Увеличить шрифт

1

2

3

Читайте также »

	»Нічого нового
	»Жінки та гроші
	»Слово на захист Черновецького і себе
	»Опіум для народу
	»Діти наших начальників будуть начальниками наших дітей

Не пропустите »

	»Определились первые финалисты "Евровидения"
	»Превью к матчу "Манчестер Юнайтед" - "Челси"
	»Собчак умер, лежа на даме - об этом все знают...

Щоб нікого не образити, візьмемо для прикладу Житомир — місто середньостатистичної занедбаності. Я не знаю, чи існує в реальності (а не в промовах) пересічний українець (кожен собі на умі), а пересічний житомирянин, напевно, існує. І він, можливо, не знає начальника свого ЖЕКу (хоча це найближче начальство) і напевно, не пам’ятає на ім’я голову обласної ради, і йому треба напружитися, щоб згадати мера, проте він краще за всіх знає Президента в далекому Києві і чув за його жінку, бджілку і Балогу, і пригоди прем’єра викликають його жваву цікавість.

ЖЕК може відключити електрику, а міський водоканал — перекрити воду, проте житомирянин відчуває, що по-великому його життя визначає київське, а не житомирське начальство.

У свою чергу, київські начальники підступно приховують від пересічного житомирянина, що вони теж лише сантехніки, а Президент — начальник ЖЕКу, що ми всі в Україні значно більше залежимо від федеральної резервної системи США, ніж від НБУ; від європейських квот на метал, ніж від рідного Мінпрому; від світових цін на нафту, ніж від продуктивності власної праці; від ОБСЄ, ніж від ЦВК; від ради безпеки ООН, ніж від Служби безпеки України.

І на кожних виборах ми обираємо тих, хто представлятиме в Україні інтереси бюрократичного інтернаціоналу. Іноді наш вибір вдалий, а коли ні — добрий бюрократичний інтернаціонал допомагає нам його підкорегувати.

Бурхлива політична весна народила нуднувату виборчу осінь. Наше маленьке «Суспільство Спектаклю» (за Гі Дебором) змінилось, як вдало висловився один блогер, на «суспільство антракту».

Всієї інтриги — чи здобуде Юля 150 депутатських місць, щоб заблокувати нову Раду.

Цікаве почнеться після виборів, а вірніше, — після голосування, коли виборчі комісії почнуть підтягувати до 20% НУНС; опускати, де можливо, Юлю, де вдасться — Мороза і маленькі партії — скрізь. За два тижні ми знову опинимося в ситуації чудової, істино української, ексклюзивно-рідної невизначеності. І жоден політолог, астролог, жодна циганка-гадалка і навіть американський посол не вгадають, чи збереться новообрана Верховна Рада, чи сформує вона урядову коаліцію, чи здатна буде ця коаліція (НУНС — ПР) утворити уряд без допомоги громадянської війни? Чи збереться стара Верховна Рада після розвалу нової? І після того, як ми матимемо дві діючих верховних ради і два уряди, чи залишиться у нас бодай один президент?

Наївному політологу саме Ющенко може здатися джерелом невизначеності, смути, оксюморону.

Насправді він лише резонує з душею народу, і кожний хто уважно до нього придивиться, скаже: О, резонатор!

Він опанував двома головними прийомами політики, і в цьому він подібний до великих діячів минулого.

1. Найкращий спосіб подолання своїх душевних комплексів — винести їх на референдум. Є в тебе особиста проблема? — зроби її нашою проблемою.

2. Так роблять погано виховані сусіди, видатні митці і диктатори. Була криза опозиції (вона розвалилась), але Ющенко подолав її, утворивши загальнополітичну Кризу. Була проблема зменшення повноважень президента, він підірвав підстави всієї влади (законодавчої, судової, урядової) і тепер знову став центровою політичною фігурою. Безумовно його велич буде зростати й надалі. Велика людина діє не указами, а кризами.

3. Потрібно весь час збільшувати кількість і нахабність претензій. Мовою блатних метафор це називається «Солдатська пред`ява»: а за що ти, гад, слоника вбив?

4. Ваша Верховна Рада — балувана, прокуратура огидна, конституційний суд корумпований. А коли ви з цим погодитесь, ми будемо замінювати конституцію, а після конституції — правила дорожнього руху, а за тим арифметику.

Досвідчені люди розповідали — часто, коли, наприклад, починаєш робити больовий ліктя, потім доводиться переводити на больовий плеча. Давнє правило борців стверджує, що не повинно бути больових пауз, біль для противника має тільки наростати. Так досягається гармонія, реалізуються ідеали Майдану.

Поки що приділяйте більше часу дітям і прогулянкам на природі, ще два тижні відпочивайте від телевізора. Потім ми від нього не відірвемось.