Україна без Кучми - це злочин

Верховний Суд відмовив скасувати вирок активним учасникам «України без Кучми», яких за минулої влади звинуватили в масових заворушеннях 9 березня й засудили на різні строки ув’язнення. Таке рішення прийняли служителі Феміди на спільному засіданні Кримінальної та Військової колегій Верховного Суду України. УНСОвці зустріли це рішення криками: «Ганьба!».У своїх коментарях вони стверджували, що Президента Кучми вже давно немає, але Верховний Суд продовжує обслуговувати кучмістів. Ігор Мазур почав соромити суддів, але ті жодним чином не реагували, спостерігали за усім з кам’яним виразом обличчя.

Таке рішення суду можна було прогнозувати заздалегідь. Інакше постало би питання про відповідальність осіб, які фальсифікували справу, але вони досі продовжують працювати в органах влади. Наприклад, в тому самому Верховному Суді. На засіданні колегії був присутній Валерій Глос, який в ті часи працював заступником голови Київського апеляційного суду, а головуючий по справі УНСО Іван Волик ледь не щодня бігав до нього в кабінет за інструкціями. Там його не раз бачив суддя Апеляційного суду Юрій Василенко, про що з обуренням розповідав кореспонденту «Обозу».

До речі, засудженні по справі перед судовим засіданням радісно ділилися чутками, що начебто Волик, який їх засудив, погорів на хабарі. Ця інформація не підтвердилась – він продовжує працювати в Голосіївському районному суді міста Києва. Щоправда, посаду заступника голови, якою Волика «нагородили» після вироку по справі УНСО, після зміни влади забрали.

Судова колегія Верховного суду прийняла своє рішення досить швидко. Опитуючи учасників справи, вона просила не говорити про політику і не оскаржувати докази, мовляв, політика й розгляд доказів по справі - не в компетенції Верховного Суду.

Але про що ще могли говорити засуджені! Всі як один наполягали на тому, що докази було сфальсифіковано, апелювали до громадської позиції. «Час показав, що ми були праві. Просто нас тоді ще було мало. Ми були іскрою, з якої розгорілося помаранчеве вогнище», - виступав Микола Ляхович. Адвокати стверджували, що вирок був встановлений з великими порушеннями, що зібрані по справі докази не підтверджували, що 9 березня були вчинені масові заворушення.

Всі ці виступи нагадували будь-яку з серій телесеріалу під назвою «Справа УНСО», яку ледь не рік розглядали в кінотеатрі «Загреб». Факти фальсифікації справи адвокати оприлюднювали й раніше. Проте була на нинішньому засіданні суду й сенсація: коли надійшла черга виступати автору подання, з місця піднявся Віктор Кудрявцев - незмінний заступник мінливих генпрокурорів. Він почав, наче рідних, захищати УНСОвців.

Якби автору цих рядків пару років тому сказали, що таке можливо - не повірила б нізащо! Адже Кудрявцев і «кучмізм» - це у свідомості автора щось нерозлучне. Напевно, не було тоді жодної резонансної справи, де б не засвітився Віктор Вікторович. Тепер Кудрявцев, наче Шуфрич, в останній день роботи Верховної Ради різко змінив амплуа, тож у всьому, що стосувалося УНСО, говорив щиру правду.

Він розповів про однобокість судового процесу, про порушення прав на захист підсудніх, що зброя 2-ї світової війни, знайдена на дачі в одного з підсудних, могла бути лише музейними експонатами (бо зламана та заржавіла), що відеоплівки записів подій 9 березня, які були головними доказами по справі, мають «ознаки корегування, монтажу шляхом накладення кадрів». «Деякі свідки, зокрема, Казан та Геращенко, були допитані під погрозами психологічної та фізичної розправи, а потім на їхніх показах базувалося обвинувачення», - співав Кудрявцев.

Навіть не вірилося власним вухам, що слова адвокатів на процесі одне в один тепер повторює керівництво генпрокуратури. Закінчив свій виступ Кудрявцев тезою, що вирок потрібно скасувати, оскільки було неправильно застосований кримінальний закон.

«Масових заворушень не було. Адже не було нанесено ушкоджень демонстрантами жодній цивільній людині, не було підпалів, знищення будівель, житла, державних установ. Був лише опір представникам правоохоронних органів. За таких обставин ми вважаємо, що підсудні не повинні нести відповідальність за масові заворушення, й вирок підлягає скасуванню», - впевнено заявив Кудрявцев.

Суд Віктора Вікторовича вислухав, після чого резонно запитав, чому Генпрокуратура не провела розслідування фактів фальсифікацій справи. «Чи не обговорювались в Генеральній прокуратурі питання про те, щоб провести розслідування нововиявлених обставин, а потім, як передбачено законом, висновки подати в Верховний Суд?», - спитав один з суддів. Кудрявцев не знайшовся, що сказати.

Після такої відповіді негативне рішення ВС виглядало юридично досконалим. Верховний Суд мав підстави відмовити в скасуванні вироку, і судді використали цей шанс.

Адвокат Микола Янко на запитання, як Кудрявцев став автором подання і став захищати УНСОвців, розповів, що зі зверненнями ініціювати перегляд справи в Генпрокуратуру звертався нардеп Шкіль та інші фігуранти справи. «Звертався й Президент Віктор Ющенко. Тому Верховний Суд прийняв позов до розгляду», - зазначив Янко.

Після цього зізнання у коридорі Верховного Суду після оголошення вироку жартували, що судді не скасували вироку, бо не дочекалися Президентського дзвінка. В цьому жарті є своя доля правди. Очевидно, Президенту обридло, що йому постійно нагадують, як він обізвав учасників акції «Україна без Кучми» фашистами, тож він і зажадав реабілітації постраждалих від репресій Кучми. Але щоб суд прийняв відповідне політичне рішення у політичній справі, в нашій країні потрібно, щоб бажання Президента було оголошено публічно. А тему акції «Україна без Кучми» Віктор Ющенко принципово оминає увагою. «В той же час, в головах суддів Верховного Суду підсвідомо лунає наказ попереднього Президента, який після подій 9 березня заявив журналістам в Болгарії: «Сидять й будуть сидіти!», - вважає Ігор Мазур.

Суддя у відставці Юрій Василенко, який за минулої влади порушив кримінальну справу проти Кучми, вважає, що скасування вироку в будь-якому випадку нереальне. Адже розслідування по нововиявленних обставинах, які судді рекомендували провести Генпрокуратурі, - це щось з розряду фантастики. «Адже тоді треба, щоб було визнано, що чи то суддя, чи то прокуратура, чи то СБУ сфальсифікували матеріали справи. Треба порушити кримінальну справу чи то проти судді, чи то проти прокурора, слідчих СБУ, чи експертів, які дали завідомо неправдиві докази, або винесли завідомо неправдивий вирок.

Тільки тоді ВС може прийняти рішення про перегляд справи. Але такий сценарій - не реальний, бо в силових чи судових структурах своїх не здають. До того ж, як кажуть американські юристи, Верховний Суд виправляє помилки нижніх судів та увічнює власні. У нас так само. Це правовий глухий кут», - стверджує Василенко, який добре обізнаний зі справою УНСО, бо його дружина працювала адвокатом одного з підзахисних.Тому зараз всі надії на реабілітацію засуджених по справі 9 березня покладенні на Європейського суду. Позов туди був поданий кілька років назад, й засідання може відбутися найближчим часом.