Блог | Політика Україна і газова формула Росії: домовитися не можна заморозити
Глава представництва Європейського cоюзу в Києві Ян Томбінський назвав газові переговори України, Росії та Європейського cоюзу "мильною оперою", яка повинна ось-ось завершитися. З цим образним висловом досвідченого дипломата не можна не погодитися. Переговори йдуть так складно просто тому, що російське керівництво роздумує, де поставити розділовий знак у формулі "домовитися не можна заморозити" – і ніяк не може визначитися, пише Віталій Портніков для видання radiosvoboda.org.
З одного боку, у Кремля є політична задача – заморозити Україну. На холод в українських квартирах і зупинку української промисловості Володимир Путін покладає особливі надії. З точки зору традиційно чуйного до українських проблем російського правителя, саме така заморозка призведе до "третього Майдану" і перемозі в Києві проросійських сил, які відмовляться від європейської інтеграції і приведуть Україну в Митний союз.
Читайте:Путин рассказал, как ради Украины прижал "Газпром"
З іншого боку, "Газпром" не може дозволити собі відмовитися від поставок газу в Європу, які можуть бути поставлені під загрозу "заморожуванням". Та й прибутку від поставок газу в Україну "енергетичному гаманцю" Володимира Путіна втрачати теж не хочеться. Адже не варто забувати, що впродовж кількох десятиліть Україна була одним з найважливіших клієнтів "Газпрому". Правда, в Москві її любили не за це – а за те, що за допомогою українських одержувачів газу можна було споруджувати різноманітні корупційні схеми, які збагачували керівників російського газового монополіста і їхніх кремлівських "кураторів". Тепер, коли можливість створення нових схем зникла, Росія прагне хоча б не упустити прибуток – але так, щоб Україна замерзла.
Читайте: Порошенко обсудил с Меркель выполнение минского протокола и газовые переговоры
Саме тому, що неясно, як домогтися і того, й іншого відразу, Росії важко знайти взаєморозуміння з Україною і європейцями. У цьому сенсі процес газових переговорів анітрохи не відрізняється від інших воєн Володимира Путіна. Він щоразу намагається досягти максимальних цілей із мінімальними втратами, насамперед економічними. І в цьому є свій сенс: Росія – не стільки держава, скільки бізнес-проект Путіна і його найближчого оточення. І коли за допомогою цього бізнес-проекту намагаються вирішувати політичні завдання, він щоразу буксує. Якщо перевести бажання Путіна на мову точної формули, то воно буде виглядати так: він хоче заморозити Україну, але щоб за це європейці заплатили "Газпрому". І поки що не придумав, як цього домогтися. "Мильна опера" триває.
