Этот год можно ставить в топ по нефартовости. Сначала нас впервые за много лет ударила лютая зима, и именно тогда, когда путин решил устроить блэкаут. На фоне грандиозной коррупции в сфере защиты энергетических объектов, нам пришлось пережить одни из крупнейших в истории человечества бомбардировок при -22.

Видео дня

Далее текст на языке оригинала.

Наступне – історія з Іраном. На початку року російська економіка почала летіти в трубу з такою швидкістю, якої навіть експерти не прогнозували. Трамп нарешті ввів жорсткі санкції і змусив Індію відмовитись від закупівлі російської нафти, що мінусувало майже 40% її обсягу. Ситуація фактично не залишала путіну вибору, окрім як починати реально домовлятись. І тут іранське "СВО" з двох тижнів перетворюється на невідомо що. Нафта рванула, Трамп переключився, путін отримав тимчасовий ресурс для продовження військової кампанії.

Нарешті прийшла ще одна криза, яку я давно прогнозував – крах державного управління. Я вже давно писав, що необхідно шукати варіантів перезавантаження державного управління в умовах війни, і навіть пропонував свої ідеї. По – факту ми маємо розвалений неспроможний приймати рішення парламент, і уряд неспроможний пропонувати ці рішення, крах економіки і тотальну залежність від зовнішнього фінансування.

У війні на виснаження, а саме такою є зараз наша війна, державне управління є фундаментом виживання. Здатність державного апарату реагувати на кризи, знаходити нові креативні рішення єдине, що продовжує стійкість у такій війні. Як тільки державне управління починає сипатись, виникає ризик обвалу всього. Саме так було з Німеччиною у 1918 році, що призвело до її колапсу і поразці у війні. Ми не в такій ситуації, але продовжуємо рухатись саме туди.

Потрібно розуміти, що управлінський колапс має наслідки для війни вже, а не у відкладеному майбутньому. Неспроможність ефективно діяти мотивує путіна продовжувати тиснути, і зменшує віру в нас збоку партнерів. Для Трампа в такій ситуації виглядає, що легше дотиснути по угоді нас, чим путіна, чим він і почав займатись.

Водночас, попереду нас чекають декілька нових серйозних криз. По ціні пального я думаю, кожен вже зміг оцінити здатність до реагування нашого управлінського апарату. Але це квіточки порівняно з тим, що нас чекає. За наявними розвідданими орки планують нову ракетну-дронову атаку, і цього разу на водоканали! Ви вже щось чули про роботу в цьому напрямі? А тепер уявіть, як дорого нам обійдеться це все при жарі 35-37 градусів влітку.

Загалом, я залишаюсь досить оптимістичним щодо ситуації на фронті і наших перспектив. Я не бачу у росіян серйозної спроможності прорвати фронт чи виграти війну військовим шляхом. Але шанси на те, що ми завершимо війну на несприятливих для нас умовах виростають з кожним новим управлінським провалом...

Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZ.UA поссылке...