На сайті "Україна кримінальна" http://cripo.com.ua/?sect_id=8&aid=15793 з'явилися документи, які підтверджують скандальну інформацію про причетність Владислава Каськіва до викрадення людини.

Видео дня

Кандидати в народні депутати від виборчого блоку «ПОРА-ПРП» Владислав Каськів (№3), Євген Золотарьов (№5) та Андрій Бондаренко (№58) є фігурантами кримінальної справи № 1-337/05, яка зараз знаходиться на дорозслідуванні у прокуратурі м. Києва. Про це сьогодні на прес-конференції в УНІАН повідомили потерпілий в цій справі Ігор Радчук та його батько – Валентин Радчук.

За їхніми словами, Владислав Каськів, тоді ще просто лідер ГК «Пора», у грудні 2004 року разом з Євгеном Золотарьовим ініціювали викрадення кількох хлопців (звичайних активістів «Пори») з подальшим їх примусовим утриманням, побиттям та катуванням.

Причиною таких дій було названо привласнення коштів керівниками «Пори», за яке, щоб відвести від себе підозру, вони вирішили звалити цю вину на рядових членів «Пори». Так, за інформацією одного з потерпілих, між Каськовим та представниками так званої «Дикої дивізії УНА-УНСО» під керівництвом Р. Зайченка була укладена угода, згідно з якою за охорону табору (це був час майданівських подій) мали виплачуватись членами цього угруповування по 350 грн за добу чергування. Протягом певного часу ця угода виконувалась, але згодом значна частина цих коштів перестала надходити до «Дикої дивізії». Вони привласнювались керівництвом «Пори» - Каськовим, Золотарьовим та ще кількома наближеними до них особами.

За словами потерпілих, невдовзі почали виникати суперечності між сторонами і виставлятися відповідні претензії до керівництва «Пори». А воно для того, аби відвести від себе підозру, вирішило знайти винуватих у своїх рядах. Цими «винуватими» виявилися кілька підлітків, які періодично брали участь в акціях «Пори».

За свідченнями одного з потерпілих, які наводяться у кримінальній справі, «з метою наведення порядку» шляхом залякування 11 грудня 2004 року Владислав Каськів за допомогою Євгена Золотарьова та водія (Олег Поліщук) насильно посадили в автомобіль Каськіва кількох хлопців, яких вивезли на Лютеранську, 20, де залякували, а потім били і принижували. Там, до вже названих осіб «карати» хлопців долучився і Андрій Бондаренко. Пізніше, як розказав Валентин Радчук, хлопців перевезли в своєрідну «приватну тюрму», де їх тримали певний час закутими в наручники, аби спокутувати вину перед революцією.

Справа №1-337/05, яка розслідувалася Печерським РВВС, та згодом була розглянута в печерському суді м.Києва (03.08.2005), повернена вже після розгляду Апеляційного суду на дорозслідування в прокуратуру. Там вона і залишається зараз. Батько потерпілого Ігоря Радчука говорить, що звертався з листами не лише до прокуратури, а і зовсім нещодавно до голови ЦВК. В цьому листі він просив Ярослава Давидовича не допустити реєстрацію фігурантів цієї справи на кандидати в народні депутати. «Цим людям не місце у Верховній Раді, вони туди йдуть лише за недоторканністю», - говорить Валентин Радчук. До речі, додає він, на Андрія Бондаренка є навіть подання міністра МВС Юрія Луценка про те, що він дійсно є фігурантом кримінальної справи. Але це не заважає йому бути зараз кандидатом в народні депутати, хай і 58-м номером.

Родина Радчуків звертається за допомогою до ЗМІ, які за визначенням мають бути четвертою владою і здійснювати контроль над іншими трьома. Вони нагадують популярне гасло Майдану «Бандитам – тюрми» і закликають чиновників-правоохоронців не допустити, щоб ці «бандити» сиділи в Раді. Адже всього через тиждень щонайменше три таких випадки можуть стати реальністю. До речі, на запитання, за кого будуть голосувати Ігор та Валентин Радчуки, вони відповіли, що зовсім не жалкують за те, що були на Майдані і підтримували активістів «Пори». Вони б за них голосували і зараз, але спершу вони хочуть виконання гасла «ПОРА бандитам в тюрми!»