Увеличить шрифт

1

2

3

Читайте также »

	»Нічого нового
	»Жінки та гроші
	»Слово на захист Черновецького і себе
	»Опіум для народу
	»Діти наших начальників будуть начальниками наших дітей

Не пропустите »

	»Вахтанг Кипиани: «Ярослав Мудрый победил нечестно»
	»Ринат Ахметов: "Европейский Кубок будет в Донецке"
	»"Над океаном Наина меня разбудила: "Борис упал и обо%%ался"

Час на майдані підтримувати президента і час тікати від спецпідрозділів міліції, які він надіслав, щоб відновити конституційний лад.

Так пульсує буття. Так людина шкідливе долає огидним, так саморегулюється система: кваліфікуючи нашу свободу то як адміністративне порушення, то як кримінальний злочин.

Чуєте такий характерний скрегіт? У світі закручують розбовтані гайки.

Американці змушені повернутися до більш жорсткої форми неоколоніалізму. Виявилося, що на нафтових свердловинах мають сидіти не бедуїнські шейхи, а американські полковники. Так ефективніше. Економічні механізми вже не всемогутні, на відміну від ракет повітря-земля.

Біржових маклерів не досить, потрібні морські піхотинці. Прийнято кепкувати з реальних або уявних невдач американців в Афганістані та Іраці, а також перебільшувати успіхи місцевої партизанки.

Аналіз ми прагнемо замінити сарказмом. Партизани справді мають певні успіхи у війні проти інших партизанів. В Іраці дійсно під час війни з саддамівською армією загинуло значно менше американських і британських військовослужбовців ніж за післявоєнний час (до речі, і значно менше мирного населення). Втім, це не надто бентежить громадськість і уряд США. І це головне свідчення того, що Світ змінився і змінилася рефлексія.

Свого часу загибелі вісьмох військовослужбовців в Сомалі було достатньо, щоб американці поквапилися піти звідти.

Тим часом європейські країни вдаються до настільки жорстких протекціоністських заходів щодо експансії азіатських капіталів, що це ставить під сумнів саму ідею вільної торгівлі і вільного пересування капіталів. В Росії за два тижні ФСБ отримає конституційну більшість в Держдумі.

Небезпечно ігнорувати скрип гайок, що їх прикручує невидима рука історії. Грузини не помітили, що помаранчеве вже вийшло з моди, і їх за це побили гумовими кийками. Немодні телеканали позакривали. Вражає дитяча відвертість Саакашвілі. Можна було очікувати, що спершу він захоче продемонструвати звіряче обличчя опозиції. Пара-трійка пострілів, здійснених невідомими по вікнах парламенту. Випадково знайдена в якійсь підворотні проспекту Шота Руставелі машина з тротилом і опозиційними інструкціями щодо насильницького повалення існуючого ладу. Нічого цього не було.

Міша просто повернув розвідного ключа на півоберта вліво. – За що?! – кричали йому. – А того, – відповів Міша, - що вони ... мабуть шпигуни.

В Криму мєнти демонстративно жорстко б’ють татар і тих, хто протидіє татарам. І якщо в минулі два роки свобода проведення мирних вуличних акцій обмежувалася тільки для Братства, то нині під роздачу потрапляє хто завгодно. І серйозно нікого не посадили лише тому, що в Україні не надто багато охочих до несанкціонованих протестів. Всі стають там, куди вказують начальники райвідділів внутрішніх справ.

Ющенко заявив, що хоче зосередити під собою всі силові відомства і зробить це. Пофіг стару проститутку – конституцію (конститутку). Жодного мітингу протесту з цього приводу не зібралося.

Разом з помаранчевим потроху виходить з моди політична симуляція. Хочеш протестувати? – будь готовий побунтувати чи постраждати.

Хочеш повалити Саакашвілі? – викинь троянди і закупи побільше засобів для насильницького повалення існуючого ладу. Не бійся, що тебе звинуватять в провокації – тебе все одно в ній звинуватять.

В Україні, Грузії, Пакистані і Сполучених Штатах все менше можливостей симулювати свободу. Все більше прав дається поліції і спецслужбам.

Але це не надовго. Років на п’ятнадцять. Потім природа візьме своє: ми відкинемо огидне і будемо насолоджуватися шкідливим і зможемо вільно вимахувати опозиційними гаслами прямо перед носом усміхненого сержанта міліції. Недовго. Років п’ятнадцять.