Як обікрасти Україну: Практичний посібник для тих, хто не хоче платити податки, 18 октября 2005

Продовження. Перші дві частини читайте тут:

https://www.obozrevatel.com/news/2005/10/5/49737.htm

https://www.obozrevatel.com/news/2005/10/11/51295.htm

Низька ефективність адміністрування податку на додану вартість значною мірою обумовлюється наявністю великої кількості виключень та пільг з оподаткування індивідуального, галузевого чи територіального характеру. З метою прикриття незаконних операцій використовуються пільги, передбачені Законом України «Про гуманітарну допомогу» та Угодами про вільну торгівлю при ввезенні автотранспорту та експорті металобрухту і насіння соняшника тощо.

Так, відповідно до даних обсягів ввезення гуманітарних вантажів відслідковується тенденція до збільшення у 2000 - 2004 роках кількості ввезених в Україну під виглядом гуманітарної допомоги легкових автомобілів: у 2000 році - 46; у 2001 році - 65; у 2002 році - 408; у 2003 році - 1085; у 2004 році - 1297. Тенденція до збільшення зберігалася і в 2005 році.

Управління праці та соціального захисту населення обласних держадміністрацій надають клопотання до Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України про визнання цих транспортних засобів гуманітарною допомогою (за інформацією СБУ вартість такої «послуги» становить біля 1500 дол. США). Рішення Комісії з питань гуманітарної допомоги є підставою для митного оформлення без сплати податків. Після реєстрації в ДАІ транспортного засобу, інвалід - отримувач допомоги, передає його за довіреністю дійсному власнику за відповідну винагороду.

Вибірковий аналіз свідчить, що значна частина автомобілів надходить від одних і тих самих донорів, як правило, вихідців з колишнього СРСР. Такими особами в окремих випадках може даруватись до 4-х і більше автомобілів у місяць. Це підтверджує створення і функціонування каналу напівлегального ввезення в Україну автомобілів з метою їх реалізації та уникнення від оподаткування.

Використовуючи положення Угод про вільну торгівлю (діють з усіма країнами СНД та Македонією) суб'єкти підприємницької діяльності незаконно отримують пільги із сплати ввізного мита при експорті металобрухту й насіння соняшника. За даними правопорушеннями митними органами у 2005 році порушено 7 кримінальних справ про контрабанду на суму 80 млн. грн.

Крім незаконних операцій, пов’язаних з ПДВ, виявлено факти ухилення від сплати податку на прибуток. Для цього, зокрема, використовується звільнення страхових організацій від оподаткування податком на прибуток. Суть даної схеми полягає у віднесенні на валові витрати підприємств страхових премій, що призводить до несплати 25% податку на прибуток.

У страховиків отримані страхові премії за мінусом внутрішнього перестрахування оподатковуються за ставкою 3%.

За оцінками Держфінпослуг, фінансові схеми такого змісту складають до 80% обсягів страхового ринку України, а пільговий режим оподаткування страховиків призвів до втрат Державного бюджету від виробничого сектору та банків у 2004 році на суму близько 800 млн. грн., у І кварталі 2005 року близько 200 млн.грн.

В Київській області прокуратурою у липні цього року порушено кримінальну справу за фактом ухилення від сплати 236 тис. грн. податку на прибуток директором страхової компанії «Іра», вчинене з використанням підроблених векселів.

В Донецькій області у липні 2005 року прокуратурою порушено кримінальну справу за фактом ухилення від сплати податків службовими особами Донецької залізниці, які застосували 2,5% страхового тарифу замість 6%, передбачених угодою з АТЗТ «Дніпроінмед» щодо страхування залізничного транспорту на 99 млн. грн. Таким чином, валові витрати Донецької залізниці незаконно завищено на 2,4 млн. грн., що призвело до ненадходження в бюджет 605 тис. грн. податку.

Проблеми, пов'язані з витоком капіталу за межі держави та відмиванням коштів через офшорні зони упродовж останніх років є вкрай актуальними та набули загальнодержавного характеру. За даними Державної митної служби України, протягом цього року загальні обсяги експортних операцій, здійснених суб'єктами господарювання України, складають понад 80 млрд. грн., в тому числі через нерезидентів, зареєстрованих в офшорних юрисдикціях - близько 9 млрд. грн. (або понад 10 % від загального експорту), у т.ч. експорту на адресу фірм з юрисдикцією США - 4 млрд. грн. В зовнішньоекономічних операціях України з участю юридичних осіб, розміщених в офшорних територіях, експорт переважав імпорт в 4 рази.

Найбільша питома вага в розрахунках припадає на Британські Віргінські острови, Кіпр, Острів Мен та Панаму. Загальний обсяг імпортних операцій за перше півріччя 2005 року склав 560 млн. дол. США.

Серед 102 найбільших експортерів (з обсягами експорту понад 100 млн. грн.) частка експорту 14 суб'єктів Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Луганської, Миколаївської, Рівненської областей через офшорні компанії склала понад 50 відсотків.

Трійку галузей-монополістів таких розрахунків складають металообробна, паливно-енергетична та хімічна: 49 % , 22 % та 21 % відповідно.

