Замовлень на прослуховування стільки, що СБУ не може забезпечити…

Олександр Турчинов дуже органічно вписався в крісло голови Служби безпеки. Коли розмовляєш з ним в кабінеті на Володимирській, тебе не покидає думка, що ця людина народилася вже головою спецслужби. Турчинова завжди оточувала аура таємничості, в команді Юлії Тимошенко його величали сірим кардиналом.

Тепер голова СБУ досить оригінально оформив свій кабінет. Це вам не Юлія Володимирівна з м’якими ведмедиками, у Турчинові в кабінеті великі якісні фото мирної помаранчевої революції, і велика кількість чорної зброї. Тут гвинтівка з багнетом, такі можна бачити в хроніках про штурм Зимового палацу, автомат, з яким наші піднімалися в атаку проти німців, й інші механізми для вкорочення людського віку. «Це ваше особисте?». «Так моє…Це зброя другої світової війни, деякі екземпляри подарували мені на день народження, деякі на шестидесятиріччя перемоги», - відповів Турчинов. «Ви колекціонуєте зброю?» «Я не фанат зброї, однак кожен чоловік з повагою ставиться до неї. В моєму кабінеті вона символізує спадок між тими, хто захищав Батьківщину тоді, й тими, хто захищає її зараз», - Турчинов певно мав на увазі свою місію в СБУ. «А це від кого?», - «ОБОЗ» спитав про чорний пістолет на підставочці з блискучим передвиборчим салоганом Ющенка: «Вірю, знаю, можемо». Турчинов, посміхнувся, мовляв, що про це говорити, й зробив комплемент виданню: «Ваш «ОБОЗ» - на першому місці за рейтингом Інтернет видань». В цьому випадку насправді хочеться вірити у всеобізнаність Служби безпеки…

Олександре Валентиновичу, пройшло доволі часу з вашого призначення, Ви відчуваєте себе стовідсотковим головую СБУ, чи можливо ностальгуєте за кріслом в сесійній залі. Й ще цікаво дізнатися, які привілеї ви отримали як Голова Служби?

Я маю досвід керування різними структурами: адміністративними, політичними. Закони управління скрізь універсальні, тому керівництво СБУ не стало в моєму житті чимось кардинально новим. Звісно, є специфіка роботи Служби, різні нюанси, але я завжди швидко вчуся. До того ж освоювати все нове - цікаво. Я відчуваю дихання Служби, вона стала для мене рідною. Всі її проблеми є моїми проблемами, всі її досягнення є моїми досягненнями. СБУ це – елітарна силова структура, відповідальна за безпеку держави, і працювати в ній на будь-якій посаді – серйозний привілей.

Що стосується матеріальних привілеїв, то жодного ця посада не дає. Зарплата в мене трохи більша ніж 5 тисяч гривень, це навіть менше, ніж у народного депутата.

А чим Служба Безпеки Турчинова відрізняється від СБУ ваших попередників - Смєшка, Радченка та інших, які керували службою за часів Президента Кучми?

Відмінність безумовно є, хоча я не належу до тих осіб, які, критикуючи попередників, намагаються підвищити свій статус. Ті вимоги, які ставилися тоді, й ті вимоги, які ставляться нині - принципово різні. Раніше була каста недоторканих, тих, проти кого не можна було не лише завести кримінальну справу, а навіть просто зібрати інформацію. Сьогодні таких обмежень нема. Сьогодні Президент не ставить перед Службою таких завдань як порушення закону, збирання незаконної інформації, прослуховування телефонів політичних діячів тощо. Я сподіваюсь, що такі завдання Служба безпеки України вже ніколи ні отримувати, ні виконувати не буде.

До речі, коли ви обійняли посаду, хтось з відомих політичних осіб стояв на прослушці? Або звідки ви маєте інформацію, що відбувалося прослуховуваня політиків?

Ще в лютому цього року СБУ першою відкрила кримінальну справу за фактом незаконного прослуховування телефонних розмов. Ця справа передана до Генеральної прокуратури. Прослуховували відомих політичних діячів: Ющенка, Тимошенко й багато інших народних депутатів. В тому числі прослуховувались й деякі журналісти. В той список потрапити було не важко. Адже тоді політична боротьба йшла поза законом, без будь-яких правил та обмежень. Розслідування справи показало, що офіційними замовниками у СБУ на прослуховування, під виглядом розслідування звичайних кримінальних справ виступали високопосадовці МВС. Які в свою чергу відпрацьовували політичне замовлення тодішніх керівників держави.

Ви говорите в список було потрапити не важко, а разом з тим з середовища працівників СБ розповсюджувалась інформація, що масштабне прослуховування не можливе, бо це дороге задоволення…

Служба безпеки це - орган, який зобов’язаний проводити оперативно розшукові заходи, в тому числі пов’язані з тимчасовим обмеженням прав громадян, зокрема, йдеться про моніторинг телефонних розмов. Якщо це в межах закону, за рішенням суду, то це не повинно викликати питання, це нормальна практика, яка існує у всіх країнах, бо дозволяє попередити кримінальний злочин, чи терористичний акт. Як раніше, так і зараз від оперативних працівників замовлень на прослуховування, санкціонованих судом, надходить значно більше, ніж технічна служба може забезпечити. Це говорить про те, що з одного боку можливості Служби в цьому питанні обмежені, а з іншого, раніше слухали найбільш небезпечних, з точки зору режиму, політичних опонентів, за рахунок обмеження власних професійних завдань та обов”язків.

