Блог | Как путин теряет последнюю надежду, или Когда конец войны
Перш ніж відповісти на це надзвичайно важливе питання, яке цікавить мільйони українців і яке є головним для українського народу - коли кінець війни, пропоную повернутись до початку лютого минулого року.
На кордонах з Україною путін щодня збільшує свої війська. Формуються все нові і нові штурмові ударні бойові підрозділи, накопичується величезна кількість бронетехніки, велика кількість бойової авіації передислоковується на польові аеродроми.
Багатотисячна військова армада другої армії у світі завмерла напоготові і чекала наказу путіна про початок воєнної агресії проти України.
А в цей час за багато тисяч кілометрів від кордонів України і готових до штурму путінських військ, відбулась надзвичайно важлива подія - зустріч і переговори путіна і лідера КНР Сі Цзіньпіна. Формально ця зустріч стосувалась двосторонніх відносин, а візит путіна був присвячений відкриттю в Пекіні Олімпійських Ігор.
Безумовно, найбільш обізнані люди усвідомлювали, яка головна мета цього візиту путіна і що вона мала лише формальне відношення до відкриття цих Ігор.
Головна мета цього візиту путіна, напередодні початку широкомасштабного вторгнення в Україну, була - війна. На сьогодні ми ще не маємо достатніх доказів тому, що саме китайський лідер Сі Цзіньпін благословив путіна на цю війну. Але аналіз подій, які відбулися і відбуваються протягом останніх 10-11 місяців дають підстави припускати, що саме ця зустріч вселила остаточну надію путіна на швидку війну і блискавичну перемогу.
Ця зустріч була необхідна путіну щоб ще раз переконатись в підтримці його планів стратегічним партнером. І багато хто вважає, що саме Сі Цзіньпін попросив путіна перенести початок своєї військової агресії вже після завершення Олімпіади, оскільки початок широкомасштабної війни в центрі Європи, однозначно зірвало би гордість китайського лідера - Олімпійські Ігри, в які Китай вклав величезні ресурси.
Отже, є велика ймовірність того, що лідер Китаю був обізнаний з планами путіна розпочати широкомасштабну війну проти України. Не можна виключати і того, що путін лише проінформував Сі Цзіньпіна, як стратегічного партнера, про своє рішення розпочати війну.
Але, в будь-якому випадку, Сі Цзіньпін не зупинив агресивні плани путіна, без сумніву усвідомлюючи до яких катастрофічних наслідків ця авантюра путіна може привести світ. Є обгрунтовані підозри вважати, що саме Сі Цзіньпін підштовхнув путіна розпочати цю війну, навмисно вселив в нього помилкову надію протягом декількох днів отримати у війні перемогу.
Мабуть ніхто не сумнівається, що Сі Цзіньпін був зацікавлений у тому, щоб путін пішов війною на Україну. Ця війна давала Китаю і його лідеру величезні преференції.
Головна з яких - у разі невдачі, повна дискредитація і ослаблення путіна і втрата рф статусу світової країни.
Тобто, Сі Цзіньпін чітко розрахував, у разі невдачі у війні з Україною, путін втратить владу, а рф статус однієї із двох світових держав.
Сі Цзіньпін розраховував у такому разі зайняти місце росії і стати повноправною світовою державою, разом з США.
В цьому випадку і Сі Цзіньпін ставав одним із двох світових лідерів.
Виграш Китаю і особисто Сі Цзіньпіна у разі невдачі путіна у війні з Україною був грандіозний, який міг би привести до геополітичних змін у світі.
Нагадую, що ця зустріч відбулася 4 лютого 2022 року, за 20 днів до війни.
Якби там не було, можна не сумніватись, що рішення про початок війни з Україною путін ухвалив остаточно саме під час зустрічі з Сі Цзіньпіном.
Сі Цзіньпін, таким чином, готував себе на роль світового лідера і саме це відбувалось на фоні підготовки до історичного XX з’їзду Компартії Китаю, на якому він повинен буде отримати імператорські повноваження і одноособового правителя Китаю.
Путін, отримавши благословіння китайського лідера, повернувся в Росію і вже ніхто і ніщо не могло його зупинити - війна з Україною стала фактом.
