Язик мій – ворог мій

Дуже актуальна, щоправда, вже трохи набридла останнім часом тема – створення парламентської коаліції і ведення переговорів щодо цього між лідерами виборчих перегонів.

Не секрет, що з дискусій навколо цієї теми чітко вимальовуються два варіанти майбутньої коаліції: БЮТ-НУ-СПУ або ПР-НУ.

Перший варіант парламентського об’єднання наразі застряг у тривалих торгах навколо розподілу ключових державних посад. Амбіції – ось головне слово, яке застосовують всі учасники поки що гіпотетичної коаліції БЮТ-НУ-СПУ по відношенню один до одного. Щоправда, чиї саме заважають їй створитися – це вже питання до дискусії.

БЮТ своїх амбіцій не приховував, і задовго до виборів відкрито заявляв, що кандидатом у прем’єри від цієї політичної сили буде Юлія Тимошенко, яка одразу ж запропонувала свою програму дій на цій посаді. «Наша Україна» це назвала занадто великими «амбіціями» лідера БЮТ. Натомість конкретизацією своєї кандидатури на посаду прем’єра «НУ» особливо не переймалася. Вона постійно намагалася грати роль головного консолідатора, який згуртовує несподівано вирісших і раптом ставших небезпечно самостійними після президентських виборів партії під теплим «крилом» Почесного голови НСНУ, Президента України Віктора Ющенка.

Після деякої паузи, спричиненої шоком від несподіваних для «НУ» результатів виборів, партія Президента знову повернулася до своєї ролі головного об’єднавця. Щоправда, чому створювати коаліцію має сила, яка набрала на виборах менше 14% голосів, - і досі не можуть пояснити навіть досвідчені закордонні політологи. Знову амбіції? Але тепер, судячи з усього, вже не БЮТівські…

До речі, про чиїсь амбіції свідчить також і вперте небажання змиритися з результатами голосування і передвиборчими домовленостями стосовно того, що кандидатуру прем’єра пропонує та політична сила з «помаранчевих», яка набере на виборах найбільше голосів. І через це – вимога «НУ» виключити 6-й пункт Меморандуму про коаліцію, який виписував цю норму.

На цьому «роковому» 6-му пункті зараз і зупинила свій розвиток коаліція БЮТ-НУ-СПУ. Натомість все активніше починає «працювати» другий варіант парламентської більшості – об’єднання Партії регіонів з «Нашою Україною». Особливістю цього варіанту коаліції є вже не амбіції, а домовленості. Причому, таємні, з присмаком бізнесової торгівлі.

Позиція «Нашої України» в цій ситуації схожа на поведінку покупця в супермаркеті, у якого небагато грошей і він ніяк не може вирішити: чи йому купити на свої гроші те, що він зможе, чи спробувати тихенько покласти до кишені ще щось з магазинної полички, але при цьому ризикнути бути схопленим біля каси та засудженим або осміяним людьми.

Так, з одного боку, «Наша Україна» заявляє про те, що вона веде переговори виключно з БЮТ і СПУ. Але в той же час припускає, що не так вже і погано було б об’єднатися з Партією регіонів – і економічні позиції, як виявилося, у них співпадають на 75%, і вони тепер мають спільну думку щодо ЄС і СОТ, а проблеми російської мови, НАТО та федералізму вже майже вирішені і відсунуті на другий план, і взагалі - вся країна від цієї «широкої» коаліції тільки виграє, бо - об’єднається.

Якщо офіційну позицію «Нашої України» зрозуміти досить важко через відсутність єдиної партійної лінії, то зі слів лідерів Партії регіонів, які зараз не торгуються на два фронти, можна змалювати достатньо чітку картину переговорів про об’єднання «НУ» з ПР.

Наведемо деякі приклади висловлювань лідерів Партії регіонів щодо вірогідності їх спільної коаліції з «НУ»:

1. Рінат Ахметов, відповідаючи на запитання журналістів щодо ймовірності утворення коаліції Партії регіонів із нашоукраїнцями, відповів: “Буває шлюб з любові, а буває з розрахунку. В нашому випадку любові немає, але може бути шлюб із розрахунку. Наш розрахунок – економічне зростання та об’єднання України” (прес-конференція, 30 березня).

