Блог | Чия земля? Калитчина? Чи Яценюка?
На жаль, у нас урядовці все ще діляться на "совків" та тих нечисленних, хто розуміє і творить західний Капіталізм.
Спроба Яценюка 24-го вересня НАВЕСТИ ЛАД у земельних відносинах в Україні - це чистий "совок".
Поясню чому. По-перше, для того, щоб просто ДОКУМЕНТАЛЬНО з'ясувати кадастри для 33-х мільйонів гектарів української ріллі потрібні кілька тисяч землемірів та декілька мільйонів гривень: це рік РОБОТИ, якого в уряду Арсенія вже немає, як де факто немає і тієї більшості, що вибирала цей уряд "грузинських" галасливих "реформ".
По-друге, коли прем'єр тієї Країни, де найбільше в світі чернозему на душу населення, раптом під зиму починає займатися земельними питаннями, то в мене виникає кілька питань: чи знає він взагалі щось про земельні кадастри; чи знає він, скільки вже "прихватизували" на даний момент людських паїв ЗА ГРОШІ наші УКРАЇНСЬКІ латифундисти; і, нарешті, чи не хоче він зберегти цю Землю, щоб віддати її потім БЕЗПЛАТНО в результаті типової для ЄС реституції полякам-румунам etc??!
Великий Де Голль провів у Франції з 1945-го року УСПІШНУ земельну реформу: кожна сім'я фермерів отримувала 100 гектарів землі: саме ці фермери і годують сьогодні Францію, Європу і...нас! В Україні на сьогодні - найменша частка фермерів у валовому сільгосппродукті в ЄС, а Яценюк віддати нашим фермерам наш чернозем явно і далі не збирається, маскуючи своїм антилатифундистським скавучанням повну бездіяльність свого уряду в земельному питанні.
Справжній же смисл земельної реформи - це розумно роздати по 100 гектарів чернозему тим українським сім'ям, які бажають стати заможними землеробами. І тоді у нас буде, як у двохмільйонної української діаспори Канади-США: найвищий відсоток дітей з вищою освітою, найбільше приватних будинків на душу населення, найбільше власників крамничок "Квіти" та "Ковбаса"...
