Блог | Ничто не генерирует патриотизм в нашей стране настолько мощно, как борьба с "украинским нацизмом"

Ярым бандеровцем меня сделал, понятно, не Навроцкий, который это моё ощущение просто весьма усиливает, а, безусловно, Путин.

Далее текст на языке оригинала.

(Хоча в тому, що Харків сьогодні український як ніколи, є вже й певна навроцька заслуга.)

І зовсім не має значення, що я за народженням – російськомовний Кірш. Хоч Кірш, хоч Кіршманштейнбергзонфельдбаум — жодної  ролі це вже не відіграє.

Кожен вибух у Харькові (як і черговий бздик любих поляків) мене все більш опетлюрює-обандерює. 

Бо Україна – це й я. Без мене моя країна  неповна. 

Тож "денацифікація", як і варто було очікувати, спрацювала в зворотній бік.

До речі – щодо нацизму.

Зверніть увагу: 

Путін ніколи не каже про РОСІЙСЬКИЙ світ чи про якісь РОСІЙСЬКІ духовні ціннощі!

Все це в нього – виключно "РУСЬКЕ"!

Адже решту народів навіть власного мордору він вважає лише гарматним м’ясом…