Ставлення японської громади до лиха

Японці визнають, що живуть, постійно очікуючи на катастрофи, у страху. І кажуть, що це в них генетично закладено. Для них землетрус – це те лихо, якого вони не можуть уникнути. Взагалі ставлення японців до смерті чи Бога не таке, як у нас. Вони вважають, що життя – це низка випробувань. І вони не бояться смерті так, як ми. Їх відповідно виховують із самого дитинства. Щоразу після пережитих лих японці роб­лять певні організаційні, структурні висновки. Я бував багато разів у Хіросимі. Там донині зберігся каркас залізобетонної будівлі, що вцілів після катастрофи. Японці зрозуміли, що саме залізобетон може витримати і пожежі, і лиха. Відтоді вони практично всі свої будинки зводять на основі таких конструкцій.

Чи японці не задоволені своєю політичною системою? Я багато спілкувався з пересічними людьми. Вони справді критикують дії влади, обурюються тим, що пенсії невисокі. Але не бояться протестувати, можуть вільно висловлюватися. Японська владна верхівка все ж таки прислуховується до людей: вона боїться їхньої негативної реакції. Тепер політики там працюють в умовах жорсткої міжпартійної конкуренції. У цій країні фактично панує соціалізм. Є дешеві базари, де продукти продаються за мізерними цінами спеціально для людей, які не можуть собі дозволити купити їжу деінде.

Зверніть увагу, під час останніх трагічних подій у Японії не було зареєстровано випадків мародерства. Колись я обережно запитав у японської колеги, чи підняла вона б тисячу єн, якби вони лежали на дорозі. Вона відповіла: «Та ти що? Це такий сором!» А ось інший приклад, що ілюструє специфіку японського менталітету. Японська фірма Life Doors купувала задешево, а продавала задорого, тобто могла наживатися на людях. Її закрили. Такі речі ілюструють світогляд народу, який і допомагає їм швидко відбудовуватися.

Володимир Пирогов