Яценюк задкує від Президента? Перший крок: „Ощадбанк”
«Обозреватель» вирішив дослідити зраду, яку екс-керівник банку Олександр Морозов назвав так поетично: «тріо Петровичі». Мовляв, це справа рук двох братів Клюєвих, які по батькові Петровичі та Арсенія Петровича Яценюка.
Першим двом в результаті дістався контроль над банком, третій Петрович через два дні після зміни керівництва «Ощадбанку» згріб на свою підтримку всі можливі голоси антикризової коаліції і став міністром закордонних справ. Було помітно, що результат голосування Яценюка не здивував.
http://phl.com.ua
Крім Петровичів, окрему роль в усій цій історії зіграла й Юлія Тимошенко. Зіграла „на шару”: кажуть, її представник проголосував за відставку помаранчевого банкіра, лише тому, що Тимошенко мала на нього зуб.
Зрештою, поведінка Тимошенко й Клюєвих в ситуації з „Ощадбанком” природна, тому не дуже цікава. Інша справа з Арсенієм Петровичем. Чи не є ситуація з «Ощадбанком», де Яценюк діяв проти інтересів Президента, натяком, що Арсеній Петрович не лише змінив секретаріат на Кабмін, а думає поміняти патрона?
Чотири вуха братів Клюєвих
Теоретично, антикризова коаліція не могла забрати «Ощадбанк» з-під президентського крила. Хоча у Верховній Раді за участі блоку Юлії Тимошенко «донецькі» збільшили свої шанси, змінивши принцип формування наглядової ради (раніше сімох представників призначав Президент, і ще стільки ж – Верховна Рада, натомість після змін по п’ять представників отримали від президента, парламенту й Кабміну), однак цього було замало, щоб прибрати банк до рук, бо БЮТ пролобіювала, щоб одна кандидатура від парламенту належала опозиції. Таким чином, людей вірних антикризовикам в наглядовій раді виявилося дев’ятеро, а для прийняття легітимного рішення про зміну керівництва потрібен кворум - 10 членів ради. Проте антикризовики справилися з завданням успішно: їм вдалося завербувати до своєї компанії відзразу двох - людину Тимошенко й людину Президента.
Таким чином, головою правління «Ощадбанку» вибраний Анатолій Гулєй, який до того очолював «Актив-банк», який повязують з братами Клюєвими, а замість Рибачука наглядову раду очолив Данило Волинець, з того ж самого „клюєвського” банку.
Крім цих двох в наглядовій раді «Ощадбанку» вірними віце-прем’єру є ще кілька людей. Зважаючи на такий міцний десант своїх, віце-прем’єр Клюєв може стільки завгодно заперечувати вплив на банк, але йому все-одно будуть приписувати шефство.
До речі, екс-голова правління банку Олександр Морозов, який однозначно називав переворот в банку «рейдерським захопленням», поіменно називати рейдерів не ризикнув. Лише зауважив, що не заперечує імена, які лунають в пресі.
Наприклад на прес-конференції він заявив, що це «люди, які займаються маніпуляціями», це «сила, яка може не узгоджувати свої рішення з Президентом чи Прем’єром», й навіть назвав їх піратами. «Коротко ситуація з банком наступна: півтора року назад в степах України був знайдений корабель, який називався «Ощадбанк». Нам вдалося його відкопати, підтягнути до води, але тут він був помічений піратами та забраний», - так романтично описав ситуацію Морозов.
На мові цифр, Морозов додав, що за останній рік банк заробив більше ніж за 10 попередніх років. «Експертна оцінка за останній рік виросла з 600 млн. до 5.5 мільярдів гривень. Останні дані стали причиною рейдерської атаки», - зауважив Морозов.
Великий куш проти віртуальних пацюків
Те, що Президент програє битву навіть не встигнувши її розпочати, стало зрозуміло ще перед зібранням нової наглядової ради - коли працівники банку стали розповсюджувати чутки, що представник Юлії Тимошенко в наглядовій раді Микола Суганяка готовий підтримати зміну влади в банку. Це був той єдиний член, якого не вистачало для кворуму.
