УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Про що свідчить марш «Азова» у Києві. АНАЛІТИКА

1,6 т.
Про що свідчить марш «Азова» у Києві. АНАЛІТИКА

20 травня у Києві під гаслом «Вимоги нації – ні капітуляції» відбувся марш, організований Цивільним корпусом «Азов». За оцінками самої організації, у ньому взяли участь 10 тисяч осіб, які прийшли до стін Верховної Ради України. Та навіть якщо кількість була меншою, то її масштаби чималі. Мета мітингу – не допустити виборів на Донбасі, доки українська сторона повністю не контролюватиме кордон із Росією. Про це йдеться у матеріалі щотижневика Волинські Новини від 26 травня (№17).

БЕЗ ВИВЕДЕННЯ ВІЙСЬК ВИБОРАМ – НІ

Як відомо, позиція української влади зводилася до того, що через недотримання Мінських домовленостей проведення виборів на Донбасі неможливе. Під час зустрічей у 2014-2015 роках в столиці Білорусі було досягнуто згоди, що місцеві вибори на тимчасово окупованих територіях України можливі лише за українським законодавством, з дотриманням стандартів ОБСЄ та за участі спостерігачів місії. Аби вони відбулися, бойовики та Москва, що їх підтримує, мусять припинити вогонь, вивести з України іноземні війська та найманців, звільнити заручників та незаконно утримуваних осіб, чи ОБСЄ має встановити конт­роль над українсько-російським кордоном.

ХТО Є ХТО?

Експерти вже потрактували масштабну акцію не просто як заяву позиції громадського формування, а як дебют «Азова» на політичній арені та гру м’язами.

Передусім у підрозділі Національної гвардії «Азов» у день проведення мітингу наголосили, що Цивільний корпус «Азов» та підрозділ Нацгвардії – це різні структури, а тому їхні підлеглі участі у марші не брали.

Осередки ЦК «Азов» нині представлені у багатьох містах України. Лише в соцмережах є 40 сторінок, кожна з яких прив’язана до окремого міста. Корпус має власний сайт, газету, активістів у містах.

Кістяк ЦК «Азов» складають не лише вихідці з «Патріота України», а й ветерани АТО, прихильники правоцентристських поглядів. Цікаво, що у певних містах до корпусу долучається навколофутбольне та спортивне середовище, оскільки ідеологія «Азова» ґрунтується на державницьких гаслах. Навіть символ – так званий знак «Крюк» – був надзвичайно популярним серед волинської шляхти та козачого війська. Він знаменує два слова – «Ідея» і «Нація». Та й на мітингу були помічені дисиденти, у тому числі Степан Хмара, що додає події своєрідної барви. А серед спікерів «Азова» обертів набирає Роман Зварич, колишній міністр юстиції, який є досвідченим політиком.

Лідер формування – харків’янин Андрій Білецький, який із 2005 року був головним командиром правоцентристської організації «Патріот України», згодом командиром «Правого сектору – Схід». Нині він – народний депутат. У Раду потрапив 2014 року самовисуванцем та є безпартійним. До слова, відповідно до відомостей сайта Ради, був відсутній на 98% засідань, а на момент обрання командував полком патрульної служби міліції особ­ливого призначення «Азов» ГУ МВС України в Київській області.

ПАРТІЯ СИЛИ

Через зв’язок Арсена Авакова із Харковом та роботу в органах МВС припускають, що акція 20 травня була демонстрацією можливостей міністра МВС. Після зміни уряду він залишається у кріслі і, ймовірно, демонструє, що повністю контролювати вертикаль влади президенту Петру Порошенку не вдасться, або ж принаймні доведеться дослухатися до міністра Авакова і, зрештою, Арсенія Яценюка. Та й до фінансування організації долучалися люди з «Народного фронту».

Разом із тим, багатотисячну акцію може використати на свою перевагу й сам Порошенко як демонстрацію у перемовинах із Заходом того, що поки вибори неможливі. А якщо на їх проведенні наполягатимуть, то ескалації громадського протистояння буде важко уникнути.

Водночас офіційно президент Петро Порошенко відреагував на акцію негативно. Він припустив, що це гарна картинка для російського телебачення.

«Першими з’явилися ці картинки на російському телебаченні – шини, петарди, повідомлення про поранених поліцейських, поранених громадян. Їх поширюють, навмисно підіграють картинки про те, що сьогодні нібито намагаються дестабілізувати ситуацію в державі. Ще раз підкреслюю, це абсолютно чітка позиція – військового шляху повернення Донбасу не існує», – сказав Порошенко.

З’ява досвідчених гравців може допомогти «Азову» зайняти нішу серед правих партій із військовим присмаком. Адже «Свобода» втрачає свої позиції та кількість прихильників, електорат радикалів досить нестабільний, а «Правий сектор» розколовся та втратив довіру.

Кадровий потенціал, який включає бійців, ветеранів і прихильників організації, дисцип­лінованість та головне – наявність ідеології, дозволяє досить швидко розгорнути партійну мережу для повноцінної участі у виборах.

Підготувала Дарина ГОГОДЗА