Давайте згадаємо першу реакцію Китаю на цю путінську агресію.
Вона була не справедлива по відношенню до жертви агресії. Всі рішення і дії Китаю на міжнародній арені, в ООН, в заявах вищих керівників Китаю свідчили про те, що хоча формально Китай залишався нейтральним в цьому конфлікті, все таки його інтерпритація війни, яку розв’язав путін, більше нагадувала виправдання путіна ніж його засудження.
Китай максимально ефективно почав отримувати величезну економічну вигоду із війни, оскільки Росія була піддана жорстким санкціям, які істотно вплинули на економічне положення росії і особливо склалось катастрофічне положення щодо російських вуглеводнів і природного газу.
Китай вміло скориставшись ситуацією фактично за безцінь скуповує природне багатство росії.
Сі Цзіньпіну, напередодні з’їзду партії, вдалося не допустити військового конфлікту з Тайванем, який міг перерости в затяжну війну і істотно вплинути на рішення з’їзду.
І напередодні цього з’їзду і на самому з’їзді риторика китайської влади щодо війни путіна з Україною фактично не змінювалась. Нейтралітет. Але коли путін почав погрожувати світу ядерною зброєю, Сі Цзіньпін зробив відповідну заяву і путін вилучив із свого лексикону ядерний шантаж світу.
А що XX з’їзд Компартії Китаю? Що він дав Сі Цзіньпіну? Дуже коротко, декілька слів.
Ще зовсім недавно увага усього світу була прикута до XX з’їзду Компартії Китаю і тих рішень, які він ухвалив.
Давно збирався висловити свої міркування щодо цих рішень, але кожний раз їх відкладав. Головна причина цього полягала у тому, що мені було цікаво побачити як ці епохальні рішення, які без будь-якого сумніву носять історичний характер, будуть реалізовуватись на практиці.
Але спочатку деякі враження від цього з’їзду і рішень, а потім що чекати нам, українцям, від Китаю.
Велика увага світових ЗМІ була прикута до надзвичайної події, яка відбулася вже в самому фіналі з’їзду - після того як делегати проголосували за новий склад ЦК, колишнього генсека і батька китайського економічного чуда Ху Цзиньтао, який десять років керував країною і партією, вивели референти під руки із президії Зали народних зібрань.
Не будемо вдаватись в мотиви цієї незвичної події, яка попала в об’єктиви телекамер і яку побачив увесь світ, але, на мій погляд, ця подія має великий і глибокий символізм, який зводиться до того, що починається ера нового Китаю на чолі Великого Сі, який отримав імператорські повноваження. Великий Сі - назавжди.
Китай вступає в самий складний період з часів початку реформ Ден Сяопіна. Багато факторів внутрішніх і зовнішніх, які забезпечували Китаю грандіозні успіхи, більше не діють. Населення Китаю стрімко старіє, джерела економічного росту вичерпали себе і тепер Китай переживає серйозні економічні потрясіння. По оцінкам аналітиків ВВП цього року може впасти до 3.5-4 відсотків, а деякі навіть прогнозують 0-2 відсотка.
В таких умовах концентрація влади в єдиних руках, яку Сі Цзіньпіну вдалось отримати після з’їзду, ставить перед ним надзвичайно складні завдання. Під його керівництвом планується перетворити Китай до 2049 року у найбільшу світову державу, якщо це вдасться то світ де факто буде однополярним і головним полюсом повинен стати Китай.
Півторамільярдна держава стала країною однієї людини.
Але - це внутрішні питання, а на міжнародній арені лідер Китаю буде намагатись стати дійсно світовим лідером.
В цьому контексті нас, українців, найбільше цікавить питання, як Китай і його лідер мають намір будувати свою політику щодо війни між Україною і Росією після тих рішень, які прийняв з’їзд.
Про Україну і війну на з’їзді мало говорилося, навіть США теж було приділено незначну увагу, але це не означає, що до цих питань немає інтересу.