Голова Правління Олександр Морозов не здавався. Він протиставив ймовірній зраді… дохлих пацюків. В день, коли наглядова рада за допомогою людини Тимошенко планувала переобрати керівництво в банку, там була оголошена боротьба з гризунами. Відповідний плакат з намальованою мишею був вивішений на центральному вході в банк.
Не зрозуміло, на що сподівався Морозов, певно в його планах було виграти трохи часу. Можливо він гадав, що Віктору Ющенку вдасться переконати Тимошенко стримати свою людину.
Однак зірвати зібрання не вдалося. Члени наглядової ради від кабміну та Верховної Ради, як виявилося, дохлих пацюків не бояться. «Вони провели би своє засідання навіть на Чорнобильській АЕС на другий день після вибуху», - скаржився пізніше Морозов.
Однак ситуацію тоді врятував представник Соцпартії, що випадково захворів. Але вже через два дні вдалося здійснити задумане – антикризова коаліція прибрала банк до своїх рук. До речі, щоб не заважали пацюки, рада здійснила переворот у затишних стінах Кабміну.
Голос людини Тимошенко Миколи Суганяки був вирішальним. Морозов згодом з цього приводу зауважив: «Очевидно причиною був великий куш».
«Обозреватель», в свою чергу, вирішив дослідити анатомію зради. Особливо цікаво чи це було приватне рішення Суганяки, чи він реалізував плани свого шефа Юлії Володимирівни? Також цікаво, як Сугонака став людиною «близькою» до лідера БЮТ, адже в публікаціях минулих років, його прізвище інколи з’являється поряд з Тимошенко. Версію стосовно того мав лише Михайло Бродський: „Це креатура дніпропетровської тітки Тимошенко”.
З великим здивуванням для себе «Обозреватель» знайшов банкіра в колишньому банку «Мрія», нещодавно купленому російським «Внешторгбанком», де той працює консультантом. Як розповів сам Суганяка, йому щойно запропонували посаду одного з заступників голови правління, й він нині обмірковує пропозицію.
Для нашої публікації ця деталь цікава тим, що голова правління ВТБ Вадим Пушкарьов був кандидатом в члени наглядової ради «Ощадбанку» від Верховної Ради. В більшості економічних ЗМІ його називали креатурою Клюєва. (Суганяка це емоційно заперечує). В свою чергу Суганяка близький до Пушкарьова. Їх в свій час поєднував спільний знайомий Сергій Тигіпко, з яким вони обоє вибивалися в люди. Також в минулому Микола Суганяка багато чим зобов’язаний «донецьким». Хоча б тому, що коли за часів Кучми Едуард Прутнік очолював наглядову раду «Ощадбанку», Суганяко був обраний головою правління „Ощаду”. Тоді, до речі, подейкували, що його кандидатуру пролобіював Віктор Пінчук. Цікаво було дізнатися, як людина з такими різноманітними знайомими раптово почала називатися "близькою" до Тимошенко?
http://phl.com.ua
Перед розмовою з банкіром від депутатів БЮТ, „Обоз” дізнався лише, що кандидатуру людини, яка відправила „Ощад” в обійми регіоналів, на засіданні фракції запропонувала особисто Тимошенко, й що ніхто з нардепів його в очі не бачив.
Не пощастило побачити Суганяка й кореспонденту „Обозревателю”, однак на відміну від фракції БЮТ, журналісту вдалося почути його голос й дізнатися позицію. Суганяка стверджує, що Тимошенко його не зобовязувала голосувати за зміну керівництва „Ощадбанку", але й не забороняла. «У мене була зустріч з Тимошенко. Вона сказала: «Ти професійний банкір, знаєш, що краще для банку». Юлія Тимошенко порадила мені вивчити ситуацію й визначатися самостійно. Гулєй - професіонал, тому я голосував за нього», - розповів Суганяка «Обозревателю».
