Дешеві гроші Україні не загрожують

До України докотяться лише відгомони американської кризи. У цьому впевнені фахівці, які взяли участь у засіданні українського клубу економістів на тему «Україна: політекономічні відповіді на макроекономічні виклики», що пройшов на «Обозревателе».

Видео дня

Фінансова криза в сполучених Штатах, яка поширилася в усьому світі й потихеньку підбирається до наших берегів, має в своїй основі два взаємовиключні моменти. З одного боку, в світі йшло капітальне зростання цін на енергоносії, з іншого – гроші, яка є таким самим товаром, як і все інше, дешевшали на очах. Особливо американський долар, чим тамтешні фінансисти вельми пишалися. Такий розрив і став каталізатором «чорного понеділка» на Волл-стріт.

На думку Валерія Литвицького, керівника групи радників голови Національного банку України, навіть незважаючи на деякі моменти (наприклад, ситуація з «Промінвестбанком»), українська фінансова система не має таких проблем, як американська. «Доказ: ми проводимо тендери на розміщення нових грошей, банки поводяться акуратно, платіжна дисципліна дуже сильна, кредитну політику впорядковано. Ні стан Відсоткових ставок, ні ситуація на міжбанківському ринку не свідчать про те, що в нас існує дефіцит ліквідності», - підкреслив Литвицький.

Що ж до «Промінвестбанку», то його проблеми буде вирішено за допомогою Нацбанку найближчим часом. Тим паче, що викликані вони штучно і є не чим іншим, як «звичайним» рейдерством. На жаль, звичайним, оскільки, за зауваженням Олега Соскіна, директора інституту трансформації суспільства, «рейдери в Україні, як сомалійські пірати в червоному морі».

Ті ж проблеми, що проявляються сьогодні в економіці України, більше спровоковані внутрішніми факторами, що до того ж мають місце не тільки цього року, а є перманентними для нашої країни протягом чи не всього її існування як держави. «Чи можна проводити таку внутрішню економічну політику, чи можна дозволити собі дефіцит держбюджету, якщо ринок житла зупинився, ринок будівельних матеріалів у рецесії, знову буде припинено експорт, інвестори припиняють свої проекти?» - запитує Олег Соскін, далі розвиваючи думку про те, що який сенс піднімати пенсії, прожитковий мінімум, мінімальну зарплату, якщо продуктивність праці не зростала? Економічних умов для підвищення вищезазначеного немає. Тоді чому ж ми дивуємося зі зростання цін на продукти, проїзд тощо.

Втім, прогнози Олега Соскіна завжди досить песимістичні. Хоч, напевно, і справедливі. Відповідаючи на запитання про підвищення тарифу на проїзд у київському метро, директор інституту трансформації суспільства підкреслив, що в Києві через усілякі дотації в ті чи інші сфери, той самий метрополітен, «порушено дію закону вартості. Це завдає значної втрати економіці». Ресурси, завдяки яким можна видавати дотації, вичерпано. І є дуже високий ризик підвищення наступного року не тільки тарифів на проїзд, а й цін на хліб (знову), і на продукти харчування, і на багато чого іншого.

Тому, на думку учасників клубу, уряд України має перейти в режим економії всередині країни. Повернення до бездефіцитних або малодефіцитних бюджетів, енергозбереження, гнучкий курс національної валюти, реінкарнація припинених реформ в аграрній, адміністративній, енергетичній сферах нададуть можливість Україні пройти макроекономічні ризики з мінімальними втратами або взагалі без них.