Блог | Для тих, хто запрограмований на "нас продали": чомусь саме Путін, а не Порошенко ламав у Мінську олівці
На жаль, не встигаю чогось більшого написати щодо рішень у Мінську - багато роботи. Тому дуже тезисно.
1. Документом я задоволений. Це дійсно максимум, що можна було здобути в цих умовах. І навіть трошки більше.
2. Головний мінус домовленостей, що можливо не все буде виконано і майже все не зразу. Можливі рецидиви й сірі зони. І навіть повний зрив, але вже під зовсім інші наслідки. Найскладніше буде відновити контроль за кордоном, але до кінця року мало б вдатися.
3. Мир (не перемир'я) таки може настати. Імовірність, що його відверто не порушать російсько-фашистські окупанти дуже висока. Система гарантів та тиску на путіна була безпрецедентною (добавте дуже вчасно спалену електроніку в руских супутниках протиракетної оборони - Обама, Ти просто молодчина). Порушення миру буде тепер дуже дорогим.
4.Тим, хто за звичкою вже кричать, що нас продали: Порошенко не зробив жодної поступки від того рівня, який був прийнятий у вересні, і з яким суспільство, на відміну від деяких вічно ображених політиків, погодилося й звиклося. Вимога путіна відійти від мінських домовленостей - відкинута.
5.Жодної автономії чи федерації не передбачено. Мова йде про децентралізацію, яку ми й так запрограмували. Але тепер її таки доведеться впроваджувати, що не так легко в поруйнованій і збіднілій країні.
6. Облаштування життя й поступова реінтеграція цих регіонів до України буде йти дуже повільно зі скрипом і може дати збої. Але перехідниий період у 3 роки - може зняти протистояння. Усі механізми виписані в двох відомих президентських Законах (яке щастя, що їх не скасували, бо ці вже отримали міжнародну адаптацію, і навіть від рашистів).
7. Ця реінтеграція, якщо дійсно запрацює буде дуже важкою в моральному плані - нам доведеться жити в одній країні та ще й співпрацювати з тими, з ким на одному гектарі... Вони стануть мерами й місцевими депутатами й легітимізуються. Але страшилки, що Гіві, Моторола й різні терористи уникнуть кари й стануть місцевою владою - це брехня. Читайте другий закон (амністійний). На всіх них амністія не поширюється (19 чи 20 статей КК). До влади там прийдуть усі ті, хто й керував у попередні роки. А якби не було війни й пройшли вибори. Кого б обрали? Саме їх -злодюг, регіоналів, сепаратистів, тільки що не терористів.. Там завжди таких обирають. Так це огидно, але це не якісь нові поступки. Скривившись, ми вже на це давно погодилися. Щодо реальних терористів - їх легітимізація не передбачена й, очевидно, не відбудеться. Якийсь час вони зможуть там проживати без особливого страху, як Мілошевич у Югославії аж до арешту. Адже реальна юрисдикція України там відновиться ще не скоро.
8. Щодо фінансів, то єдине, що ми точно мусимо оплатити без жодних передумов, то це всі соціальні виплати від часу, коли це можна буде фізично зробити. Усе інше - через систему урядових програм (читайте президентський закон). Грошей на це бракує, та й шкода, але все це так чи інакше колись на нас би зісунулося. Зараз треба максимально здоїти багатеньких партнерів. Ми ж не на себе просимо, а на відбудову цього регіону, щоб не було знов війни. А вони війни не хочуть.
9. І для тих, хто безнадійно запрограмований на "нас продали" - подумайте: чомусь саме путін, а не Порошенко ламав у Мінську олівці.
Це була дуже важка й складна робота. Результат як для компромісу цілком прийнятний, а ціна за нереалізацію шансу могла бути дуже високою. Думаю, що Президент був на висоті.
