УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Депутати червоніли і ніяковіли, коли їх просили показати...

Депутати червоніли і ніяковіли, коли їх просили показати...

Справжні чоловіки люблять мірятися предметами гордості. «Обоз» переконався в цьому на прикладі наших народних обранців. Українські парламентарії дуже бережуть свої тендітні механізми, ставляться до них з великою пошаною. А особливо здивувало, що публічні люди, яким, безумовно, є політики, дуже соромляться показувати ці предмети гордості жінкам. Бувають, звісно, винятки, але в більшості випадків безневинне прохання «показати» виводить наших народників з рівноваги. Вони починають голосно лаятися, кричати «Що ви собі дозволяєте?!», щось розповідати про відсутність совісті та інші пафосні речі. Насправді ж вони, вочевидь, комплексують, або елементарно бояться, що їхній предмет гордості виявиться гіршим, ніж у колеги з іншої фракції.

Як ви вже, мабуть, здогадалися, йдеться про годинники. Коли мені спала думка провести польові дослідження депутатських годинників, я й гадки не мала, що це перетвориться на екстрім-розвагу. Хто б міг подумати, що такі публічні персони, як депутати ВР, які приречені постійно перебувати в прицілі телекамер, виявилися неготовими до такого, на перший погляд, нормального прохання продемонструвати годинник. Парламентарії вкрай хворобливо реагували на безневинне прохання показати свій годинник.

Власне, Петра Симоненка ще можна зрозуміти, чому він, наче поранений ведмідь, рикнув на журналіста: «Що за дурниця! Що ви собі дозволяєте?!» З-під рукава піджака ревного ворога капіталізму, борця за народні права та загальну рівність зрадницьки визирає золоте півколо. На прохання колег-чоловіків, які згодилися підійти до лідера КПУ та «поручкатися» з ним, журналістське розслідування встановило, що руку Петра Миколайовича прикрашає симпатичний «Френк Мюллер» (Franck Muller). Подібна краса, виконана в золоті, може коштувати приблизно 50 тисяч доларів.

Натомість колега Симоненка по парламенту та опозиції, талановитий регіонал, депутат-акордеоніст Ян Табачник не робив великої таємниці про предмет, який він одягає щоранку. Він, як і Симоненко, має «Френк Мюллер», який за власним визнанням обійшовся йому приблизно в 30 тисяч.

Нам зрозуміло, чому Симоненко не демонструє годинник: пролетарії не зрозуміють таких забаганок вождя, особливо нині, коли Компартія ледь не пролетіла повз парламент. І навіть якщо товариш Симоненко стверджуватиме, що цей годинник зроблено в якомусь цюріхському підвалі, де Володимир Ілліч зустрічався з Інессою Арманд, такі пояснення слабо втішать ідейних соратників Симоненка.

Натомість неможливо збагнути мотиви депутата з «Нашої України» Олександра Третьякова, який до скандального демаршу Зінченка був першим помічником Президента. В минулому – успішний бізнесмен, Олександр Юрійович цілком міг би не ховати від оточуючих одну з головних ознак свого статусу - годинник. Власне, навіть розповіді про розставання з великим бізнесом не можуть пояснити сором’язливості депутата, тому ми робимо висновок, що нашоукраїнець не хотів відкритися нашим читачам «з принципу», а якщо бути вже зовсім точним – просто вередував. Зверхнім тоном він сказав своє горде «ні» на прохання «Обозу»: «Не покажу!» «Чому?», - поцікавилися ми. «Не хочу… Може, ще шкарпетки показати?» - Третьяков демонстративно задрав брюки. Після недовгої суперечки він усе-таки зізнався, що це годинник фірми Ulysse Nardin, але показувати все одно відмовився. Отже, нам залишається лише гадати. Зовні можна впевнено говорити, що хронограф Третьякова - золотий. Якщо захочете придбати собі щось подібне – приготуйте від 10 до 50 тисяч доларів.

А ось нашоукраїнець Анатолій Кінах показав свій годинник відразу. Зізнався, що це дуже недорога серія марки Longines. Така модель, навіть якщо буде золотою, потягне трохи більше ніж на тисячу доларів. А ось колеги Кінаха - Микола Катеринчук та Микола Мартиненко - радісно продемонстрували «Обозу», що годинники не носять.

Вразив своєю функціональністю годинник Юрія Єханурова – він показує не лише поточний час, а й рівень радіації. За словами Єханурова цей «ядерний» годинник йому подарував президент компанії «Єнергоатом» Юрій Недашківській, тому неможливо встановити, яка його ринкова вартість.

