Леді Ю трохи змухлювала й дуже помилилася

Кріпосним правом для депутатів називають деякі експерти імперативну норму, що передбачена Законом "Про внесення змін до деяких законів України щодо статусу депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим та місцевих рад".

На жаль, окремі політичні лідери, незважаючи на дух і букву законодавства, зрештою на Конституцію, на свій розсуд узялися запроваджувати це кріпацтво, переслідуючи при цьому головну мету – позбавити неугодних народних обранців депутатських мандатів. При цьому ставка робиться на свідому маніпуляцію фактами, їх підтасування та перекручення, замовчування реальних подій.

фото Дима Богданов/ОБОЗСкажімо, нещодавно Юлія Тимошенко, як розповідав "Обозреватель", гучно заявила про те, що Шевченківський райсуд Києва достроково припинив депутатські повноваження низки столичних парламентарів. Однак редакція, провівши журналістське розслідування, з’ясувала, що Юлія Володимирівна, м’яко кажучи, вводить в оману виборців, маніпулюючи судовою постановою.Не можна виключати, що й надалі лідерка БЮТ гнутиме свою лінію, трактуючи судові справи щодо імперативного мандату так, як їй заманеться.

Тому, оскільки ця тема набула великого резонансу і стосується мільйонів наших співввітчизників, "Обозреватель" вирішив звернутися до судових документів, показавши цьогорічну історію розгляду в Києві справ про так званий імперативний мандат. У цьому нам допоможе експерт у галузі права Сергій Коноваленко.

Як відомо, Закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо статусу депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим та місцевих рад" набув чинності 8 лютого 2007 року. А через місяць, 5 березня, Печерський районний суд Києва під головуванням В. Карабаня виніс ухвалу про забезпечення позову у справі № 2-а-201-1/07 за позовом Віктора Грінюка.

Про що мова? Віктор Грінюк звернувся з позовом до "Блоку Леоніда Черновецького", Центральної виборчої комісії, Київської міської територіальної виборчої комісії, у якому просив визнати протиправним та нечинним рішення про відкликання та дострокове припинення його повноважень як депутата Київської міськради. Одночасно Грінюк подав клопотання про забезпечення позову – просив зупинити рішення III міжпартійної конференції виборчого блоку місцевих організацій політичних партій "Блок Леоніда Черновецького" про відкликання та дострокове припинення повноважень депутата Грінюка.

І суд підтримав це клопотання, зазначивши, окрім іншого, таке: "Заборонити виборчому блоку місцевих організацій політичних партій "Блок Леоніда Черновецького", Центральній виборчій комісії, територіальним виборчим комісіям та вищим керівним органам політичних партій (виборчих блоків) до ухвалення рішення в адміністративній справі вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо відкликання та дострокового припинення повноважень депутатів місцевих рад..."

фото GettyImages

Ось цей пункт судової ухвали і викликав незадоволення у деяких лідерів, оскільки вердикт, як бачимо, стосується також і їхніх політичних партій.

Експерт у галузі права Сергій Коноваленко стверджує: "Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства, суд за наслідками розгляду справи може прийняти постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин. Це означає, на мою думку, право суду захистити права й інших осіб, а не тільки позивача. Суд і скористався цим, заборонивши не лише "Блоку Леоніда Черновецького" (у справі Грінюка), а й іншим блокам (партіям) вчиняти будь-які дії та приймати рішення щодо відкликання та дострокового припинення повноважень депутатів місцевих рад".

А чому суд пішов на такий крок? Які мотиви він мав на увазі, виносячи ухвалу про забезпечення позову? Сергій Коноваленко міркує, що на такий крок Феміда йде, якщо бачить очевидні ознаки протиправності рішення або дії суб’єкта владних повноважень. В даному випадку Печерський райсуд міг вважати очевидним те, що зміни до законів з приводу імперативного мандату депутатів місцевих рад суперечать Конституції України – а це вже є достатньою підставою для вжиття ним заходів для забезпечення позову.

Після цього відбулися наступні події. 2 червня 2007 року міжпартійний з’їзд виборчого блоку політичних партій "Блок Юлії Тимошенко" затвердив рішення про відкликання 109 депутатів місцевих рад, включно з 15-ма депутатами Київради.

5 червня 2007 року Київська міська ТВК, розглянувши подане радою блоку "БЮТ" 4 червня 2007 року звернення про відкликання депутатів та визнання обраними наступних за списком, ухвалила рішення про відкладення розгляду цього звернення до вирішення справи № 2-а-201-1/07 у Печерському суді чи скасуванні ухвали від 5 березня 2007 про забезпечення позову Віктора Грінюка.

13 червня Дніпровський районний суд Києва під головуванням С. Кулікової виніс ухвалу про забезпечення позову у справі за позовом Олександра Данилова до виборчого блоку політичних партій "Блок Юлії Тимошенко", Київської міської територіальної виборчої комісії.

Конкретизуємо. Позивач Данилов вважає, що рішення міжпартійного з’їзду БЮТ, яким було достроково припинено його повноваження як депутата Київради, порушило його конституційні права та охоронювані законом інтереси. Крім того, він вказує на те, що ухвалою Печерського суду (позов Грінюка) заборонено приймати будь-які рішення щодо дострокового відкликання депутатів місцевих рад з підстав, передбачених Законом "Про внесення змін до деяких законів України щодо статусу депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим та місцевих рад".