Він додав, що не знає ніяких домовленості Тимошенко та Клюєва. А на питання, чи агітував його особисто Клюєв, Суганяка відповів: «Я зустрічався безумовно з ним, але не більше. Я самостійна людина й сам приймаю рішення. Я не можу бути людиною „донецьких”, хоча б тому, що я з Дніпропетровська». Також банкір заперечив свою близкість до Пінчука, а заяву Бродського, щодо „дніпропетровської тітки Тимошенко” назвав дурницею…
Тут банкір розкрив секрет як став людиною близькою до Тимошенко: «Все дуже просто. З Юлією Володимирівною ми знайомі дуже давно. З інституту. Ми вивчали на одному потоці економічну кібернетику. Одним словом, однокашники, за однією партою сиділи!». Він додав, що з Тимошенко у нього спільні друзі й знайомі, але ніколи не було спільного бізнесу. «Проте Юля молодець вона вміє цінувати не лише бізнесові, а й особисті стосунки», - зауважив Суганяка.
Така ось версія від безпосереднього учасника подій. До речі, не всі її поділяють. Наприклад, лідер Партії вільних демократів Михайло Бродський вважає, що Тимошенко особисто була автором зради її представника в банку. Причина, за його словами, банальна - помста. Морозов був єдиним з членів фракції, хто не проголосував за призначення Тимошенко на посаду прем’єр-міністра. Він позитивно поставився до її відставки, наголошував на провалі економічної політики уряду. Морозов звинувачував Тимошенко в тому, що економічне зростання, яким вона хвалилася було фіктивним, до речі теж саме зараз говорять опоненти Морозова про його успіхи в «Ощадбанку».
Яценюк та Тимошенко вчиняють вендету руками однокласників
Ще цікавіша історія з «перебіжчиком» з табору представників Президента.
Його зрада стала справжнім сюрпризом. Згідно інформації «Обозревателя», його підпис з’явився під рішення наглядової ради про зміну керівництва постфактум, наступного дня. Тоді, коли цей підпис був вже нікому не потрібним, бо кворум відбувся й без нього, і рішення про зміну керівництва було прийняте.
Який сенс був керівник служби секретаріату по зв’язкам з Верховною Радою та кабміном Яну Берназюку підставлятися? Кому був потрібен такий жест доброї волі?
Можливо, підпис Яна Берназюка був чимось на зразок залогу, авансу, розпису під угодою між потужними політичними силами чи особистостями?
Певно, на ці питання найкраще відповів би сам Берназюк. Журналісту пощастило почути його голос, але не вдалося дізнатися відповіді на питання. Представник президента в наглядовій раді «Ощадбанку» запевнив, що рішення прийняв, але пояснити його не готовий.
Шкода, що розмови не вийшло, бо Ян Берназюк був єдиною ходячою деталлю, що підтверджувала версію про «тріо Петровичі». Справа в тому, що Берназюк вчився в одній школі з Арсенієм Яценюком і, певно, був його найліпшим другом дитинства та юності. Інакше важко пояснити, чому Арсеній Петровичем рухає Берназюка по різних посадах. Наприклад в пересі було достатньо публікацій, що Держдепартамент з питань банкрутства Берзанюк очолив завдяки зусиллям Яценюка, а до цього працював під керівництвом Арсенія Петровича в міністерстві економіки, та в НБУ.
http://phl.com.ua
В цьому контексті не випадковим виглядають співпадіння, коли Берназюк відбивається від компанії представників президента, які горою стоять за Морозова, й тут же Арсеній Петрович одну за одною здобуває кілька перемог: зберігає на посадах своїх людей в іншому держаному банку «Укрексімбанк» та блискуче збирає голоси антикризової коаліції у Верховній Раді за свою кандидатуру на посаду міністра закордонних справ. З своїх джерел «Обоз» отримав інформацію, що Арсенію Петровичу пообіцяли допомогти, щоб його людина Андрій Пишний невдовзі очолила правління «Укрексімбанку».
Це ще не все: Ян Берназюк за «сміливий» крок наперекір пропрезидентського осередку в правлінні «Ощадбанку» отримав посаду першого заступника голови правління.