Найцікавіша історія трапилася з годинником Петра Порошенка. У нього виявився годинник-хамелеон. Ніби в фільмах про Джеймса Бонда, він може міняти навіть не колір - бренд! Коли Петро Олексійович відповідав на запитання читачів «Оглядача», то зізнався їм, що має на руці «Zenith». Однак, на фотографіях веб-конференції добре видно, що на руці у Порошенка - відома швейцарська фірма Breguet. Власнику такого годинника можна позаздрити: він має хороший смак і обирає найшикарніші бренди. А якщо серйозно, то не треба бути Шерлоком Холмсом, щоб здогадатися: Петро Олексійович має мінімум два дорогих годинника і не звернув увагу, який одягнув на веб-конференцію.

Не знаємо, які навороти у Порошенкового «Зеніта», але фірму Breguet знають всі шанувальники швейцарської якості. Клієнтами цієї компанії були королева Мірія Антуанеттта, Наполеон Бонапарт, цар Олександр I, сер Уінстон Черчилль. Безперечно, майбутньому спікеру Верховної Ради України личить бути в такій шанованій компанії. Відповідно ціна на вироби цього бренду демократичністю не відрізняється. Наприклад, цяцьку, схожу на годинник Порошенка, в СНД можна купити за 36 тисяч євро. В Європі пропонують цю модель трохи дешевше - за 34, або й взагалі за скромні 29 тисяч.

Цікавлячись годинником Порошенка, я наштовхнулася в Інтернеті на цікаву історію. Петро Олексійович, ще коли він був полум’яний опозиціонер, виступаючи на мітингу в Житомирі, заявив чесному народу: мовляв, генпрокурор Васильєв, маючи зарплату 1600 гривень, носить на руці годинник вартістю 120 тисяч гривень.

«За які гроші?!» - риторично запитав Порошенко. Коли його попросили назвати вартість власного годинника, один з найбагатших українців сказав: 270 доларів, підкресливши при цьому, що до роботи в парламенті чесно заробив великі гроші.

Отака виходить історія: працюючи в бізнесі, Петро Порошенко собі дозволив годинник за 270 доларів, а працюючи у владі - за 30 тисяч. Або Петро Олексійович став більше заробляти, або ж він носить підробку відомого швейцарського бренду. Адже копії відомих швейцарських годинників - досить ходовий товар в країнах СНД та й коштують максимум 300 доларів.

Між іншим, годинник "Breguet" носить також міністр юстиції Роман Зварич. Однак його модель дешевша ніж у Порошенка, коштує якихось 17500 доларів. В кулуарах Верховної Ради подейкують, що аналогічна модель є у Миколи Томенка. Однак коли ми притисли до стінки Миколу Володимировича, він щиро зізнався, що носить український годинник. Щоб переконатися у цьому, ми попросили довести це не словом, а ділом, на що БЮТівець таки показав свій патріотичний прилад. Справді виявилося, що це зовсім не "Breguet" - на чорному циферблаті було написано: «Я з Вами, Юлія!».. Томенко розповів, що такі годинники вітчизняної марки “Клейнод”, зроблені для всієї фракції БЮТ. «Щоб між нами не було майнової різниці», - пояснив Томенко. Ціна цього витвору - до ста доларів. На питання, чому його носять не всі депутати, Томенко з сумом додав: «Дисципліна слабка». «Обоз» в цьому переконався.

Наприклад, Василь Онопенко цього ж сесійного дня демонстрував годинник фірми «Романсон». «Дуже гарний годинник. Хоча не золотий і навіть не позолочений», - хизувався Онопенко. За його словами, цяцьку подарував йому на день народження депутат Левцун. «У тренажерному залі багато звертають увагу, як він гарно виглядає. А потім бачать, що годинник - дешевий…», - скаржився Онопенко. По депутатським міркам годинник справді дешевий, цю марку можна купити за 150-300 доларів.

А ось нардеп Губський показати свій «тік-так» відмовився. «Чого показувати, нормальний годинник», - заявив Губський. Так само вчинив і тимошенківець Семинога: «Боюсь, що ви це використаєте проти мене», - зізнався депутат. Отже, на них були явно не годинники «майнової рівності Тимошенко».

Як бачимо, вітчизняний політикум виявився неготовий до випробування демократією. З одного боку, всі рвуть на собі сорочку запевняючи в чесності, відкритості , прозорості та інших чеснотах, але коли доходить до діла – потенції парламентаріїв не завжди вистачає. Слід також наголосити, що це – лише годинники, адже про автопарк, валютні рахунки та убранство палаців ми у парламентаріїв не запитували. Але рано чи пізно політикам доведеться звикати, що депутатський мандат надає не лише права, а й обов’язки.

Далі буде. В наступній частині розслідування ми розповімо про уподобання парламентської опозиції. Що носять найбагатші українці, дізнаєтеся на "Оглядачі" згодом.