УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Бій націоналізму — краще пізно, ніж ніколи

Бій націоналізму — краще пізно, ніж ніколи

Так само не здивуюся, коли вони закличуть Михайла Сергійовича Горбачова не затівати авантюру під назвою «перебудова». Воно нібито було чорті зна коли. Але це нічого! Краще пізно, ніж ніколи — останні події показують, що донецькі депутати керуються саме цим принципом.

Довго спали обранці шахтарської столиці. І снилися їм явно не відбійні молотки, не вугільні комбайни, а кровожерний генерал Шухевич, якому прислужник націоналістів Президент Віктор Ющенко присвоїв звання Героя України. Побачили вони його у своєму тривалому сні і прикинулися в холодному поту чи то від обурення, чи то від жаху. Якби просто прокинулися, а потім перевернулися на інший бік і знову заснули — так це ще нічого було б. А то ж вони раптом виявили, що поки спали — Президент Ющенко ще один ганебний вчинок зробив: призначив святкування річниці створення Української повстанської армії.

фото УНІАН

Депутати шахтарської столиці вирішили не залишати це обурливе рішення без своєї уваги. Плювати, що цей Указ вже давно втілили в життя — два тижні тому відзначили 65 років УПА. Донецькі захисники народних інтересів заднім числом вирішили донести до глави держави, що «вважають за необхідне скасувати указ Президента України про святкування 65-ї річниці створення Української повстанської армії як документ, який не направлений на об’єднання нації». Тільки тепер враження таке, що прокинулися вони не самі, а розбудив їх посол Російської Федерації в Україні Віктор Чорномирдін. Приблизно в цей же час високопоставлений дипломат в інтерв’ю російській газеті «Время новостей» говорив приблизно те ж саме, що і донецькі депутати. Хочеш — не хочеш, в будь-кого виникне підозра, що шановним донецьким обранцям народу сняться ті ж самі сни, що і російським державним чиновникам.

Треба наголосити, що сни ідуть донечанам на користь. Якщо раніше вони просто давали принципові оцінки всіляким упівцям та іншим націоналістам-бандерівцям, котрі збігалися з висновками радянських підручників історії — то тепер вони почали демонструвати блиск інтелекту: проводять глибокі і несподівані історичні аналоги. Вони звертають увагу Президента на те, що у США «не святкують день утворення армії Півночі, що розгромила армію Півдня, тому що це могло розколоти націю», а у Франції «ніколи не дозволять собі святкувати день створення армії Наполеона». І тут не можна не захоплюватися їхньою політичною гнучкістю. Як істинні політичні віртуози, вони добирають ті факти, котрі їм вигідні, які не вигідні — вони їх просто ігнорують. Навіть факт, котрий близький їхньому серцю — вони оминули своєю увагою. Ще до сьогоднішнього дня в незалежній Україні святкують День Радянської армії, правда, назвали його трохи інакше — День захисника вітчизни.

фото УНІАНА вершину інтелекту продемонстрував секретар Донецької міськради Микола Левченко. Це той самий діяч, котрий купив свого часу праску і виявив, що там інструкція тільки українською мовою. Це його так обурило, що він запропонував єдиною державною зробити російську. Навіть прес-конференцію провів з цього приводу. Тепер ось він вийшов в ефір «5-го каналу» і вразив всіх своєю рішучою заявою про неприпустимість перегляду результатів Другої світової. Мабуть, дивився на нього рядовий виборець і думав: «Який боєць! Який мужик! Ніколи від свого не відступить!». І якось не спадало виборцю на думку, що за цією мудрою фразою нічого не стоїть. Бо ж результати Другої світової вже давно саме життя переглянуло: країна-переможець розвалилася, країна, яка була поділена після 9 травня 1945 року, тепер об’єдналася, а контрольована СРСР об’єднання країн Варшавського договору наказало довго жити.

Але Левченко явно відступати не збирається. Він твердо боротиметься проти перегляду результатів вищезгаданої війни, бо, як уже мовилося, краще пізно, аніж ніколи. Головне, щоб його твердість і принциповість електора спостерігав. Бо електорату рано чи пізно знову доведеться голосувати і Левченко дуже хоче, аби саме він отримав найбільше голосів.