Олександре Валентиновичу, Ви згадували, що на деяких осіб раніше заборонялося збирати інформацію, це означає, що на інших вона збиралася? В СБУ збереглася ця бібліотека, чи то досьє, чи то компромат після помаранчевої революції? Чи дізналися ви, коли очолили Службу, щось нове про людей, які Вас раніше оточували?

Одне з головних завдань спецслужби будь-якої країни - це збір інформації. Лише маючи інформацію з оперативних джерел, спецслужба може попередити злочин проти держави. Кому потрібна служба, яка не володіє інформацією, не має власної агентури? Проте, одна справа збирати інформацію щодо тих, хто порушує закон, інша - збирати інформацію на політичних опонентів. Свого часу в Радянському Союзі політичне замовлення було вимогою закону, а знищення політичного опонента - вимогою Конституції. В законодавстві незалежної України немає статей, які дають підстави для політичного переслідування. Нажаль, не зважаючи на закон, така практика існувала. Сьогодні такої практики не існує. Ми не прослуховуємо опозицію й не збираємо про неї інформацію.

Щодо міфу про “секретні досьє СБУ”. Такі досьє відсутні. Інформація про представників опозиції збиралася. Однак вона не оформлювалась, як справа, бо законних підстав для збирання такої інформації не було. Не маючи реєстраційних номерів, не маючи офіційного оформлення, такі матеріали здатні зникати дуже швидко. Як в міліції, так і в службі політичні справи зникли одразу після того, як оголосили результати виборів в ЦВК.

З приходом до влади нової команди на чолі з новим президентом відбуваються кадрові призначення в усіх державних установах, силових структурах. Однак країною ходять такі чутки, що в деяких відомствах інформацію від СБУ про кандидатів на високі посади тримають в кошиках для сміття. Особисто знаю кілька випадків, коли на записку від служби не звертали уваги при призначенні керівників правоохоронних структур…

Тут дійсно є проблема. Були часи, коли не підписували укази чи постанови про кадрове призначення без довідки СБУ. Нажаль, сьогодні ця система не поновлена. Відсутня процедура обов”язкового звертання до Служби перед прийняттям остаточного рішення, щодо призначення. В результаті ми маємо такі проблеми, коли на серйозні посади призначаються люди, які мали судимості, або інші непорозуміння з законом. Рано чи пізно, матеріали щодо держслужбовця високого рангу все-одно надходять до СБУ, тому що Служба відповідальна за збереження державної таємниці. Для того, щоб людина отримала дозвіл на роботу з секретними матеріалами, вона повинна заповнити відповідні анкети, а Служба їх перевірити. В результаті трапляються випадки офіційної відмови з нашого боку в доступі до секретних матеріалів.

А можна по-конкретніше?

Не можна… Це нонсенс, коли на посаді працює людина, якій не можна довірити державну таємницю. В цьому випадку орган, який прийняв на посаду, повинен приймати рішення чи задовольняє їх такий посадовець.

А якщо проігнорувати дозвіл СБУ на доступ до секретної інформації?

Це державний злочин. Тож не варто думати, що це так просто - отримав посаду й можеш заробляти, державними таємницями. Посада - ще не є ключем до секретів, що захищаються державою. Тільки Президент за посадою не потребує окремого допуску до відповідної інформації. До речі, Європейська комісія високо оцінила нашу роботу, щодо збереження державних секретів. Якраз зараз готуються документи для підписання угоди між Україною й Європейським співтовариством стосовно збереження державної таємниці.

Як просувається розслідування у справі отруєння Ющенка? Начебто екс-заступник голови СБУ пан Сацюк, з яким мав таємну вечерю Віктор Андрійович напередодні своєї хвороби, зник за кордоном…

В мене не має інформації, що пан Сацюк покинув Україну. Хоча попри офіційне звернення й надіслані повістки, Сацюк не з”являється на допити до Генеральної прокуратури. Переховування від слідства свідчить не на його користь. До речі, свого часу в одному з інтерв’ю він говорив, що готовий дати відповіді на всі питання слідства. Вважаємо, що це - в його інтересах.

Чи вже є обвинувачені по справі отруєння Ющенка?

Ні, але є підозрювані. А щоб з «підозрюваних» вони перейшли в статус обвинувачених треба, щоб ця підозра було доведена. Це достатньо складний процес, який потребує великої кількості експертиз, допиту великої кількості свідків. Такі речі не робляться публічно. Взагалі доведення такої справи, коли пройшло багато часу - достатньо складний процес. Хочу зауважити, що справа знаходиться в провадженні Генпрокуратури. Служба безпеки забезпечує оперативний супровід й виконує доручення щодо затримки, допиту, або арешту. Паралельно ми розслідуємо, ще кілька випадків, які схожі на отруєння Віктора Андрійовича. Ті особи, які проходять по тим справам, не мають високого рангу, тож СБУ може без Генпрокуратури проводити такі розслідування. Я сподіваюсь, розслідування цих справ проллє світло і на справу отруєння Президента.

