УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

А ще біда нізвідки надійшла, і скасували святкування буйні, 25 августа 2006

А ще біда нізвідки надійшла, і скасували святкування буйні, 25 августа 2006

Я ВЕРНУВСЯ!

Чимало віскі-бренді я кірнув

В краю, де клаби, паби і таверни.

Читачу мій! До тебе я вернув,

Хоча мене уже від цього й верне…

Ось через це ночами я й не сплю,

У віршах прагну пристрасть передати.

Проте я ювілеїв не люблю,

Мене цікавлять напівкруглі дати:

П'ятнадцять літ, як скинули ярмо –

Пора б зробити висновки належні.

П’ятнадцять літ пустелею йдемо.

П'ятнадцять літ ми незалежні лежні.

Мінялись тричі в нас поводирі,

Мета ж лишалась – світла і туманна.

Хоч похмурніло небо на зорі,

І все дорожчала небесна манна.

Завжди знайдеться добрий чоловік,

Який зі святом щиро поздоровить,

Забувши, що він сам на новий рік

Для страху перекрив нам маннопровід.

Та віри дух у душах не заник

В ті ідеали вивірені, давні –

Хіба ж, скажіть, ми з вами не за них

Грязюку й сніг місили на Майдані?

Здавалося, ще місяць, два, ну п’ять –

І мрії наші у реальність втіляться:

Багаті бідних врешті захистять

А сильні зі слабкішими поділяться.

Аж тут пришла єднатися пора, –

(Чи брат зі сходу потрусив калиткою?) –

І синьо-білі береги Дніпра

Зшивати помаранчевою ниткою.

А ще біда нізвідки надійшла,

І скасували святкування буйні,

Бо то ж була спокуса чимала

Льодяників поїсти на трибуні.

Проте, за це журитися дарма –

Вони зійшлись в тіснім, приватнім крузі,

(В який нам з вами доступу нема) –

Нелюбі вороги і любі друзі.

З дерев їм не щебечуть солов’ї,

Лиш охоронці й камери слідкують.

Вони там всі знайомі, всі свої,

І добре знають, що вони святкують!

І зроблять все, щоб довго не померк

І не розтанув поміж хмар, вмираючи –

Святковий біло-синій феєрверк,

Лиш де-не-де іскринки помаранчеві.

Отак потрохи й сходить нанівець

Те, що пребути в вічності повинне.

Вже не один в лінгвістиці знавець

Річницю називає «роковини».

Олександр ІРВАНЕЦЬ