Бенефіс Франка на львівському форумі видавців

Втім, їхні побоювання фатального числа виявилися марними.

Безумовно, цьогорічний форум, що тривав від 14 до 17 вересня, став найкращим за всі роки існування. І це попри відсутність знакових когось на кшталт Паоло Коельо. Перш за все, варто звернути увагу, що за якийсь рік масштаби форуму збільшилися багатократно. Відтепер книжкові намети стояли не лише у Палаці Мистецтв і на площі перед розкішним Палацом Потоцьких (колишнім Палацом щастя), але й на центральній алеї на Проспекті свободи, між Оперним театром та пам’ятником Шевченку. Також форум перетворився на між культурний проект провівши театральний фестиваль, що проходив в театрі Соломії Крушельницької та фестиваль «Кіно-коло» під час якого у театрі Воскресіння транслювалися художні та документальні фільми як українських так і європейських країн.

На книжковому форумі свої книги представили майже 600 видавництв, що перетворили Львів на справжню культурну столицю України. Взагалі протягом чотирьох днів весь центр міста був забитий читачами, і рух людей, які поверталися з форуму і йшли на форум не зупинявся ні на мить - від самого відкриття і до завершення книжкового ярмарку. Споглядаючи це все дійство, важко було повірити, що Україна все ще залишається з проблемами видавництва, де одну книжку читають три роки.

Справедливо було б сказати, що платний вхід на форум був цілком компенсований надзвичайно низькими цінами на книжкову продукцію. Багато людей заходили на форум без якихось особливих бажань, а залишали його з повними пакетами книг та майже пустими гаманцями, хоча навряд чи хтось з відвідувачів форуму був цим не задоволений.

Не посміє і жоден представник ЗМІ поскаржитися на малу зайнятість під час форуму, адже підрахувати усі презентації, що відбувалися у Львові, важко буде навіть організаторам. Приблизне число, що називають деякі ЗМІ, коливається в межах 200, хоча погодитися з цим важко, мабуть, їх було в двічі більше. Починаючи з четверга – дня офіційного відкриття форуму – лише для читачів щогодини проходили різні мистецькі заходи, а бувало, що одночасно в різних місцях починалося більше 10 акцій.

Презентації книг, мистецькі акції, відкриті наукові лекції, круглі столи на наболілі для книговидавців теми відбувалися на території усього історичного центру Львова, що дало змогу приїжджим насолодитися і архітектурними надбаннями західної столиці.

Під час роботи форуму любителі книги могли вільно взяти участь у різного виду акціях та лотереях, призами в яких найчастіше були, звичайно, книги. З-поміж інших подій варто відзначити активну пропаганду книги подружжя Д′яченків «Дика енергія. Лана». Нажаль, сама Руслана Лижичко, з якої автори списали образ головної героїні, презентувати книгу не приїхала. Зате замість неї проект презентували самі Д′яченки та візажисти, що працювали над образом Руслани у відео «Дика енергія» і створювали синтетичний образ усім бажаючим.

Особисто поспілкуватися можна було і з багатьма популярними українськими авторами. Так, у одній із кав’ярень Львова можна було провести творчий вечір з багатьма авторами видавництва «Фоліо» серед них - Ірен Роздобудько, Сергій Жадан, Юрко Покальчук та інші.

Багато уваги на форумі приділили і дитячій літературі, яка цього разу була представлена не лише на папері, але й у аудіоформаті, що, безумовно, порадувало багатьох батьків, в яких обмаль часу для читання казок. Свої нові книги представили видавництва «Махаон», «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» та багато інших. Свої «Вірші на зиму» представив на форумі Іван Малкович…

Надзвичайну зацікавленість серед молоді викликали Тандем-вечори, в яких взяли участь усі популярні письменники сьогодення. Дійство виглядало як неформальне спілкування. Хтось читав власні твори, хтось згадував минуле чи просто розповідав кумедні історії з життя. Не зволікали і з веденням філософських розмов, про справжнє минуле України чи життя суспільства сьогодні. В таких тандемах Україну представляли Юрій Андрухович, Любко Дереш , Тарас Прохасько, Ірена Карпа, Віктор Неборак та Сергій Жадан. Вели дискусію з ними представники польської, німецької, білоруської литовської та інших літератур. Крім того, були проведені і авторські вечори митців з різних країн.

Молодь ці вечори відвідувала так, ніби там очікували відкриття святих таємниць. У невеличких приміщеннях театру Воскресіння, голодна до мистецтва молодь обсідала письменників, звідусіль розміщуючись прямо на підлозі, оскільки стільців на всіх не вистачало. І поки митець читав свої творчі надбання чи розповідав щось зі свого життя, у залі стояла абсолютна тиша.

Така ж ситуація була і з кінофестивалем. Дехто з бажаючих подивитися документальне кіно сидів під самим екраном, що нагадувало французький кінематографічний бум 60-х років, коли молодь була готова віддати усе, аби потрапити на фільми Годара.

Основним же письменником цього року можна без сумлінь совісті назвати Івана Франка. Такої кількості виданих Франкових книг та у такій якості не очікував ніхто. Як зазначили організатори форуму, «якби Франко міг обрати собі місце для святкування ювілею, він би обрав XIII Міжнародний форум видавців».

фото официальный сайт XIII Национального форума издателей, УНИАН, PHL