СБУ не може посадити саботажників

Службі Безпеки дали доручення виявити саботажників та змовників на енергетичному ринку, які ваші успіхи?

Проблема енергетичного ринку не зводиться виключно до саботажників, це було б дуже просто. Проблема достатньо складна, вона пов’язана з комплексними злочинами, тут і контрабанда, й крадіжка фінансових ресурсів, у тому числі бюджетних, тут і штучне завищення собівартості продуктів нафтопереробки, що призвело до колосального ухиляння від сплати податків.

Таке поняття, як саботаж, не є кримінальним. Коли люди змушують грати за їх правилами, використовують для цього конкретні важелі це - питання більше моральної відповідальності. У нас всі нафтопереробні підприємства приватизовані, й коли власники в один день зупиняють всі заводи на ремонт це можна називати саботажем, однак кримінальної статті на це не знайдеш. Служба безпеки не може інкримінувати зупинку заводу на ремонт. Це лише рішення власника, так само він може зменшити обсяги нафти, яку треба переробляти, або призупинити продаж нафтопродуктів. Але я зауважу, ті, хто намагалися вплинути на ринок нафтопродуктів, ті, хто пробував руйнувати ринок, у них всіх є спільний мотив – прикрити злочини, які вчинені в питаннях оподаткування, в питаннях пов’язаних з контрабандою тощо. І за ці злочини безумовно всі будуть відповідати. Шантаж з будь-якого боку ми сприймати не будемо.

На прес-конференції ви говорили, що під час перевірок, не робите винятків для російських нафтотрейдерів, тож як ви гадаєте, нинішні «наїзди» на СБУ з боку деяких російських політиків, мовляв СБУ втаємничує документи про хабар Червоненку і т. д., пов’язані з тим, що ви зайнялись наведенням порядку на енергетичному ринку України. Чи відчуваєте ви тиск з боку Росії?

Служба безпеки діє виключно в правових нормах, я не використовую засоби масової інформації, щоб когось залякувати. Я не збираюсь робити власний піар на кримінальних справах. Ми просто працюємо над розкриттям злочинів, пов’язаних з економічною безпекою держави. Хто нас може на внутрішньополітичному чи міжнародному рівні утискати за те, що ми виконуємо свої обов’язки?

А все –таки про Червоненка…. Лідер КПУ Петро Симоненко в Донецьку заявив, що міністр транспорту був арештований заступником СБУ Скибінецьким за отримання хабара в три мільйони доларів й на нього були одягнуті наручники, а потім Порошенко проінформував Ющенка, й той підписав указ про негайне звільнення Скибінецького з посади. Прокоментуйте буд-ласка цю заяву…

Указ по Скибінецькому жодного відношення до Червоненка не має. Я вже давав коментарі з цього приводу. Ще раз повторю: цього не було, Скибінецький не арештовував Червоненка за хабарництво.

Чи була у вас вже розмова з Євгеном Червоненком, щодо його зустрічі в Москві з екс-головою ДУСі Ігорем Бакаєм, що знаходиться в міжнародному розшуку?

Я офіційно надіслав до нього листа, просив детально викласти всю інформацію, щодо зустрічі з Бакаєм. В телефонній розмові він підтвердив готовність прийти й все розказати. Однак розмови ще не було.

Чи часто ви спілкуєтесь з Президентом України, чи часто ви спілкуєтесь з прем’єром, чи знаходите спільну мову з Петром Порошенком, який начебто курує силові структури?

Я часто спілкуюся з Президентом, зокрема, щодо реформування Служби безпеки. У нас немає непорозуміння. Він достатньо коректно ставить завдання, як Президент країни, лише відповідно до Конституції й законів. Набагато рідше я зустрічаюся з Юлією Тимошенко, тому що безпосередньо уряд не керує Службою безпеки, однак ті доручення, які надходять з Кабміну в межах нашої компетенції, ми виконуємо. Я не є членом Кабінету Міністрів України (СБУ підпорядкована виключно Президенту країни), тут у мене велика економія часу тому, що я не зобов’язаний бути присутнім на всіх засіданнях Уряду.

Що ж стосується Петра Порошенка, то в нього не має повноважень керувати силовими структурами, навіть координувати їх діяльність. Петро Порошенко очолює секретаріат Ради нацбезпеки, членами цієї ради є Президент, прем’єр, інші високопосадовці і я, в тому ж числі. Тобто секретаріат РНБО повинен забезпечити виконання рішень, які приймають члени Ради. Коли секретар працює в межах своїх повноважень, в мене не може бути жодних питань чи суперечок. Проблеми можуть виникати тільки тоді, якщо хтось перевищує свої повноваження.