2. Тарас Чорновіл щодо шансів утворення коаліції між «НУ» та ПР: «Сейчас все идет к коалиции между "Нашей Украиной" и Партией регионов. Мы четко показали, что готовы к работе в коалиции, готовы к серьезным переговорам и компромиссам. Партия регионов набрала в два раза больше голосов, чем "Наша Украина". По этой логике мы должны были назначать своего премьера, но мы понимаем, что есть право преференций при создании широкой коалиции, нужно дать возможность сохранить лицо второй стороне, поэтому мы готовы к серьезным переговорам» («Полит.РУ», 4 квітня).

3. Тарас Чорновіл про узгодження позицій з «Нашою Україною»: «Всі програмні пункти ПР вже озвучувалися „Нашою Україною” - тільки в іншій формі. Скажімо, про федералізм недавно розказував Роман Безсмертний - тільки називав він його адмін-тер-реформою, яку, до речі, сам успішно і провалив. Друге, мовна проблема - аналогічні до наших законопроектів вносили й представники НУ. Наприклад, той самий Порошенко. ЄЕП - наймудріші економісти з НУ підтверджують, що більшість цих договорів корисні для України й не суперечать євроінтеграції. НАТО - ми проти вступу в нього, але три тижні назад і Єхануров заявив, що без референдуму в НАТО ми не підемо. Ми цього ж і добиваємося. Так в чому ж конфлікт інтересів? Найболючіше питання - повернення під повний контроль Кабміну енергетичної системи, особливо „Нафтогазу”. Тобто виведення його з реального підпорядкування деяких "любих друзів" і „дорогих родичів". З цим будуть проблеми. Хоча на словах НУ ніби й „за” (чат-конференція на «Рупорі», 7 квітня).

4. Тарас Чорновіл на запитання, що не влаштовує Януковича в президентській програмі Ющенка, відповів, що ця «програма влаштовує майже повністю. Не влаштовує її виконання…Але зараз ми помічаємо бажання реалізувати задекларовані програмні принципи. Ми готові в цьому допомогти. Думаю, що так званий прагматичний варіант буде цілком реальним, тобто ПР+НСНУ» («Рупор», 7 квітня).

5. Віктор Янукович у своїй статті, опублікованій у тижневику «Дзеркало тижня»: «Навіть після заяв "Нашої України" про те, що вона готова до створення "помаранчевої" коаліції, Партія регіонів залишається з переконанням, що потрібно рухатися в бік створення такої коаліції, яка максимально врахує переважаючі в суспільстві настрої і зуміє, умовно кажучи, повторити всю його конфігурацію. При створенні "універсальної" коаліції можуть, природно, виникати питання, що вимагають компромісу. Ми за те, щоб спірні питання, як, наприклад, питання російської мови як другої державної або проблема вступу України в НАТО, вирішував сам народ на загальнонародному референдумі. А Партія регіонів завжди виконуватиме народну волю».

6. Ігор Шкіря про реальність створення «жовто-блакитної» коаліції: «В політиці немає нічого нереального. Сьогодні ті суперечки, які тривають в «Нашій Україні», я розумію. Є непримиренні люди, здебільшого це депутати – вихідці із західних регіонів, які йшли під антирегіональними прапорами. От для них важко знайти з нами порозуміння. Але таких – меншість… Країна живе економікою. Ось ці люди 100% налаштовані на об’єднання з нами. До того ж НСНУ стоїть зараз на порозі прірви. Ну, з’єднаються вони з БЮТ… Я думаю, вони розуміють, що їм – кінець…» (I-Репортер)

7. Ігор Шкіря в ефірі НТН щодо коаліції з «НУ» висловився так: «Если партнёры, которые будут с нами вступать в переговоры, и которые их ведут, будут с нами согласны, и будет возможность уладить все спорные вопросы, то я уверен, что такая коалиция будет. Кроме того, то, что сегодня происходит, я считаю, что это декларация. И я считаю, что Бессмертный не зря подписание сказал возможным будет лишь тогда, когда мы придём в зал. А это будет в мае. До этого времени они ещё сто раз разругаются».

