Літературний конкурс. Вибори в Україні 2004 року

937
Літературний конкурс. Вибори в Україні 2004 року

Пролог.

Україно, рідна мати,

Скільки ти перетерпіла!

Яких синів саджали за грати?

Коли ж ти розправиш крила?

Коли ж в тебе будуть свобода і воля?

Коли ж ти коритись не будеш?

Коли ж в тебе буде кращою доля?

Коли ж ти ганьбу забудеш?

Коли ж перестануть тобою вправляти,

Москва та влада бандитів?

І навколо тебе представляти

Країною третього світу.

Дія перша.

Місце дії: Адміністрація Президента України, вул. Банкова 11.

Діючі особи:

Видео дня

Леонід Кучма – президент України

Віктор Янукович – прем’єр-міністр Украіни

Віктор Медвечук – голова адміністрації президента України

Віктор Пінчук - бізнесмен

Велика думка плекалась, кохалась,

В стінах московського Кремля,

Кого б на Україні правити поставить

На користь “руського царя”.

(Звонит Путин)

Путин:          Брат мой, младший, Леонид,

                        Ведь скоро выборы у вас.

                        На кого имеешь  вид,

Ведь в России нефть и газ.

Кучма:          Мой великий господин,

                        Я не решаю здесь один.

                        Лишь скажу Вам для примера,

                        Коль не поставим мы премьера,

                        То нас не только ждет расплата

                        От футбольного фаната,

                        А не получим мы долей

                        С заводов наших прибылей.

Медвечук и Пинчук:

                          Ми також скажемо натомість,

                          Не може влада геть іти.

                          Рахунки, бізнес, нерухомість

                          Ми повинні зберегти.

Янукович:   Братва, я Вам скажу, в натуре,

                        Спасибо, что ви прочите меня.

                        Но для такой кандидатуры

                        Не катит биография моя.

                        И надо много выступать,

                        Не знаю, блин, ни фраз, ни слов,

                        Как шобы не голосовать,

                        Боюсь, не наберу я голосов.

                        И хоть сейчас я при ролях,

                        И на сегодняшний момент

                        Со всеми Вами я в долях,

                        Но есть серьезный конкурент.

Медвечук:  Немає краще претендента,

А це вже не твоя турбота,

                        Як нам знищить конкурента,

Це ж не нова для нас робота.

Не стали довго зволікати,

А стали думать, міркувать.

Може голову відрізать,

Може в землю закопать.

Чи машину підірвати,

Може в річці утопити,

Чи відправити за грати,

Та й рішили отруїти.

І не вийшло, як зазвичай,

Кому ж викажеш догану?,

Лиш спотворене обличчя,

Адже це те ж непогано.

Можна сміло звинуватить,

Мовляв вдався до обману,

Заганьбити, присоромить,

І ввести всіх у оману.

Кучма (Путину) :

                        Прости, мой старший, брат,

Мы запустили механизм,

Но не учли совсем тот факт,

Что там здоровый организм,

Путин:     Буду краток,

                        Не надо, брат, паниковать,

                        Но коль случилось уж вот так вот,

                        Можно и проголосовать.

                        Ведь не мне тебя учить,

                        И не мне же помогать

                        Твой админресурс включить,

                        Голоса сфабриковать.

Чтоб укрепить нашу победу,

Ты придумай юбилей,

Я лично сам к тебе приеду,

И привезу с собой друзей.

Вмиг  захвачу с собою глав

(Не в джунглях, есть же телефоны),

Из суверенных мне держав,

Моих восточных регионов.

Янукович: Братва, не понял, что, опять,

                        Без меня стали решать.

                        Я же все же кандидат,

                        Вот, в натуре, мой мандат.

Пинчук и Медвечук:

                        Ти такий же кандидат,

                        Як Тимошенко – дипломат.

                        Зараз ти не репетуй

                        І граматику  штудуй.

                        Також час не витрачай,

                        Економіку вивчай.