Отож, Дніпровський райсуд зупинив дію рішення міжпартійного з’їзду БЮТ від 2 червня 2007 року і заборонив блоку "БЮТ", ЦВК та Київській міській ТВК вчиняти дії щодо виконання рішень даного з’їзду від 2 червня.

А 2 липня 2007 року у справі щодо так званого імперативного мандату сказав своє слово і Шевченківський райсуд столиці. Сюди з позовом звернувся депутат Деснянської райради від БЮТ Володимир Кобєлєв. Він просив визнати незаконним та скасувати рішення Київської ТВК від 5 червня 2007 року про відкладення розгляду звернення ради блоку "БЮТ" щодо відкликання та дострокового припинення повноважень депутатів Київради.

Суддя Н. Бужак відмовила Володимиру Кобєлєву у задоволенні його позовних вимог.

Ось це судове рішення і стало предметом маніпуляцій з боку лідерки БЮТ, яка, зокрема, заявила про те, що Шевченківський суд припинив повноваження низки депутатів Київради. Хіба це не є підтасуванням фактів? Суть цієї комбінації-маніпуляції полягає у тому, що Юлія Володимирівна, говорячи про нібито перемогу у цьому спорі і позбавленні депутатських повноважень колишніх колег, "витягнула" з мотивувальної частини судового рішення кілька абзаців і подала їх електорату як резолютивну частину цього вердикту.

А про що саме йдеться у цих мотивувальних фрагментах? Цитуємо:

"… Суд приходить до висновку, що радою та міжпартійним з’їздом виборчого блоку політичних партій "Блок Юлії Тимошенко" було правомірно застосовано вимоги статті 2 вищезазначеного закону України ("Про внесення змін до деяких законів України щодо статусу депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим та місцевих рад". –Ред.) та вимоги статті 5 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" до вищезазначених осіб та правомірно позбавлено їх статусу депутата відповідної місцевої ради".

"… Суд приходить до висновку, що повноваження 15-ти депутатів Київради, які були обрані до цієї ради за списком виборчого блоку політичних партій "Блок Юлії Тимошенко" та щодо яких радою та міжпартійним з’їздом… було прийнято рішення про відкликання та дострокове припинення повноважень, є припиненими згідно із вимогами закону з 02.06.2007 року".

На думку правника Сергія Коноваленка, оцінка суду щодо правомірності застосування блоком "БЮТ" законів, що давали право відкликати депутатів місцевих рад та достроково припиняти їх повноваження, є сумнівною і не ґрунтується на Конституції України. І ось чому.

На момент прийняття постанови Шевченківського суду від 2 липня 2007 року для юристів очевидною була невідповідність законодавчих норм щодо імперативності мандату Конституції України. На це, за логікою, мав би звернути увагу й Шевченківський суд. Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства, суд, у разі "виникнення… сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону… Конституції України… звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону…". Однак цього не сталося – у служителів Феміди з Шевченківського району не виникло таких сумнівів.

"Варто зауважити: хоч Кодекс адміністративного судочинства не зобовязує суд сумніватися в цьому випадкові, зате він зобов’язує його оцінювати докази, ґрунтуючись на об’єктивному їх дослідженні, – стверджує юрист Сергій Коноваленко. –За цієї умови ігнорування суперечності між законом та Конституцією є свідченням необ’єктивності суду. Це підтверджується й частиною 2 статті 159 КАСУ, згідно з якою законним є рішення, що "ухвалене судом відповідно до норм матеріального права…". Відтак за наявності норм матеріального права, передбачених Конституцією України, яким суперечать норми застосованого судом закону, існують підстави для визнання постанови Шевченківського суду від 2 липня 2007 року такою, що не відповідає вимогам закону".

Шевченківський райсуд не врахував і ось що. Як підкреслює юридичний експерт Сергій Коноваленко, суд, зважаючи на Кодекс адміністративного судочинства, мав би перевірити, чи діяв блок "БЮТ" (третя особа у справі) в "межах повноважень та спосіб, передбачений Конституцією та законами України", обґрунтовано, безсторонньо тощо. Однак цього не було зроблено.

Бютівці навіть не зважили на заборону Печерського суду відкликати та достроково припиняти повноваження депутатів місцевих рад. Можливо, це їх не стосується?

фото GettyImages

Та ні, ще й як стосується! Знову відкриємо Кодекс адміністративного судочинства й прочитаємо, що ухвали з питань забезпечення адмінпозову виконуються негайно. "…Ухвала суду, яка набрала законної сили, є обовязковою для всіх… організацій.., службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України".

Отже, юрист Сергій Коноваленко робить висновок: рішення блоку "БЮТ" від 2 червня 2007 року про відкликання депутатів місцевих рад та дострокове припинення їх повноважень, за умови заборони таких дій (як свідчить ухвала Печерського райсуду від 5 березня ц. р.), не відповідає вимогам закону.

Виникає головне питання: чи припинено достроково повноваження низки депутатів місцевих рад, скажімо Київради? Ні. Адже Шевченківський суд постановив: "В задоволенні позовних вимог Кобєлєва Володимира Івановича до Київської міської територіальної виборчої комісії, виборчого блоку політичних партій "Блок Юлії Тимошенко"про визнання незаконними та скасування протокольного рішення, зобов’язання визнати обраними та зареєструвати кандидатів у депутатати – відмовити”.

Ось така вона, правда, яку ніяк не хоче знати Юлія Тимошенко. А без правди, як писав Тарас Шевченко, – горе…

Леонід КОПАЧ