При здійсненні зовнішньоекономічних операцій з використанням розрахунків через офшорні зони, суб'єктами господарювання нерідко використовуються шахрайські технології та схеми, у т.ч. і наведені вище, зокрема:

Складання документів про фіктивну угоду із наступним перерахуванням коштів на поточний рахунок фіктивної фірми або їх держання для використання в підприємницькій діяльності. Так, прокуратурою Закарпатської області у травні поточного року викрито посадових осіб ПП «Кентавр» які, з метою створення штучного податкового кредиту з ПДВ, здійснили низку фінансових операцій по перепродажу струмознімачів по завищеній ціні фіктивним іноземним компаніям «Lineston Ltd.» та «Accomet Corporation» (США). За цим фактом порушено кримінальну справу.

Приховування при експорті від митного контролю дійсного вантажу, внаслідок чого здійснюється його контрабандне перевезення та подальше отримання від реалізації товару неконтрольованого доходу. Так, службові особи ТОВ «Харрісон-Транс-Сервіс» (Одеська область) упродовж травня 2004 - травня 2005 року здійснили контрабандне перевезення 9 тис. тонн металобрухту на загальну суму 7,5 млн. грн. шляхом приховування від митного контролю істинного вантажу - залізничних рейок. Це дало змогу уникнути сплати митних платежів на суму близько 2 млн. грн., та спричинило збитки державному бюджету на вказану суму. Розмір отриманого неконтрольованого доходу уточнюється у ході розслідування кримінальної справи, порушеної прокуратурою Одеської області 16 липня цього року.

Проведення псевдоекспортних операцій з відповідним незаконним відшкодуванням з бюджету ПДВ підприємствам.

В липні поточного року прокуратурою м. Києва порушено кримінальну справу за фактом заволодіння бюджетними коштами в сумі 1,7 млн. грн. стосовно службових осіб ТОВ «Легрус» (м.Київ) та ЗАТ «Завод «Мегаетрон» якими з метою незаконного відшкодування ПДВ здійснено фіктивні зовнішньоекономічні операції з експорту товарів, з наданням до митниці недостовірної інформації щодо їх реальної вартості.

Службовими особами окремих банківських установ України та їх клієнтів запроваджено сумнівні схеми і механізми для виведення капіталу за кордон із задіянням рахунків нерезидентів та суб'єктів підприємницької діяльності з ознаками фіктивності, а також несплати при цьому обов'язкового збору на державне пенсійне страхування у розмірі 1,5 %, передбаченого ст. 65 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік», в результаті чого державі наносяться багатомільйонні збитки.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 28.12.04 зобов'язано АБ «Брокбізнесбанк» приймати заявки МПП «Фобос-сервіс» (м. Луганськ) на купівлю іноземної валюти без сплати та подання будь-яких відомостей і документів щодо сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, оскільки МПП є платником єдиного податку. Сума несплаченого збору з операцій, здійснених протягом 2005 року, складає 3 млн. грн.

Аналогічні рішення приймалися судами в Луганській, Полтавській, Львівській, Миколаївській областях та в м. Києві.

За даними Пенсійного фонду України, за рішеннями суду до спеціального фонду Державного бюджету України протягом 2004-2005 років не надійшло коштів на суму понад 100 млн. грн.

Окремо слід відзначити механізми виведення та легалізації грошових коштів у сфері приватизації, на фондовому ринку та ринках фінансових послуг, зокрема:

- проведення операцій на неорганізованому ринку цінних паперів (близько 96% від загальних обсягів операцій з цінними паперами), поставка цінних паперів без оплати, проведення грошових розрахунків за межами України;

Так, перевірками СБУ виявлено механізм проведення протиправних операцій з векселями стратегічних підприємств торговцем цінними паперами СП ТОВ «Ольта Капітал» через ряд фіктивних структур, спрямованих на виведення в офшорні зони грошових коштів та ухилення від оподаткування на суму понад 12 млн. грн. За результатами перевірок стосовно посадових осіб компанії порушено кримінальну справу.

- виведення коштів до офшорних зон з використанням операцій перестрахування:

Протягом 2004-2005 років на страховому ринку України активно використовується схема виводу грошових коштів за кордон під виглядом операцій перестрахування. Лідерами вказаного процесу були СК «Оберіг», СК «Максимум», СК «Громада», СК «Егіда», СК «Либідь», СК «Вікторія-М» та інші. Проведений аналіз діяльності зазначених страхових компаній показав, що лише в 2004 році під видом перестрахування в країни Прибалтики було виведено грошових коштів у розмірі понад 2 млрд. грн.

Недосконалий механізм встановлення індикативних цін на експортну продукцію використовується для вивозу капіталу за межі України. Зокрема, протягом 2004 року та на початку 2005 року індикативні ціни на металопродукцію були значно нижче (приблизно на 100$ за тонну) за мінімальні світові ціни. Зокрема, суттєво відрізняються світові цінові рівні та встановлені Мінекономіки України в липні поточного року на гарячекатаний рулон: ціни, встановлені Мінекономіки України - 290 USD, світові ціни - від 410 до 480 USD (при поставках до Китаю, Туреччини, Мексики та Аргентини).

Українські металургійні підприємства мають можливість експортувати свою продукцію через посередників-нерезидентів, які можуть вільно перепродавати її за більш вищими цінами, ніж індикативні. В результаті значна частина коштів може залишитися за межами України. Відповідно, для підприємств з'являється змога штучно зменшувати власні доходи, внаслідок чого держава недоотримує надходження до бюджету у вигляді податку на прибуток та втрачає значні валютні кошти.