Порошенко-спікер – це не фантастика

26 травня в газеті «Україна молода», головним редактором якої є радник Віктора Ющенка Михайло Дорошенко, було надруковано таблицю посад, що пропонується «Нашою Україною», згідно з якою головою Верховної Ради повинен стати Петро Порошенко.

У зв‘язку з цим Центр досліджень політичних цінностей звернувся до політичних експертів із питанням: «Чи має можливість Петро Порошенко очолити Верховну Раду?»

Кость БОНДАРЕНКО (директор Інституту національних стратегій):

„Я думаю, що він має абсолютно реальні шанси. У даному випадку я б не став говорити, що це є офіційний документ, незважаючи на те, що редактор є радником Президента. Очевидно, він озвучив одну з наявних позицій, чи одну з наявних гіпотез, які існують зараз у цьому середовищі. Він, можливо, організував злив інформації, яку необхідно було оприлюднити, що неодмінно має бути використана як один із аргументів під час подальших дискусій щодо того, хто має бути головою Верховної Ради та як мають розподілятися посади. Але в будь-якому випадку це питання ще не вирішене до кінця, і я думаю, що це просто озвучено одну з позицій”.

Олесь ДОНІЙ (голова Центру досліджень політичних цінностей):

„Для того, щоб очолити уряд, Тимошенко потрібно домовлятися не лише з Віктором Ющенком, а й із усією «Нашою Україною». «Наша Україна» має кілька дієвих центрів впливу, Петро Порошенко – один із таких центрів впливу. Достатньо, щоб група з 15-20 нашоукраїнців проголосувала неконсолідовано зі всією фракцією, аби голосування щодо уряду було провалено. Це означає, що в системі нової влади повинно бути запропоновано місця всім центрам впливу «Нашої України», для Порошенка зокрема. Місце спікера Верховної Ради може бути одним із вдалих варіантів для «працевлаштування» Порошенка. Він отримає дві речі, яких прагнув – буде впливовою й публічною персоною. Для Тимошенко також краще мати Порошенка у Верховній Раді, аніж в уряді чи РНБО. Спільне «проживання» в уряді буде важко пояснити виборцям, адже значну частину БЮТівської контрпропаганди під час парламентських виборів було зорієнтовано саме на «шоколадного короля». Порошенко вже показав, як він уміє використовувати місце секретаря РНБО для нейтралізації уряду. Так що Порошенко-спікер може для Тимошенко виявитися не найгіршим варіантом.

А з ким можуть виникнути питання, так це з Морозом, який з легкої руки Юлії Володимирівни сподівався на резервування цього місця за собою. Втішним призом для Мороза може стати місце «лідера коаліції». Будь хто інший на хиткій посаді «лідера коаліції» не зможе вплинути на політичний процес, і тут можна згадати невтішну долю лідерів кумівських більшостей у попередньому парламенті. Мороз зумів використати максимально й цю «мертву» посаду. У разі незнаходження компромісу, коаліція може бути просто поставлена під сумнів”.

Володимир МАЛИНКОВИЧ (директор Українського відділення Міжнародного інституту гуманітарно-політичних досліджень):

„Думаю, что шансы небольшие, потому что есть более серьезный претендент на это место – Александр Мороз. Но если окажется правдой, что Тимошенко за свое премьерство готова уступить этот пост Порошенко, то какие-то шансы у него есть. Не знаю, как на это отреагирует Мороз, потому что вряд ли он согласится на пост первого вице-премьера, а другого подходящего поста для него как бы и нет. Я думаю, что этим будет недоволен Мороз, и шансов у Порошенко меньше чем 50%, хотя они есть”.

Віктор НЕБОЖЕНКО (керівник соціологічної служби «Український барометр»):

„Петр Порошенко является одним из реальных претендентов на пост председателя Верховной Рады от «Нашей Украины», и в этом смысле его шансы не хуже, чем у Тарасюка, Еханурова или Безсмертного. Если выбирать из этих четырех, то, конечно же, Порошенко более подготовлен. И, конечно же, он еще будет сильным противовесом экономическим и политическим фантазиям премьер-министра Тимошенко”.

Олександр ДЕРГАЧОВ (провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України):

„Формальну можливість він має. Якщо це буде включено в пакет домовленостей, більшість голосів він має зібрати. Інша справа, що він не користується достатньою довірою громадян, і це призвело б до виникнення додаткових критичних суджень щодо парламенту загалом, а зокрема парламентаризму. Тобто його особистий імідж навряд чи дозволяє бути успішним і адекватним такій посаді, яка є дуже важливою для країни. Він має гарні менеджерські та організаційні дані, але як публічний політик він на сьогодні не є успішним. Тож є багато мінусів у такому варіанті”.

Андрій ЄРМОЛАЄВ (президентЦентру соціальних досліджень «Софія»):

„Зрозуміло, що ця публікація націлена на те, щоб дискримінувати можливість компромісу між рядом соратників Ющенка, які тривалий час були антиподами Тимошенко, й самою Тимошенко. Власне от із цією метою ця інформація й викидається. Відповідно, чи зможе бути Порошенко спікером? Я, чесно кажучи, не знаю. Сьогодні мені зрозуміло одне, що у Тимошенко, в разі, якщо вона дійсно заручиться підтримкою Ющенка й прийме його умови (скажімо, стосовно політики, стосовно певних побажань у виконавчій владі), є 240 голосів, і вчорашній день це показав. В інших випадках у Тимошенко цих голосів не буде, це однозначно. Але чи буде серед умов Ющенка призначення Порошенка, я поки що сказати остерігся б, оскільки це бажання самого Петра Олексійовича, це по-перше. По-друге, я не виключаю того, що є дуже багато опонентів такому рішенню, як у середовищі президентської команди, так і в цілому в середовищі «Нашої України». Я не виключаю того, що попереду нас чекає дуже серйозна криза навколо призначення голови Верховної Ради, незалежно від того, кого запропонує коаліція. Тому що коаліція може претендувати на призначення керівництва, але це все ж таки завдання й проблема усього парламенту, й перетворювати парламент на заручника коаліційних призначень першого розливу було б просто недалекоглядно. Чи готовий Порошенко виступити в ролі гаранта, що незалежно від долі коаліції він буде удачливим спікером, який буде влаштовувати усіх парламентарів, теж сказати важко. Для цього потрібно наділити Порошенка новими політичними функціями: він має отримати «добро» (гласне чи негласне) від Президента, від «Нашої України», для того, щоб вести дипломатичні переговори зі всіма парламентарями, незалежно від формату коаліції. Претензія на спікерську посаду означає, що це буде політик, який репрезентуватиме як коаліцію, так і весь парламент, якому будуть довіряти всі (незалежно від ситуації в парламенті). Чи має такий карт-бланш Порошенко? Я теж не знаю. Я думаю, що шансів створити «помаранчевий» уряд на сьогодні, за умови, що будуть прийняті вимоги Президента, більше, аніж кадрових побажаннь на спікерську посаду. Спікерська посада виглядає для мене неоднозначно, й у цьому сенсі й у Порошенка, й у Мороза шанси отримати цю посаду поки що рівні”.