В ліжку з Тимошенко

З усіх можливих аспектів справи Тимошенко особисто для мене найважливішим є те, як насправді почувається зараз екс-прем’єр-міністр. Найкраще про це могла б розповісти сама Юлія Володимирівна, а не ті, хто працює її рупором – депутати Власенко (частіше) і Сас (рідше). До них великої довіри нема, як, втім, і до іншої сторони – Генпрокуратури в особі Рената Кузьміна. Останній розповідає, що для ув’язненої Тимошенко створено усі умови, тоді як депутати-адвокати твердять, що лідерку «Батьківщини» повільно, але неухильно скеровують на той світ. При цьому, як неодноразово підкреслювали і Власенко, і Турчинов, Тимошенко не надають жодної медичної допомоги.

Прокурори «за викликом»

Проте, стан Юлії Володимирівни, вочевидь, таки тяжкий. Інакше минулого тижня «виїздне засідання» Шевченківського райсуду не відбувалось би прямо у Лук’янівському СІЗО. Аби не втратити логіку подій, нагадаємо: мова йде не про розгляд апеляції Тимошенко, а про одну з інших порушених проти неї справ, пов’язану з корпорацією ЄЕСУ.

Загалом проти Тимошенко відкрито десять справ, повідомив заступник генпрокурора Ренат Кузьмін в інтерв’ю «Комсомольській правді». Три з них розслідує ГПУ, одну – СБУ, решту – податкова. Серед цих десяти справ – і вже згадана ЄЕСУ, і парникові гази за Кіотським протоколом, і карети «швидкої допомоги». Є також звинувачення у передачі хабара суддям Верховного Суду, в ухилянні від сплати податків тощо.

Для чого потрібне подібне нагромадження звинувачень – не цілком зрозуміло. Тимошенко ВЖЕ сидить у в’язниці, і навряд чи її статус зміниться після того, як Апеляційний суд розгляне подану нею скаргу на вирок судді Кірєєва. Опозиціонери поквапились пояснити затятість Кузьміна тим, що влада, мовляв, побоюється: а раптом Апеляційний суд проявить незалежність та відпустить Юлію Володимирівну?

Наївно. Ніхто нічого не проявить і нікого нікуди не відпустить. Це очевидно навіть з того, в якому стилі пройшло перше (попереднє) засідання Апеляційного суду. Так що цю версію слід відкинути. Чи хоче прокурорська братія продемонструвати Європі, що Тимошенко – не в’язень сумління, а справжнісінька кримінальна злочинниця? Теж малоймовірно.

До Європи днями з’їздила донька Тимошенко – Євгенія Карр – і від «імені мами» (та від імені тих, хто її туди відправив й вклав в її вуста певні месиджі) попросила світову спільноту «подвоїти наші спільні зусилля задля наближення європейського майбутнього України».

В принципі, ані Женін виступ на конгресі Європейської народної партії, ані розлогі пояснення Кузьміна українським ЗМІ не гратимуть вирішальної ролі, коли Баррозу прийматиме рішення щодо проведення зустрічі з Януковичем та укладання угоди стосовно Асоціації України з ЄС.

Єдине, що спадає на думку, коли починаєш розмірковувати, навіщо плодити суди над Юлією Тимошенко, це слова Гобсека, який казав, що любить, аби його жертва відчувала пазуристу руку долі. Можливо, це надто лірично, можливо, у ГПУ не читають Бальзака, одначе дії слідчих явно виходять за межі раціонального.

Саме тому невідворотний, як Немезида, суддя Андрій Трубніков (є і такий у справі Тимошенко!), ухвалив 7 грудня рішення про «виїздне засідання» суду, котре мало відбутися (і відбулося) у стінах Лук’янівського СІЗО. Судді засідали довго, аж два дні, без перерв на обід та відпочинок для хворої Тимошенко (як каже про це Сергій Власенко).

А відтак ухвалили для його підопічної (котра страждає на грижу хребта і не підіймається з ліжка) присуд: обрати по справі ЄЕСУ для підозрюваної Тимошенко Ю.В. запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Простіше кажучи, Юлію Володимирівну арештували вдруге, мотивуючи це тим, що, будучи на волі (???), вона перешкоджатиме слідству. Тепер Тимошенко є двічі арештованою і двічі посадженою за грати. Абсурдність ситуації нагадує традицію американських судів засуджувати злочинців до двох або більше пожиттєвих ув’язнень.

