Спонсор сепаратизму з замку «Паланок»

Історія повторюється. У 2004 в розпал великої політичної кризи пів-України ледь не перетворилася на ПІСУАР. Тепер у 2008-му в маленький кишеньковий «пісуарчик» спеціалісти з мокрих справ намагаються перетворити Закарпаття. В суботу в Мукачево відбувся II Европейский конгресс підкарпатских русів, на якому прийнято рішення пригрозити офіційному Києву сепаратизмом.

Ультиматум, поставлений делегатами у кількості 500 осіб, досить чіткий: або до 1 грудня 2008 року Закарпатська обласна рада оголосить регіон національною автономією в складі України, або сепаратизм. Тобто русини будуть проголошувати свою власну незалежність самостійно.

Зокрема, один з лідерів русинів отець Дмитро Сидор (священик Московського патріархату) аргументував цю вимогу тим, що до сих пір не реалізовані результати референдуму, під час якого більшість жителів Закарпаття проголосували за автономний статус.

«Ми не сепаратисты. Ми дома. Це Україна прийшла до нас», – додав Сидор, і зал вибухнув аплодисментами.

Отець продовжив: «Ми не в Африці живемо, а в центрі Європи. Ми свідчимо, що українська влада проводить з нами етноцид, вона скочується до тоталітаризму та антинародності, тому ми маємо всі підстави відновити нашу державність... Якщо Україна і далі буде ігнорувати нас і не вирішувати позитивно наше питання, ми знайдемо інші шляхи. Якщо якісь терористичні групи будуть окуповувати наш край, ми негайно приймемо рішення про відновлення державності і це не буде сепаратизмом. Коли нас кидають до в’язниці, нехай кидають всіх. Ми вимагаємо від української влади сісти за стіл переговорів».

Отож, риторика Сидора була навіть радикальніша за виступи найзатятіших сепаратистів на з’їзді в Сєвєродонецьку.

Менш радикальним був виступ іншого лідера русинського руху, керівника фракції «Нашої України» в Закарпатській облраді Євгенія Жупана. Однак представник партії Президента вимагав того самого, що й інші, – національної автономії або відновлення державності.

Крім суто національних вимог, русини вимагали більшої присутності Росії в Україні. «Ми хочемо дивитися російські телеканали», - таким було одне з гасел конгресу.

Зважаючи на всі ультиматуми, що пролунали на конгресі – було би логічним порушення кримінальної справи, як і у випадку зі з’їздом в Сєвєродонецьку. І не проти одного отця Дмитра Сидора. Адже він лише один з виконавців - щось на зразок штатного клоуна, який час від часу їздить до Москви і задля медіа-розкрутки русинського руху заявляє, що «Закарпаття в минулому столітті приєднали до Москви, а отже, ми є територією Росії...».

Було би справедливо, щоб правоохоронні органи поцікавилися замовниками «сепаратизму».

А хто, замовник? Як говориться у відомому вислові, музику замовляє той, хто платить.

У даному випадку спонсори русинського руху - не таємниця. І вони сидять зовсім не в Москві. Російські джерела фінансування має лише один з авторитетів русинського руху, вже згаданий нам священик Дмитро Сидор. Однак зовсім не він платив за організацію конгресу та приїзд іноземних делегацій.

Хто платив? Відповідь на це питання була офіційно озвучена під час першого Європейського конгресу русинів. У журналіста «Обозу» до сих пір зберігається аудіо-запис наступного змісту:

«Ладислав Лецович біля мікрофону, щоб подякувати нашим спонсорам».

«Я хочу подякувати нашим спонсорам. Особливо найбільшому спонсору, нашому дорогому та «честованому» Василю Петьовці, який нам дуже поміг. Бо держава нам не виділила ні копійки». (На задньому фоні чути перешіптування про «вождя Балогу», про «Балогу справжнього русина».)

Хто такий Василь Петьовка, пояснювати не треба. Як і те, що коли йдеться про спонсорство, ми можемо казати Петьовка, але мати на увазі іншу людину, ба, навіть родину.

