Зовнішній борг треба колись віддавати, але...
...„дірку” у державних фінансах треба чимось закривати вже сьогодні. Експерти про доцільність позики МВФ
3 липня Міжнародний валютний фонд оголосив про досягнення на експертному рівні домовленості про виділення Україні кредиту у сумі 14,9 мільярдів доларів. Про те, чи дійсно Україна потребує цих коштів, а також про те, куди вони можуть бути спрямовані, у прес-центрі «Обозревателя» розповіли: президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло, член Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України Віктор Лисицький і директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський.
Ярослав Жаліло: Можна бути більш перебірливими у виконанні вимог МВФ
«Коли ми аналізували перспективи надання чи не надання Україні кредиту МВФ, очікували досить складного процесу проходження. Але позитивне експертне рішення МВФ свідчить про те, що все-таки або досягнуто певної домовленості, або все-таки зроблено висновок про те, що Україна конче потребує цих коштів.
На мою думку, навряд чи можна говорити про те, що Україна у поточному році і наступному критично потребує кредиту від МВФ. Звичайно, з таким кредитом було б простіше звести необхідні фінансові баланси, а найголовніше – він би відіграв роль певної «подушки безпеки», яка би дозволила Україні легше пережити ймовірні ризики, пов’язані із можливою другою хвилею кризи в Європі. Але, з іншого боку, гострої потреби ми не спостерігаємо.
Думаю, йдеться про те, що МВФ позитивно оцінює загальні позиції тих кроків, які здійснюються в Україні стосовно бюджетної політики, політики Національного банку. З іншого боку, це ще не безумовне рішення – експертна позиція така, що Україна ще має завершити низку кроків, зокрема, вони пов’язані із підвищенням ціни на газ і із застосуванням певних непопулярних кроків в сфері пенсійного забезпечення.
Тому можна говорити про те, що зараз м’яч знаходиться на боці України. Чи ми будемо виконувати вимоги МВФ в повному обсязі і отримаємо кредит, чи все-таки ми, користуючись тим, що ми не є гостро в цьому зацікавлені, будемо більш перебірливими у виконанні цих вимог.
На мою думку, сьогодні кредитування з боку МВФ ми повинні розглядати, насамперед, у стратегічно-ідеологічному плані – не як джерело коштів, які зараз потребує Україна, а як певну ознаку визнання чи невизнання того курсу реформ, який сьогодні оприлюднений, та як певний позитивний сигнал для інвесторів. Якщо отримання кредиту відіграє позитивну роль в цьому, тоді можна говорити про те, що нам потрібно брати гроші.
Думаю, самого факту надання кредиту поки що недостатньо для того, щоби інвестори прийняли позитивне рішення. Тому що головне позитивне рішення інвесторів щодо того, що в Україні інвестувати безпечно, перспективно і продуктивно, залежить від того, наскільки Україна буде не лише анонсувати і декларувати, але й проводити дієздатну, послідовну реформаційну політику. Якщо Україна виявить свою неспроможність реалізувати задекларовані кроки, то навіть надання кредиту не зробить країну інвестиційно привабливою.
Якщо ми будемо проводити послідовну політику, то саме по собі рішення МВФ вже не буде відігравати вирішальної ролі».
Віктор Лисицький: Демократична Україна не може збагнути того, що зрозумів комуністичний Китай
„Гострої потреби немає, якщо взяти наші показники за шість місяців цього року. Я хочу звернути увагу на те, що кількість коштів, які знаходяться на кореспондентських рахунках, тобто лежать у Національному банку, виросла до небаченого до цього часу розміру. Тобто, нібито грошей багато. Навіщо щось просити у МВФ? Але все ж таки такий непоганий показник склався за умов того, що фактично не зростають не тільки реальні, а й номінальні доходи громадян.
Офіційна статистика не повністю враховує доходи найширших верств українців. Вона також не враховує асортиментні зрушення. Якщо раніше, приміром, більше купували іспанського вина, то зараз його купують менше і т.д. У нас тільки в червні припинилося падіння обсягів роздрібного товарообороту. Але відбулося таке радикальне скорочення бюджетних витрат!
Кредити в економіку у нас практично впали до початку року. Певною мірою на це вплинуло те, що укріпилася гривня. Але для того стану економіки, в якому вона зараз знаходиться, кредити повинні приростати на кілька відсотків щомісяця. А вони практично не ростуть. Наші шановні банки збільшили кредитування юридичним особам в національній валюті, але аж на цілих 3% за півроку. А фізичним особам взагалі зменшили обсяги кредитування.
