Гавриш діагностував у вітчизняній економіці грип

3 червня гостем «Обозу» був перший заступник Секретаря РНБО Степан Гавриш. Пан Гавриш проаналізував причини економічної кризи в Україні та поспілкувався з читачами «Обозревателя» й представниками ЗМІ.

Пропонуємо вашій увазі вибрані фрагменти діалогу.

Степан Гавриш: Українська економічна криза не є несподіваною для уряду. Уряд Юлії Тимошенко мав би відбутися як уряд антикризовий – саме з цією метою демократичними силами були зініційовані дострокові вибори до парламенту з метою не тільки взяти на себе відповідальність за новий політичний антикризовий менеджмент, а й запропонувати принципово нові заходи щодо виведення України з системної кризи.

Разом з тим, на сьогодні ми не маємо ясної, чіткої й зрозумілої політики щодо оцінки цієї кризи, зрозумілих заходів, чіткої публічної програми уряду по виходу із кризи або, як мінімум, стабілізації головних комплексів цієї кризи.

Без сумніву, в основі кризи є, в першу чергу, політичний аспект. Уряд, на жаль, виступає частиною тих складних факторів, які розганяють кризу. Без сумніву, уряду тут потрібні чіткі заяви – по-перше, що він зацікавлений у стабілізації, спільно з Президентом, всіх факторів, які впливають на стабільність економічного ринку. Друге – що уряд ініціює і проводить лінію консолідації дій політичної української влади.

Інший фактор – суто економічний. Ми бачимо відсутність у уряду чітких і ясних позицій щодо економічної ситуації. Йдеться не тільки про відсторонення уряду від здійснення низки регуляторних дій. Йдеться також про усунення урядом певних диспаритетів, які існують, починаючи з дефіциту торгового балансу, реакції на виплату боргів по запозиченням, які брав уряд. Йдеться також про структурні зрушення, які сьогодні серйозно впливають на ринок.

Таким чином, уряд не забезпечив переходу на новий рівень економічної політики. Він не змінив структури і системи управління економікою. Більше того, відсутність сигналів уряду на ринок суттєво дестабілізує його. Уряд дуже в’яло реагує на входження України до СОТ і не приймає відповідних рішень, які б були направлені на системну підтримку національного товаровиробника.

Таким чином, економічний сектор вимагає від уряду нових дискусій. Потрібно відійти від політизації цієї теми і взяти на себе пряму відповідальність за кризу, яка відбулася в Україні і яка сьогодні тисне на всі без виключення чинники національного розвитку.

Ще один момент – це те, що уряд втратив динаміку законотворення. Програма антиінфляційних заходів практично не реалізована. Що таке інфляція? Це підвищена температура. В Україні вона досягла 38,5 градусів. Це вимагає чіткого лікування. Але це означає, що потрібні кроки уряду, які посилять імунітет національної економіки. Я їх не бачу. РНБО, аналізуючи ефективність дій уряду в цьому напрямку, відзначила, що в урядовій політиці не існує єдиної програми.

Таким чином, уряд має чітко заявити про своє бачення економічної кризи в Україні, назвати її головні чинники і заспокоїти, перш за все, національний бізнес, міжнародних інвесторів, відмовитися від практики тиску на ринок, відмовитися від практики адміністрування цього ринку і перейти до саморегульованого ринку, але за участю уряду.

Я думаю, что экономический кризис организовала Тимошенко, поскольку за счет социальных выплат хотела обеспечить себе будущее президентство. Поэтому мне кажется, что для борьбы с кризисом нужна смена руководства КМУ. Как Вы думаете?

Без сумніву, надмірна соціалізація діяльності уряду, викид у суспільство не забезпечених товарною масою грошей, відсутність зрозумілої монетаристської політики з боку Міністерства фінансів в цьому напряму й призвело до того, що один з чинників інфляції та, власне, економічної кризи стали виплати по соціальних зобов’язаннях, які взяв на себе уряд.