8. Ігор Шкіря в інтерв’ю «УРА-Інформ» стосовно переговорів з «Нашою Україною» зазначив, що вони ніколи не припинялися. «Очевидно, что в НУ есть так называемое прагматичное крыло. Это политики, которые отдают себе отчет в том, что нужно объединять Украину, что необходимо менять экономическую политику. Они прекрасно понимают, что популизм и методы управления, которые использует Тимошенко, приведут Украину к экономическому краху, отбросят страну на годы назад. Это понимание сегодня демонстрирует и Ехануров, и Порошенко, и самое главное - Виктор Ющенко. Прагматикам в НУ противостоит националистическое крыло: Зварыч, Ключковский - яркие его представители… Что касается переговоров с «Нашей Украиной», то они никогда и не прекращались. Почему Ехануров не выходит к журналистам и не комментирует консультации с «Регионами»? В принципе, я могу понять Еханурова. Он вынужден осторожничать. Ведь с одной стороны, «Наша Украина» сама загнала себя в очень неудобные рамки: все эти лозунги «Не зрадь Майдан! Они возвращаются», мифы о донецких бандитах. И потом «Наша Украина» - уникальная структура, где в первую очередь нужно опасаться удара в спину от своих же товарищей по партии…».

9. Володимир Зубанов в ефірі НТН заявив, що «Юрій Єхануров прагматично відноситься до цього питання, і бачить, що без Партії Регіонів в коаліції не буде і не буде розвитку нашої держави. Він просо прагматично дивиться. І я думаю, що Ющенко не буде розпускати парламент. Тому ми приречені домовлятися заради консолідації зусиль і майбутнього нашої держави».

10. Андрій Клюєв газеті «День» сказав таке: «Повірте, якщо є необхідність, порозумітися зуміє хто завгодно. Анатолій Матвієнко правильно сказав: "Сокиру війни час закопувати". Давно час!.. Ми зустрічалися з Юрієм Єхануровим, обговорювали принципи взаємодії та дійшли висновку, що серйозних розбіжностей у нас немає».

11. Євген Кушнарьов на телеканалі «Інтер» зазначив: «хотя нас постоянно обвиняли в намерениях реванша и называли реваншистами, на самом деле, реваншистами является «Наша Украина». Потому что политика Президента Ющенко и политика «Нашей Украины» потерпела полный крах. И 14% тому убедительное свидетельство. Это признано всеми и, в том числе, уважаемой ими Кондолизой Райс. Поэтому никакой логики во вторичной попытке повторять эксперимент над Украиной я не вижу. Действительно будет к лучшему, если Президент Ющенко не повторит второй раз страшную ошибку, если он не проигнорирует второй раз волю десяти миллионов граждан Украины, которые отдали свои голоса Партии регионов… Должен отметить, что во вторник президент на консультациях вел себя максимально корректно и в рамках своих конституционных полномочий. Так что пока у меня нет поводов для критики президента.».

12. Дмитро Святаш переконаний, що шанси на створення «помаранчевої» коаліції у Верховній Раді з кожним днем все більше зменшуються і, відповідно, зростають шанси на об’єднання блоку «Наша Україна» та Партії регіонів». (UA REGNUM, 17 квітня).

Про «широку» коаліцію довелося чути також і від лідерів «Нашої України»:

1. Петро Порошенко: «Борьба со своими партнерами бесследно не проходит. Рано или поздно, но судьба накажет за это. И чтобы разорвать этот замкнутый круг, мы (читай – «Наша Украина») готовы начать с чистого листа, все - tabula rasa… Среди оранжевых нет победителей и побежденных. Победителем кампании является Партия Регионов, остальные заняли второе, третье места и так далее. Если принципы коалиции не соблюдаются «Нашей Украиной», блок Юлии Тимошенко имеет право выйти из коалиции. Если эти принципы коалиции не соблюдаются блоком Юлии Тимошенко, мы имеем право выйти. Тогда переформатируется коалиция… В любом случае пребывание Тимошенко на посту премьера опасно для экономики государства и для демократии» (Главред, 14 апреля)

2. Олег Рыбачук, глава Секретаріату Президента заявив в інтерв’ю «Профілю», що «оптимальним буде той прем’єр, який влаштує не лише членів коаліції, але й представників опозиції». Причиною цього він назвав те, що «президент хоче будувати свої стосунки з опозицією з точки зору інтенсивності та відповідальності – не менші, ніж з провладною коаліцією. Опозиція повинна мати механізми контролю за діями влади, і тоді Віктор Ющенко точно буде з нею працювати».

