Видео дня
Десята річниця повітряних атак НАТО на Сербію
24 березня 1999 року НАТО почало повітряні атаки на республіку Югославію. Західний воєнний союз цілих 78 днів бомбардував військові та цивільні цілі в Сербії, Косово та Чорногорії.
«У ніч на четвер НАТО розпочало свої повітряні атаки на військові цілі в Югославії, - заявив невдовзі після початку воєнних дій тодішній канцлер Німеччини Ґергард Шредер. – Альянс був змушений до такого кроку, аби припинити тяжке та систематичне порушення прав косовських албанців та запобігти гуманітарній катастрофі в цій провінції».
Наприкінці 90-х албанські партизани вже вели підпільну боротьбу проти сербської поліції. Вони хотіли відокремлення від Сербії. Белград застосовував в Косово безпрецедентну до мирного населення жорстокість. Це скидалося на систематичне винищення понад 700 тисяч косовських албанців, що мешкали в цій провінції. Загалом під час війни загинуло щонайменше 5 тисяч албанців. Майже 300 тисяч змушені були тікати з місць бойових дій.
А внаслідок втручання НАТО загинуло щонайменше дві з половиною тисячі сербських солдат та мирних мешканців. Албанські повстанці також по завершенню війни продовжували вбивати косовських сербів. Майже 250 тисяч сербів та інших національних меншин втекли з Косова після припинення бойових дій 10 червня 1999 року або їх вигнали. Лише близько ста тисяч з них згодом змогли повернутися в сербські райони Косова.
Майже всі албанські біженці повернулися до рідних домівок одразу по завершенню війни. 17 лютого 2008 року Косово в односторонньому порядку проголосило свою незалежність від Сербії. Цю наймолодшу європейську країну визнали більшість країн Заходу. Сербія продовжує розглядати Косово як свою провінцію. Найзавзятіше її в цьому підтримує Росія.
«Росія завжди позиціонувала себе як палкий захисник принципу недоторканості кордонів та противник будь-яких територіальних відокремлень, - розповідає експерт з питань Балкан Мюнхенського університету Франц-Йозеф Альтманн. - І раптом у випадку Південної Осетії та Абхазії Росія перекреслила все те, що вона сама тривалий час відстоювала. Перед тим, як відокремитися, уряд у Косові змушений був втілити необхідні стандарти в галузі захисту прав людей та національних меншин. Усього цього навіть близько не сталося в кавказьких самопроголошених республіках».