Ось так весело вийшли з «Ощадбанком»: кермо тримає людина Клюєва, а допомагає їй людина Яценюка.
Крім всього іншого Арсеній Петрович певно отримав моральне задоволення. До речі, одне на двох з Тимошенко. Як стверджує Олександр Морозов, голосування людини Яценюка проти нього носило елементи помсти. Мовляв, стосунки з Яценюком у нього не складалися з тих пір, як Морозов відмовився співробітничати з перспективним молодим політиком й мільйонером в «гуманітарних» проектах.
Що буде тепер? Морозов розповідає страшилки. Наприклад на прес-конференції він розповів, що в Ощадбанк можуть повернутися «страшні» часи, коли він знаходився в оренді у соціал-демократів. Морозов нагадав, що до його приходу в банк видавав кредити на особливих умовах потрібним людям, а також мав великий відсоток «лівого» прибутку. Екс-голова правляння „Ощадбанку”, ще на щось сподівається. По-перше він судиться. А по друге, вважає, що Ющенко може домовитися з Януковичем. Мовляв, це була не ідея прем’єра забрати банк у Президента.
Екс-керівник банку розповів, що коли востаннє вони спілкувалися Янукович, похвалив його за хорошу роботу. «Коли ж я йому дзвонив 19 березня, він сказав що не в курсі ситуації», - з надією повідомив Олександр Морозов.
http://phl.com.ua
Як стало відомо «Обозу» з надійних джерел, насправді Ющенко та Янукович не були втаємничені в інтриги навколо «Ощадбанку» та «Укрексімбанку». Клюєву з Яценюком не важко було поділити банки без узгодження зі своїми патронами. Начебто Клюєв запевнював прем’єра, що «помаранчеві» готові поступитися Морозовим, в свою чергу Яценюк доповідав Президенту, що контроль за «Ощадбанком» ніяк не вдається зберегти, зате йому вдалося знайти компроміс з «донецькими», щодо «Укрексімбанку».
«А наш Президент так любить слово компроміс, що деталі його вже не цікавили», - запевнило джерело. На нараді в секретаріаті, коли обговорювалося питання, що ж доповідати Президенту Яценюк, за словами джерела, заявив: «Так й скажіть, ми програли!»
Хтось може й програв, тільки не Арсеній Петрович. Він душа в душу з’їздив з Януковичем в Брюссель, де піддакуючи новому патрону давав досить обережні характеристики, щодо перспектив вступу України в НАТО.
Що ж стосується Олександра Морозова, то він судиться. Хоча навряд чи вдасться щось змінити. «Ощадбанк» програна Президентом битва. «Крыс» треба було травити раніше.
До речі:
Ян Берназюк, керівник служби забезпечення зв’язків Секретаріату Президента з Верховною Радою та Кабміном
-Я не брав участі в голосуванні за відставку Морозова і за призначення нового голови правління та наглядової ради. Це викривлені дані. Я прийшов на засідання наглядової ради в кінці, коли розглядалося питання про задоволення заяви Андрій Пишного на звільнення його з посади першого заступника голови правління «Ощадбанку» і про призначення його першим заступником голови правління «Укрексімбанку». Щодо попередніх питань я рішення не приймав.
-Однак, Ваш підпис стоїть під загальним рішенням наглядової ради.
-Біля мого підпису є застереження, що я голосував лише по 11-му питанню порядку денного. Мені є чим це довести. Засідання наглядової ради було в понеділок і я пішов туди після засідання Погоджувальної ради у Верховній Раді. Таким чином, я не міг прийти на початок засідання наглядової ради «Ощадбанку». Я там був після 17 години. Майже всі питання були вже розглянуті. Я це можу підтвердити.
-Опоненти нового керівництва «Ощадбанку» стверджують, що Вас попросив прийняти участь у наглядовій раді і поставити свій підпис особисто Арсеній Яценюк.
-Ні в якому разі. Це мій конституційний обов’язок – приймати участь в засіданнях наглядової ради.