Тобто з одного боку видається, нібито цих грошей не потрібно. Але вони не потрібні тому, що вся економіка стиснулась. Тому я вважаю, що гроші все ж таки потрібні.
Щодо інвесторів я з паном Ярославом категорично згоден. Для інвесторів позитивним сигналом є те, що МВФ на експертному рівні пообіцяв, що дасть гроші. Для них також непоганий сигнал те, що інфляція менше 7%. Але інвестори знають, з ким вони мають справу. Вони мають справу з країною, яка має моду радикально змінювати умови ведення бізнесу посередині року. Тому інвестору потрібні не тільки і не стільки позики МВФ, скільки зміна позиції влади. Я спеціально не називаю прізвищ, тому що ця мода у нашої влади склалася дуже давно – років п’ятнадцять тому”.
„Свого часу китайців критикували як завгодно, і ми в тому числі, але гроші від іноземних інвесторів йшли, йшли і йшли. Тому що іноземні інвестори розуміли, що вони ідуть в комуністичний Китай, але в передбачувану країну. Наші вожді цього ніяк не можуть збагнути: що стабільність – це все, що потрібно іноземним інвесторам”.
Ігор Бураковський: „Дірку” у державних фінансах треба чимось закривати
„Ми повинні чітко розрізняти відновлення економічної активності і стан державних фінансів. 2010 рік показав, що це не одне й те саме. В наших державних фінансах нагромадилася велика кількість проблем, пов’язаних з кризою, з попередніми роками. За перші п’ять місяців ми недоотримали приблизно 15 мільярдів доходів до Держбюджету. Якщо це так, то виникає питання: які у нас перспективи на місяці, які залишилися до кінця.
Нам, очевидно, потрібно отримувати кошти МВФ – це все-так критично на сьогоднішній день. Можливо, такої критичності не було навіть у 2009 році, коли дійсно можна було піти на досить радикальне обмеження витрат.
На сьогоднішній день, очевидно, ці кошти будуть розподілені на дві частини, важко сказати, в яких пропорціях. Можна припустити, що до 3 мільярдів доларів із 10 обіцяних підуть на допомогу Державному бюджету і біля 7 мільярдів – в золотовалютні резерви країни.
Є зовнішні борги, їх треба буде розв’язувати в 2011-12 роках, треба нагромаджувати певні кошти. І це дійсно проблема. Якщо ми не будемо розраховуватись по боргах, навіть звертаючи увагу на кризу, тоді ситуація буде надскладною. Тому, звичайно, ці гроші потрібні, тому що до них прив’язані політичні умови – не в традиційному українському сенсі, а умови, пов’язані із економічною політикою. Я думаю, певною мірою підтвердженням моїх слів є сьогоднішнє рішення уряду про скорочення приблизно на 17,3 мільярди видаткової частини Державного бюджету на 2010 рік. Це говорить не тільки про необхідність співпраці з МВФ, а й про велику „дірку”, яка сьогодні існує в державних фінансах.
Що стосується проблем, пов’язаних з державними фінансами – вони не є новими. Це і великі соціальні зобов’язання держави, які треба реалізовувати, це традиційні складні питання, пов’язані з НАК „Нафтогаз України”. Те саме стосується я і Пенсійного фонду – ясно, що щось треба робити. Це вічна „дірка”, в яку треба вкладати десятки мільярдів.
Коли ми порівнюємо нашу країну з європейськими, ми повинні розуміти, що ми знаходимося в різних вагових категоріях. У нас традиційно ці показники, можливо, були й вищими, але вони формувалися на базі слабкішої економіки.
Що стосується грошей безпосередньо для золотовалютних резервів. В 2008-2009 роках основна частина зовнішнього сукупного боргу України, майже 80%, були корпоративні борги. Частина з них була реструктуризована, частина була списана, але ці борги нікуди не поділися. Тому саме звідси може прийти додатковий тиск на гривню. Якщо будуть різкі пікові коливання курсу, можуть виникати ситуації, коли Національному банку треба буде викидати великі обсяги коштів в якості інтервенцій для того, щоб зрізати пікові значення валютного курсу”.
Читайте новини за підсумками прес-конференції:
Украина может обойтись без миллиардов МВФ
Дивіться тематичні відеосюжети:
Украина снова беременна кризисом
Кризис перешел в депрессию
Деньги МВФ закроют дыру в государственных финансах