Дійсно, проблема соціального діалогу в Україні має особливе значення, але зверніть увагу: уряд не проводив в жовтні реформи. Він запропонував українцям одразу «смажену рибу», навіть не попробував її почистити. Я розумію, що ми маємо виходити з того, що українці мають ловити рибу своєю вудкою, отже, їм треба було запровадити реформи, в тому числі і в соціальному секторі. Найперше, в системі пенсійного забезпечення – проводити систему про накопичувальну систему пенсій і привести до пенсіонерів соціальних інвесторів; треба було провести дискусію про медичне страхування й таке інше. Цілий набір нових продуктів і технологій, які випробовувані світом, діють в цьому секторі, які гармонізують соціальні запити суспільства із реальною економікою.

Думаю, що зараз головне завдання уряду – це зрозуміти і, можливо, відмовитися від надмірного соціального популізму та прийти до більш жорсткого економічного планування.

Що стосується ситуації, яка є зараз, то затягування уряду з прийняттям змін до Державного бюджету буде ще більше посилювати інфляційні очікування. Люди панікують, вони бояться завтрашнього дня, і тому надмірно починають споживати найбільш важливі для них продукти. І це ще більше посилює спекулятивний процес на ринку. Спекулятивний ринок не має нічого спільного з реальним ринком.

Що стосується можливості зміни Кабінету Міністрів, то тут є два процеси. Перший – це конституційний, передбачений Конституцією. Зрозуміло, що цього очікувати сьогодні надзвичайно важко. Питання про єдність коаліції, про забезпечення відповідальності уряду за ситуацію, яка склалася в Україні, має бути основою для планування наступних кроків. З іншого боку, уряд може й сам під тиском обставин піти у відставку і це може призвести до принципово інших наслідків. Але уряд є електоральним, він орієнтується на запит свого електорату. Він намагається максимально розширити поле, на якому він працює. І ці дві конфліктні лінії, які сходяться в уряді – боротьба за виборців і реальна економіка – і створюють проблеми для кризи управління української економіки.

Чи можливе співробітництво БЮТ і ПР в контексті спільного подолання економічної кризи? Можливо, тіньовий уряд допоможе вирішити цю проблему, якщо у "світлого" уряду клепки не вистачає?

Криза національної економіки є настільки складною і має негативні перспективи, що об’єднання зусиль всіх політичних сил, тобто більшості і опозиції, є абсолютно природнім. Світова практика – політична і історична – знає багато таких випадків, коли саме об’єднання зусиль коаліції і опозиції давало максимально високий ефект. Тому пошуки моделі співпраці в межах неформальної широкої коаліції є абсолютно природнім, очікуваним для суспільства. Суспільство сьогодні на це максимально зорієнтоване і воно хоче покінчити з політичними звинуваченнями і протистоянням. Вони хочуть отримати відповіді на питання, яка буде ціна споживчого кошика завтра.

Чи не вважаєте Ви, що РНБО останнім часом став перебирати на себе повноваження уряду? Наприклад, останні закиди пані Богатирьової Юлії Тимошенко. Фактично вона втручається у роботу уряду. Це нормально?

Це не тільки нормально, але це й конституційно відповідально, оскільки РНБО, згідно Конституції, є не дорадчим органом, а контрольно-координуючим при Президентові країни. В його роботі бере активну участь на рівних засадах і прем’єр-міністр України, а також чотири члени Кабінету Міністрів.

Отже, Національна Рада безпеки та оборони при Президентові України є органом, який має кооперативний характер, де представлені інститути Президента й уряд. Рішення, які приймаються, є консенсусні. Я пам’ятаю тільки два випадки, коли прем’єр-міністр заперечувала проти тих чи інших рішень.

Разом з тим, хочу наголосити, що тільки 30% рішень РНБО за цей період часу виконуються урядом. чому? Тому що уряд часто відмовляється від взятих на себе зобов’язань і проводить політику, яку б я назвав неконсолідованою. Часто це політика лобістська. І тому я вважаю, що в даному випадку РНБО діє, як фактор, який забезпечує стабільність національного розвитку, який впливає на пошуки єдиного столу для ведення низки дискусій, прийняття спільних рішень. Нарешті, це орган, який дає єдиний шанс на консолідацію всієї політичної влади в Україні.

І тому РНБО сьогодні, як ніколи, треба підтримувати у його діяльності і практиці проведення цієї політики.

Усі відповіді Степана Гавриша читачам «Обозревателя» читайте тут

Читайте по темі:

Ющенко знает, как выйти из кризиса

Инфляция — это температура 38,5°С

СНБО признали существование неформальной "ширки"

Підготувала Тетяна Гайжевська