3. Юрій Єхануров в інтерв’ю тижневику «Експерт» зізнався, що «у нас с социалистами совпадение где-то на сорок процентов. У Блока Юлии Тимошенко вообще нет экономической программы. Поэтому, надо полагать, есть возможность договориться. С Партией регионов совпадение процентов на семьдесят пять - по экономическим позиціям… В лице регионалов мы имеем дело с интересами крупного и среднего бизнеса. Если они согласны соблюдать правила игры, то проблем у нас с ними нет… Общих точек у нас с ними очень много. Я думаю, что они не будут в оппозиции к президенту, поскольку объективно политика президента им выгодна».

4. Віктор Ющенко в інтерв’ю для телеканалу 1+1 заявив, що коаліція „Нашої України” з Партією регіонів в принципі можлива. „Моя думка як Президента, якщо відкинути інші емоції – коли парламент формуватиме бюджет на 2007 рік або вноситиме поправки в бюджет 2006 року, потрібне порозуміння в парламенті. Очевидно, що в парламенті буде формуватися коаліція по тому чи іншому питанні”.

5. Віра Ульянченко, радник Президента в ефірі «1+1» допускає варіант створення широкої коаліції: "Я думаю, что такой вариант может состояться, как широкая коалиция, или может состояться оранжевая коалиция, потому что это абсолютно естественно…Партия регионов разделит с "Нашей Украиной" цели вступления Украины в Европейский Союз и Всемирную торговую организацию, потому что это расширит доступ украинского бизнеса на внешние рынки… Мне кажется, что, например, Ринат Ахметов как представитель большого бизнеса будет заинтересован в широкой коалиции».

6. Олександр Пасхавер, радник Президента, висловив переконання, що «Нашій Україні» та Партії регіонів як «правим» силам буде легше досягти згоди в економічних питаннях. «Домовлятися можна з усіма, але моя думка, що, поза сумнівом, правим партіям в економічному плані легше домовитися між собою, а лівим - між собою. Якщо говорити про легітимні програмні положення Партії регіонів, а не про те, як вона буде поводитися, то це – права партія, яка пропонує ґрунтувати економіку на взаємодії держави і великих фінансово-промислових груп. НСНУ, судячи з її лідерів, - правоцентристська партія з послідовними еволюційними, а не радикальними кроками. СПУ – ліва партія, у БЮТ - стиль радикального втручання держави в економічну діяльність, і через це погляди БЮТ навіть лівіші за погляди Соціалістичної партії…».

7. Віктор Ющенко на одній зі своїх прес-конференцій заявив про те, що «Наша Україна» буде прагнути створити «помаранчеву» коаліцію. «З іншого боку, ми маємо бути чесними і визнати, що вісім місяців тому така коаліція була. Вона розпалася й уроки зроблені. Необхідно взяти до уваги і той факт, що третина громадян України проголосували за іншу силу - Партію регіонів. Я не хотів би, щоб, говорячи про коаліцію помаранчевих сил, Україна опинилася перед вибором де-факто розколу країни. Це короткозора політика, що не потрібна Україні. Не в інтересах України, щоб знову мусувалися теми федералізації, російської мови, антиєвропейська й антинатовська теми. Тому необхідно формувати нову демократичну коаліцію. Ця коаліція повинна знайти в собі мужність давати відповіді, щоб такого типу рецидиви не були реанімовані в майбутній національній політиці».

Як видно, багато ідей політиків Партії регіонів щодо майбутньої коаліції перегукуються з ідеями чільників «Нашої України». І поки пропрезидентська партія вирішує, з ким їй вигідніше реалізовувати «майбутню національну політику», життя крокує далі. Люди отримують підвищення цін на газ та електроенергію, на проїзд у поїздах, чергове поступове подорожчання всіх продуктів харчування. І їм вже абсолютно все одно, хто з ким блокуватиметься у Верховній Раді. Народ знову переконується у тому, що роль кожних виборів, по суті, зводиться до надання політикам величезного кредиту довіри, який одразу після закінчення виборчої кампанії доводиться виплачувати йому ж, причому часто зі значними відсотками… А щодо довіри до «народного» Президента, то, мабуть, цікаво було б Вікторові Ющенку дізнатися про справжню динаміку свого рейтингу, який на президентських виборах був більше 52%, на цих виборах – менше 14%, а зараз, враховуючи дії пропрезидентської партії, навряд чи збільшився. Можливо, саме тому ніхто таке дослідження проводити і не ризикує.