Справа в тому, що Петьовка не має самостійного бізнесу. Василь Васильович або його дружина Марина Іллівна є співзасновниками десятків підприємств, де іншими співзасновниками є або сам Віктор Балога, або його дружина, або брати Іван та Павло.

Наприклад, у відомій балогівській фірмі «Барва» четверо засновників: Василь Петьовка, дружина та два брати Віктора Балоги. Таким чином, фінанси, що отримав оргкомітет від Петьовки, були зароблені бізнес-структурами родини голови Секретаріату Президента. Це факт.

Інший факт: Василь Петьовка особисто з’являється на окремі заходи русинів. Про зацікавленість Балоги в русинському русі свідчать також традиційна участь у русинських зібраннях заступника мера Мукачево Михайла Лабоша. Ця людина на сто відсотків «балогівська». Лабош був незмінним заступником Петьовки, коли той керував містом.

А інколи на русинських заходах світиться дехто з братів Балоги. Але ніколи Сам. Але це ні про що не свідчить, крім одного – Віктор Балога розуміє, що грає з вогнем і бажає не «світитися».

До речі, русини не лише розігрують словесні спектаклі на тему сепаратизму – перші кроки в цьому напрямку вже зроблені. В минулому році Закарпатська обласна рада прийняла рішення про визнання русинів окремою нацією на території Закарпатської області.

Цей акт просто не міг статися без «відмашки» нинішнього голови Секретаріату Президента. Адже за це рішення дисципліновано проголосували депутати, що свято слухаються господаря області – вся закарпатська «ширка». Зокрема, «Наша Україна», в тому числі брат Балоги Іван, Партія регіонів, частина розколотої «Батьківщини», саме та частина, яка в 2005 році видала партійний квиток «воїна світла» Ігорю Крилю, також дві угорські партії (в області ходять чутки, що Віктор Балога активно фінансує угорську нацменшину» та СПУ. Загалом 72 депутата з 90.

Отже, хто платить, і хто замовляє музику – особа відома. Саме та, яка нещодавно отримала в оренду (назавжди) відомий мукачівський замок «Паланок». Та, яку називають господарем Закарпатської області, господарем Банкової та навіть Президента.

Щоправда, кажуть, з останніми статусами у Віктора Балоги стався «облом». Хоча конгрес русинів у Мукачеві підтверджує протилежне – чутки про те, що Президент порвав з Балогою не більше ніж бутафорія. Адже навряд чи хтось зважився грати у небезпечні підсудні ігри з українською державністю без санкції з самого верху.

Цікаво, що досить оперативно після конгресу русинів в пресі з’явилася відповідь ВО «Свобода» зі справедливою вимогою «притягнути сепаратистів до відповідальності».

Але в даному епізоді цікаве інше. ВО «Свобода» підозріло не розгледіла слідів вітчизняних героїв, які платили та замовляли. У представників "Свободи" не викликає сумніву те, що "ця мережа керується безпосередньо з Кремля. Ланцюг підривних дій тягнеться від безкарної спроби проголошення т. зв. ПІСУАРу, "параду мовних суверенітетів", епідемії встановлення монументів та символів чужих держав, безчинств промосковських угруповань у Криму тощо".

Що ж виходить? Або демонізований «Кремль», який останнім часом став невід’ємною частиною української політики (можна згадати сучасний парламентський термін «прокремлівська більшість»), знаходиться зовсім не в Москві? Або у Тягнибока є свої причини не вбачати рук та грошей петьовок-балог в «русинських ігрищах»?

Наприклад, в пресі вже чимало писалося про плани Секретаріату створити на вибори «правий проект», куди ввійде «Свобода» і Рух Костенка.

«Сепаратисти Закарпаття», з одного боку, хороша тема для розкрутки такого проекту. З іншого, ці технології занадто примітивні й небезпечні. Як мінімум, такі демонічні ігрища можуть матеріалізувати справжню руку Мокви, яка завжди підбирає все, що погано лежить.