Літературний конкурс. Вибори в Україні 2004 року

937
Літературний конкурс. Вибори в Україні 2004 року

Пролог.

Україно, рідна мати,

Скільки ти перетерпіла!

Якіх Синів Саджан За гратами?

Колі ж ти розправіш крила?

Колі ж в тобі будут свобода і воля?

Колі ж ти картає не будеш?

Колі ж в тобі буде краще частка?

Колі ж ти ганьбу забудеш?

Колі ж перестануть тобою вправляті,

Москва та влада бандитів?

І вокруг тобі представляті

Країною третього світу.

Дія перша.

Місце Дії: Адміністрація Президента України, вул. Банкова 11.

Діючі особи:

Відео дня

Леонід Кучма - президент України

Віктор Янукович - прем'єр-міністр Украіни

Віктор Медвечук - голова адміністрації президента України

Віктор Пінчук - бізнесмен

Велика думка Плекан, Коха,

У стінах московського Кремля,

Кого б на Україні правити поставити

На возбудить уголовное дело "руського царя".

(Дзвонить Путін)

Путін: Брат мій, молодший, Леонід,

Адже скоро вибори у вас.

На кого маєш вигляд,

Адже в Росії нафту і газ.

Кучма: Мій великий пан,

Я не вирішую тут один.

Лише скажу Вам для прикладу,

Коль не поставимо ми прем'єра,

Те нас не тільки чекає розплата

Від футбольного фаната,

А не отримаємо ми часткою

З заводів наших прибутків.

Медвечук і Пінчук:

Мі такоже скажемо натомість,

Чи не может влада геть іти.

Рахунки, бізнес, нерухомість

Мі повінні Зберегти.

Янукович: Братва, я Вам скажу, в натурі,

Спасибі, що ві прочитайте мене.

Але для такої кандидатури

Чи не котить біографія моя.

І треба багато виступати,

Не знаю, блін, ні фраз, ні слів,

Як шоби не голосувати,

Боюся, що не наберу я голосів.

І хоч зараз я при ролях,

І на сьогоднішній момент

З усіма Вами я в частках,

Але є серйозний конкурент.

Медвечук: Немає краще претендента,

А Це вже не твоя турбота,

Як нам зніщіть конкурента,

Це ж не нова для нас робота.

Не стали довго зволікати,

А стали думати, міркувать.

Може голову відрізать,

Може в землю закопати.

Чі машину підірваті,

Може в річці утопіті,

Чі Відправити За гратами,

Та й рішілі отруїті.

І НЕ Вийшла, як зазвічай,

Кому ж вікажеш догани?,

Лиш спотворене Обличчя,

Аджея це ті ж непогано.

Можна сміло обвинили,

Мовляв втиснув до обману,

Заганьбіті, прісороміть,

І ввести всех у Омані.

Кучма (Путіну):

Прости, мій старший, брат,

Ми запустили механізм,

Але не врахували зовсім той факт,

Що там здоровий організм,

Путін: Буду коротким,

Не треба, брат, панікувати,

Але коль трапилося вже ось так от,

Можна і проголосувати.

Адже не мені тебе вчити,

І не мені ж допомагати

Твій адмінресурс включити,

Голоси сфабрикувати.

Щоб зміцнити нашу перемогу,

Ти придумай ювілей,

Я особисто сам до тебе приїду,

І привезу з собою друзів.

Вмить захвачу з собою глав

(Не в джунглях, є ж телефони),

З суверенних мені держав,

Моїх східних регіонів.

Янукович: Братва, не зрозумів, що, знову,

Без мене стали вирішувати.

Я ж все ж кандидат,

Ось, в натурі, мій мандат.

Пінчук і Медвечук:

Ти такий же кандидат,

Як Тимошенко - дипломат.

Заразитися ти НЕ Репете

І граматику Штудії.

Такоже годину не вітрачай,

Економіку Вивчай.

Тобі ж треба щось казати,

Колі підеш на дебати.

Чі головний твій аргумент,

Що козел, твій опонент?

Янукович: Вирішуйте, ладно, все нормально,

Зате біг-борди мої всюди,

Моїм же виборцям по кайфу,

Моє економічне диво.

Пінчук і Медвечук:

На прем'єровій посаді,

Президент, ти, чи будь хто,

М залішімось при владі,

І татусь наший Кучми.

Медвечук: Ой, не дай Боже програті,

Даже страшно уявляєтся,

Бо не хочеться ж, браття,

Ті, що маємо втрачать.

Кучма: Так Якби ж Тільки втрачать,

Віддав бі й одразу.

Не хочу я зовсім у в'язницю сідать

За клятого цього Гангадзе.

І побіглі Дні за днями,

Запрацювала режимно машина.

Друкувалися бюлетні тисячи,

Відкріпні талони фальшіві.

Брехня на центральних каналах TV,

Безсоромної власти витівки.

У цею годину кандидат від опозіції

Збірає стотісячні мітінгі.

Пробуджує ВІН свідомість людини,

Прізіває підніматі голову,

Ніколи НЕ ставаті на Коліна,

Любити й шанувати рідну мову.

Кличе До волі свободи польоту

До шанування права людини

До братської Єдності заходу й сходу

Говорити, что Кожна людина єдина.

І маршем крокує по всех регіонах,

І безліч збірає пріхільніків

Стіною стояти людей міліоні,

Чи не бажають буті з Владом спільнікамі.

Дія друга.

Пройшло 2 тури віборі, вибори сфальсіфіковані, люди Вийшли на Вулиці, панує "помаранчева революція".

Місце Дії: Аеропорт Внуково. Москва. Росія.

Дійові особи: Леонід Кучма - президент України

Володимир Путін - президент России

Кучма: Вовчик, шеф, все провалилося,

Нічого ж не зрослося.

Мені і в страшному сні не снилося,

Що у нас тут почалося!

Намети, гасла, пікети,

Ледве я дістав квитки

На улюблений свій футбол.

Але коли туди прийшов,

І представили мене,

Почалася зовсім фігня.

Раптом вся етая юрба

Почала кричати "ганьба".

Я сидів там, як дурень,

Під крики "Ющенко Так"!

Путін: Я ж привітав претендента,

Отримавши з ЦВК інформацію.

Для легітимності моменту

Швидше призначай інавгурацію.

Кучма: Де ж її мені призначати,

Вдома чи в сауні?

Сьогодні абсолютно не можу сказати

Де завтра буду, сам я?

Путін: Здаватися швидко так не треба,

Треба вибори взагалі не визнавати.

Підготувати нового кандидата,

І через годик запускати.

Кучма: Легко сказати не визнавати,

Мене ж ніхто не хоче знати?

Путін: Так чого вже тут мудрувати,

Країну потрібно розділити.

Роздягли поки формально,

А потім поділи реально.

Для тебе, мій молодший брат,

Я особисто висаджу десант.

У Донецьк приїде, наприклад,

Мій давній друг - московський мер.

У нього такий запал,

Що відразу зробить розкол.

Кучма: Що робити з старим кандидатом?

Путін: Ти, Ленчик, що зовсім тупий?

Нехай їде він у свої пенати

І займається дружиною.

Поки велися переговори,

Пасла брехня й фальсіфікація,

Піднялісь голови до світла на гору,

У Україні народилась нова нація.

Народ не Хотів Вже буті рабами,

Чи не МІГ Вже терпіті Цю владу брехливості.

Ніяк НЕ Хотів ВІН вновь За гратами,

І вся Україна розправіла крила.

Розправіла крила на Зустріч свободі.

На Зустріч Братерство и Волі.

Так чесно ж проголосуєм,

Всієї країни рішається частка.