                        Тобі ж треба щось казати,

                        Коли підеш на дебати.

                        Чи головний твій аргумент,

                        Що козел, твій опонент?

Янукович:    Решайте, ладно, все нормально,

                        Зато биг-борды мои повсюду,

                        Моим же избирателям по кайфу,

Мое экономическое чудо.

Пинчук и Медвечук:

                        На прем’єровій посаді,

                        Президент, ти, чи будь хто,

                        М залишимось при владі,

                        І татусь наший КуЧмо.

Медвечук:    Ой, не дай Боже програти,

                          Навіть страшно уявлять,

                        Бо не хочеться же, браття,

                        Те, що маємо втрачать.

Кучма:       Так якби ж тільки втрачать,

                          Віддав би й одразу.

                          Не хочу я зовсім в в’язницю сідать

                          За  клятого  цього Гангадзе.

І побігли дні за днями,

Запрацювала режимна машина.

Друкувались бюлетні тисячами,

Відкріпні талони фальшиві.

Брехня на центральних каналах TV,

Безсоромної влади витівки.

В цей час кандидат від опозиції

Збирає стотисячні мітинги.

Пробуджує Він свідомість людини,

Призиває піднімати голову,

Ніколи не ставати на коліна,

Любити й шанувати рідну мову.

Кличе до волі свободи польоту

До шанування права людини

До братської єдності заходу й сходу

Говорить, що кожна людина єдина.

І маршем крокує по всіх регіонах,

І безліч збирає прихильників

Стіною стоять людей міліони,

Не бажають бути з владою спільниками.

Дія друга.

Пройшло 2 тури виборі, вибори сфальсифіковані, люди вийшли на вулиці, панує “помаранчева революція”.

Місце дії: Аеропорт Внуково. Москва. Росія.

Дійові особи: Леонід Кучма – президент України

Володимир Путін – президент Росії

Кучма:       Вовчик, шеф, все провалилось,

                          Ничего же не срослось.

                          Мне и в страшном сне не снилось,

                          Что у нас тут началось!

                          Палатки, лозунги, пикеты,

                          Еле я достал билеты

                          На любимый свой футбол.

                          Но когда туда пришел,

                          И представили меня,

                          Началась совсем фигня.

                          Вдруг вся этая гурьба

                          Начала кричать «ганьба».

                          Я сидел там, как дурак,

                          Под вопли «Ющенко Так»!

Путин:       Я ж поздравил претендента,

                          Получив с ЦВК информацию.

                          Для легитимности момента

                          Быстрее назначай инаугурацию.

Кучма:       Где ж ее мне назначать,

                          Дома или в сауне?

                          Сегодня совершенно не могу сказать

                          Где завтра буду, сам я?

Путин:       Сдаваться быстро так не надо,

                          Надо выборы вообще не признавать.

                          Подготовить нового кандидата,

                          И через годик запускать.

Кучма:       Легко сказать не признавать,

                          Меня ж никто не хочет знать?

Путин:       Так чего уж тут мудрить,

                          Страну нужно разделить.

                          Раздели пока формально,

                          А потом дели реально.

                          Для тебя, мой младший брат,

                          Я лично высажу десант.

                          В Донецк приедет, например,

                          Мой давний друг – московский мер.

                          У него такой задор,

                          Что сразу сделает раскол.

Кучма:       Что делать с старым кандидатом?

Путин:       Ты, Ленчик, что совсем тупой?

                          Пусть едет он в свои пенаты

                          И занимается женой.

Поки велись переговори,

Плелась брехня й фальсифікація,

Піднялись голови до світла на гору,

В Україні народилась нова нація.

Народ не хотів вже бути рабами,

Не міг вже терпіти цю владу брехливу.

Ніяк не хотів він знову за грати,

І вся Україна розправила крила.

Розправила крила на зустріч свободі.

На зустріч братерству і волі.

Так чесно ж проголосуєм,

Всієї країни рішається доля.