Субсидій не буде, гроші закінчилися…

53

Одне зрежисоване для населення країни голосування про відставку уряду, плюс криза, пов’язана з майбутнім парламентської коаліції, має деструктивні багатошарові наслідки не лише для суспільно-політичного життя країни, але й економічного.

Робота уряду, який не має підтримки в парламенті, фактично тотожне його відсутності для інтересів країни. Адже існує пряма залежність між структурними перетвореннями в галузях державного господарства та прийняттям нормативних актів і законопроектів. Коли три коаліційні фракції підтримують відставку уряду, то як можна говорити про те, що його законодавчі ініціативи будуть прийняті? Тому питання уряду не знято, а тепер до нього ще додалося питання парламентської коаліції. Для економіки країни це означає занепокоєння фінансових інституцій, інвесторів та, як наслідок, тиск на гривню й подальшу девальвацію.

Позики міжнародних кредиторів тепер також під питанням, бо неприйняття необхідних законів позбавляє можливості виконання програми співпраці з МВФ. У цьому випадку немає реформ – немає кредитів, а відсутність позик та інвестицій потягне за собою дефіцит платіжного балансу, падіння ВВП, зростання державних видатків, необхідність у внутрішніх запозиченнях через механізм ОВДП і, як результат, – емісію, зростання інфляції.

Подальша девальвація гривні нівелює прагнення влади досягти ринкових, економічно обґрунтованих тарифів. Усе тому, що їх складові та розміри на регуляторному рівні прив’язуються до поняття "імпортного паритету", а відповідно, розраховуються у валюті. Як наслідок, кожен пункт падіння гривні до стійких валют усе далі і далі віддаляє цифрові показники тарифів від поняття ринковості. І вже навіть не йдеться про те, що сировина для виробництва послуг імпортного походження напряму залежить від курсу.

Поряд з цим державна казна вже зараз не витримує субсидійного навантаження та в уряді заявили про початок проведення верифікації соцвиплат – щоправда, його порядок Мінфін досі не оприлюднив, а очільник міністерства соціальної політики Павло Розенко заявив, що сам досі не знає, які критерії для цього використовуватимуться. Його відомство у цьому процесі участі, схоже на все, не бере.

Підвищення тарифів до рівня, який громадяни в силу низьких доходів не можуть оплатити – свідомий крок, розрахований на 2–3 роки. Розуміючи озлобленість та злиденство споживачів, на цей період запропоновано "пряник" у вигляді субсидій. Ілюзії громадян про постійність пряників – фікція. У 2017 році етапи підвищення тарифів до рівня умовної економічної обґрунтованості та ринковості будуть завершені.

А отже, з другої половини 2017-го, протягом 2018-го та наступних років кількість отримувачів "печива" має неодмінно скорочуватися, і фундамент для скорочень закладається вже сьогодні.

Якби доходи населення зростали пропорційно підвищенню тарифів, це б так боляче не позначалося на кишенях людей. Ми ж маємо кардинальну іншу ситуацію – сьогоднішній уряд довів країну до розвалу і знищення економіки, і та дика бідність, яка зараз є в українських містах і селах, викликана саме його діями. Причому, жодних передумов до зміни ситуації немає ані в цьому, ані навіть у наступному роках. Усе, що робить влада, це кидає ситуативні подачки людям, наприклад у вигляді субсидій, причому зовсім не для того, аби допомогти людям – просто вона, як вогню, боїться можливих соціальних бунтів.

Читайте все новости по теме "Экономический блог" на Обозревателе.

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.

Присоединяйтесь к группе "Обозреватель Блоги" на Facebook, читайте свежие новости!

Наши блоги

Последние новости