Навпаки, взаємовідносини між США і Китаєм мають надзвичайно важливе значення для Китаю, особливо з огляду на серйозні проблеми, що виникли в китайській економіці. Саме ці проблеми і спонукали китайське керівництво і особливо Сі Цзіньпіна змінити дещо войовничу риторику на значно більш толерантну. І це зрозуміло, оскільки товарообіг між Китаєм і США за минулий (2021) рік склав майже один трильйон доларів. США відіграють величезну роль і мають високий вплив на китайську економіку. Достатньо сказати, як тільки США ввело санкції проти росії за її агресію проти України, Китай вимушений обмежити експорт в Росію великої гами товарів, особливо військово-технічного характеру, щоб не нарватися на відповідні санкції. Ці санкції для Китая будуть мати дуже негативний вплив, а по деяким оцінкам провідних аналітичних центрів - катастрофічні наслідки.
А тепер, коли кінець війни?
Неупереджений аналіз останніх подій і рішень які були прийняті у Вашингтоні, Берліні, Лондоні,Парижі, НАТО, ЄС - можна зробити висновок, що міжнародне співтовариство однозначно ухвалило рішення про військовий розгром ЗСУ путінської армії. Час, коли колективний захід утримувався від допомоги Україні в тим обсягах і з тією номенклатурою, які повинні забезпечити путіну поразку на полі бою, пройшов.
В контексті цієї нової політики, перш за все США, більше не будуть стримувати надання Україні наступальної і високоефективної зброї.
Американська влада разом зі своїми партнерами нарешті усвідомила, що будь-які переговори з путіним про завершення війни не мають жодних перспектив, оскільки поразка у війні - це смерть путіна. В зв’язку з цим, є надзвичайно важлива позиція Китаю і Сі Цзіньпіна, оскільки путін ще продовжує сподіватись на військові поставки із Китаю, які можуть змінити війну і врятувати путіна.
Не випадково, путін намагається до розширення співпраці з Китаєм, особливо у військовій сфері, оскільки йому необхідні значні військові поставки. Саме тому, вже після з’їзду між путіним і Сі Цзіньпіном відбулася серйозна розмова. Але, зважаючи на те, що адміністрація Путіна і Сі Цзіньпіна дала абсолютно протилежну оцінку тим переговорам, які відбулися, то можна припустити, що Великий Сі, більше не хоче підтримувати авантюру путіна у війні з Україною, саме тому китайська сторона навіть не згадала про подальше військове і військово технічне співробітництво з рф.
Декілька днів тому, Сі Цзіньпін змінив Ван І на посаді Міністра закордонних справ Китаю, який багато років очолював зовнішньополітичне відомство Китаю і відрізняється великою прихильністю до росії. Формально він зайняв більш високу посаду в китайській ієрархії, але зважаючи на те, що новий міністр найбільш наближений чиновник до Великого Сі, свідчить про те, що американський напрямок буде безпорсередньо здійснювати Сі Цзіпін.
Зміна міністра - це звичайне явище і воно було прогнозовано в контексті нового курсу Китаю. Але, привертає увагу до себе той факт, що новим міністром став посол Китаю в США Цінь Ган, з однієї сторони, а також те, що новий міністр є особа найбільш наближена до Сі Цзіньпін що дає підстави вважати, що Великий Сі визначив головного стратегічного партнера - це США і заради співпраці з США і усунення тих негараздів, які існують у відносинах Китаю і США, Великий Сі більше не буде підігрувати путіну на міжнародній арені.
Путін втрачає останню надію на своє спасіння. Тільки Сі Цзіньпін міг би його врятувати, але це може стати катастрофою вже для самого Великого Сі. Можна припустити, що Сі Цзіньпін свій вибір зробив.
Це значний успіх американської дипломатії, який буде мати позитивне значення для переможного завершення українсько-російської війни.
Шлях до нашої Перемоги відкритий.
Коли буде кінець війни? На це питання найбільш точну відповідь можуть дати ЗСУ - коли буде Перемога, тоді і буде кінець війни.
Але, можна було б більш менш точно дати прогноз коли це станеться, але ситуація в росії набуває такого характеру, що завершення війни може відбутись несподівано.
Путін відчайдушно намагається утриматися при владі, але виграти війну він вже не може. Очевидно, що не він вже визначає майбутні наслідки війни і для нього, як міжнародного злочинця і для російського населення, як співучасника путінських злочинів проти людства.
