Інгушетія розпочала процес розпаду Росії

інгушетія

22 лютого 2017 року в місті Магас відбулася подія, яку згодом назвуть початком розпаду Росії. Проте російські засоби масової інформації взагалі не згадали про неї. Не обговорювалася ця тема і на політичних ток-шоу, основне призначення яких, здається. звелося до того, щоб утвердити у свідомості пересічного глядача думку про те, що Україна вже втратила свою незалежність.

А поза тим цього дня в столиці Інгушетії заборонили виправдовувати Сталіна і увіковічнювати його пам’ять. Голова комітету з місцевого самоуправління і національної політики Марьям Амрієва назвала Сталіна тираном, за якого "були розстріляні і відправлені в тюрми десятки тисяч представників інтелігенції та військових".

Поки Росія 23 лютого святкувала День захисника Вітчизни, для інгушів і чеченців це був траурний день. 73 роки тому ці народи за наказом Сталіна були депортовані. Проте жодним словом про це не обмовились російські політики.

У 1944 році майже півмільйона чеченців і інгушів депортували в Середню Азію, звинувативши у посібництві фашистським окупантам. Це була стала політика Сталіна, який звинувачував цілі народи. Майже половина засланих померли. Живі змогли повернутися додому лише в 1957 році.

Голова парламенту Інгушетії Зелімхан Євлоєв зауважив, що законом передбачена заборона не тільки на встановлення пам’ятників, бюстів Сталіну і на присвоєння його імені містам, селам і вулицям, але і на публічне виправдання, схвалення його діяльності, в тому числі шляхом розміщення його зображень у публічних місцях і в адміністративних приміщеннях з метою возвеличування його особистості та діянь.

Зараз у Росії встановлено близько двадцяти пам’ятників Сталіну. "Левада-центр" провів у січні цього року дослідження. З’ясувалося, що до Сталіна з повагою і симпатією ставляться майже 50 відсотків росіян. Це рекордний показник за останні 16 років.

Хоча Кремль офіційно не займається пропагандою Сталіна, проте вся зовнішня і внутрішня політика Путіна скерована на продовження сталінських традицій у нових умовах.

Характерно, що Чечня Рамзана Кадирова, на відміну від сусідньої Інгушетії, не приймала подібних рішень по Сталіну, хоча чеченці не менше постраждали під час депортації, як й інгуші.

Сміливий крок депутатів Інгушетії викликав паніку серед ідеологів "русского міра". Вони побачили небезпеку в прийнятті подібних законів для існування Російської імперії. Але історія діє за об’єктивними законами розвитку. Процес розпаду Росії розпочався.

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.

Блог о событиях в мире