«Кірєєв у спідниці» та Турчинов на «царствії»

Такими є останні новини, що торкаються Тимошенко. А передостанні пов’язані з тим, як 1 грудня в Апеляційному суді відбувався розгляд оскарження Юлії Тимошенко на вирок суду першої інстанції. «Обозреватель» вже повідомляв, що без ексцесів тоді не обійшлося. Хоч саму ЮВТ до зали суду не доставляли (знову ж таки – через поганий стан здоров’я), а прихильників Юлії Володимирівни на Солом’янській площі зібралось до смішного мало, влада просто не могла не спровокувати нервову штурханину.

Послухати «газову справу» 1 грудня прийшли кілька депутатів-бютівців, журналісти і комплект з захисників Юлії Володимирівни. Останні були єдиними, кого правоохоронці проведи манівцями – через задній двір суду – до зали, де мали розглядати апеляцію. Депутати ж спробували взяти штурмом щільну стіну з «беркутівців», проте це їм не вдалося. Згодом і парламентарі, і медійники таки увійшли всередину, але їх допровадили до приміщення, де ті лише мали змогу дивитись трансляцію з судової зали – до речі, дуже поганої якості.

«Наживо» ж суддю Олену Сітайло (саме так звуть нового юліного «кірєєва») побачили тільки безпосередні учасники процесу. Від цієї пані наразі залежить (принаймні, формально), чи сидітиме ЮВТ всі сім років, які відміряв їй колега мадам Сітайло. Як і свого часу Родіона Кірєєва, Олену Сітайло на нову посаду перевели відносно недавно: до апеляційної інстанції вона потрапила зі столичної периферії – Дніпровського районного суду. Там Сітайло займалася кримінальними справами (і встигнула розглянути їх біля 300), зокрема, убивствами та крадіжками.

Кажуть, що справи щодо перевищення службових повноважень для неї є новою парафією. Однак ця служителька Феміди від першого ж дня показала себе особою куди як більш рішучою, ніж Родіон Кірєєв: говорить Сітайло чітко та жорстко, а захисників, котрі задовго «розтікалися мислію по дрєву», відразу ставила на паузу, передаючи слово іншим учасникам процесу.

Щоправда, під кінець засідання сталося дещо незрозуміле: залізну леді буцімто увезла «швидка». Втім, те єдине питання, задля якого зібрався суд, Сітайло встигла розглянути: клопотання захисників щодо зміни запобіжного заходу для Юлії Тимошенко суддя відхилила. ЮВТ сідитиме в СІЗО протягом усього часу, поки суд розглядає її апеляцію. Тепер – ще й завдяки судді Трубнікову.

А тим часом до судових проблем Юлії Володимирівни додаються внутрішньофракційні. Заміну голови фракції БЮТ Івана Кириленка на Андрія Кожем’якіна багато хто розцінив як посилення позицій Олександра Турчинова. І хоч бютівці настирливо підкреслювали, що рокіровку було узгоджено з самою Тимошенко, це виглядає доволі сумнівно та непереконливо.

Ніхто насправді не знає, в яких обсягах та наскільки оперативно інформація про події у парламенті (і не тільки в ньому одному) потрапляє до Юлії Тимошенко. Тобто згодом вона, безперечно, дізнається про все. Але відбувається це постфактум. Так само, очевидно, як і у випадку з голосуванням БЮТ за новий закон про вибори.

Експерти вважають, що Тимошенко рано чи пізно не витримає і висловить все, що вона думає про дії залишеної без поводиря фракції (для цього вона знайде того чи іншого ретранслятора). Більше того, говорять, що саме на такий варіант і розраховує Банкова: аби ЮВТ власними руками розколола «Батьківщину» на два чи більше «філіалів». Хоча, якщо припустити, що Тимошенко таки зовсім кепсько, то ігрища БЮТу навряд чи зачіпають його лідерку. На все свій час: час займатися політикою і час виборсуватися з великої халепи, час інтригувати і час боротися за життя…