "Позовною заявою" президентського кума до преси українського шоу-бізнесу, американські журналісти написали відомого відкритого листа президенту США Дональду Трампу, вночі в своєму селі в Київській області померла 94-річна бабуся Наташі Корольової, а СБУ оперативно і по-українськи людяно поставилося до сімейних обставин співачки і вона мала змогу як приватна особа приїхати в Україну.

Цікаві збіги судового процесу "Недзельський проти музичних журналістів" на тому не закінчилися. Іронія долі полягала ще й у тому, що будівля Шевченківського суду, в якій розглядатиметься цей фарс Недзельського, знаходиться саме там, де 20 років була редакція найпопулярнішої столичної газети "Киевские Ведомости", в якій саме я писав великі статті про Оксану Білозір, про її першу з’яву в Києві разом з її молодим чоловіком і продюсером Романом, запрошував її на найпопулярніший київський фестиваль "М’Обсерваторія", на найгучніше телешоу тодішнього українського шоу-бізнесу "Звездный пресс-клуб".

І от, чи не як у Дюма, 20 років потому ця будівля стає місцем, де пихатий до неможливого вже не просто продюсер Роман Недзельський з вершини своєї топ-посади, набутого досвіду, зв’язків і можливостей позивається до журналістської статті. Щоб життя остаточно вдалося?

В "Позовній заяві" Недзельський каже про неповагу до себе, про порушення честі, гідності, ділової репутації, а на суд (він, юрист) не з’являється, присилав замість себе голову юридичної служби Палацу "Україна" Сергія Бригинця. Про те, що для того, щоб з’ясувати відносини є телефони, публічна площина (інші медіа, жодне з яких ніколи не відмовляло Недзельському навіть попри знищення прес-залу у ПК "Україна") – промовчу. Цікаво, чи задумується Недзельський, що цим самим він очевидно користується ресурсами держпідприємства для особистих цілей, зневажає не тільки мене, а й Феміду, і більш ніж доказово ілюструє суспільству останню частину "образливої для Недзельського фрази", хто ж насправді в українському шоу-бізнесі прагне сваритися і будь що довести хибність власної правоти?

Я ледь стримував сміх, коли адвокат Недзельського сповістив, що його шеф "з певних причин не може вести листування по процесу", а потім вніс клопотання допитати як свідків п'ятьох (!) народних депутатів (Шимковича, Яницького, Дегтярчука, Кучера та Юрчишина), які б мали підтвердити, що стаття "стала відома необмеженому колу осіб" і в кулуарах Верховної Ради почали збирати підписи про відставку Недзельського. Ця абсурдність і комічне намагання відверто затягнути і без того довгий судовий процес здивувала навіть суддю, яка відхилила клопотання сторони Недзельського і призначила наступне засідання аж на 29 березня.

Як я уже писав на Фейсбуці, я до останнього відкладав публічність позову проти мене. Навіть після першого засідання суду дав умовну добу ображеній стороні ще раз все подумати і зважити, чи варто розпочинати цю судову тяганину, яка вкрай недоречна, яка плямує в очах музичних європейських медіа імідж українського шоу-бізнесу напередодні Євробачення, не кажучи вже про імідж Палацу "Україна", оскільки наїзди на пресу не красять нікого, в яких би родинних зв’язках до керівництва держави людина не була, і в нас не 2013-й рік.

(Далі буде)

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.

Наши блоги