Більше коаліцій - хороших та різних!

Багатоманітність прогнозів щодо варіантів можливої більшості в Верховній раді та урядової коаліції, які дають як політики, так і експерти, свідчить про відсутність чітких орієнтирів групування переможців виборів. Ця багатоманітність вміщує майже всі можливі комбінації сполучення політичних сил. В певній ізоляції перебуває тільки КПУ, яка вже отримала назву парламентського апендициту і розглядається тільки як можливий сателіт ПРУ у коаліції реваншу.

На користь розмаїття варіантів говорить і поведінка прогнозованих переможців виборів. Вартою уваги обставиною є те, що практично всі основні політичні сили ухиляються від публічного прояснення власних підходів до формування коаліції, хоча могло б слугувати неабияким способом мобілізації електорату. Окремі декларації щодо відповідних принципів реально не обмежують можливостей для найширшого маневрування.

Така ситуація може бути пояснена наступним чином: - ідеологічні, ціннісні чинники, так само, як і програмні положення відіграватимуть другорядну роль; - прагнення опинитися у владі переважатиме принципи; - більшість політичних сил під час формування коаліції готові відхилитися від курсу, обраному на час виборчої кампанії, змінити тактику і навіть почати діяти “з чистого аркуша”. Крім того, на діях “Нашої України”, Партії регіонів та Блоку Литвина позначається абсолютна неготовність до ролі опозиції. Зауважимо, що КПУ має інший обмежувач, - органічну неготовність до участі у владі.

Сьогодні фактично можна ієрархізувати політичні сили за рівнем спроможності брати участь у коаліціях. Найбільш універсальним є Блок Литвина, готовий блокуватися з будь-ким. У відповідності до обставин ця “третя сила” зберігає можливість на свій розсуд уточнювати, наскільки вона віддалилася від кучмістів і наблизилася до демократів. Очевидно, що більш природно цей блок виглядатиме у складі коаліції, очолюваній ПРУ.

Далі йде Партія регіонів. Вона, хоча й досить різко протиставляє себе помаранчевим силам, реально має вільний маневр, адже позбавлена клопоту зважати на свій невимогливий електорат.

СПУ, дещо несподівано, теж демонструє гнучкість і прагматизм, пов'язані з очевидним прагненням зберегти і розширити свою присутність в виконавчій владі. Соціалісти, які півтора роки тому зайняли особливе місце у помаранчевому таборі, мають відносно переконливе пояснення своєму курсу і мало ризикують своєю репутацією у випадку входження у змішану коаліцію.

“Наша Україна” знаходиться в особливій ситуації. Блок Віктора Ющенка має вагомий гандикап з огляду на завдання отримати стійку коаліцію, здатну ефективно взаємодіяти з президентом. Досить важко уявити собі ситуацію, коли ця політична сила опиниться з одного буку при владі, з іншого, - в опозиції. Нашоукраїнці виглядають природною основою для формування урядової коаліції, але при цьому суттєво програють за чисельністю парламентських багнетів регіоналам і, до того ж, змушені мати на увазі, що й друге місце у виборчих перегонах їм не гарантоване. Вони змушені домовлятися і мусять зробити вибір основного партнера: ПРУ, або БЮТ.

Але така умовна центральна позиція не дорівнює лідерству. “Наша Україна” може виявитися основним об'єктом тиску. ПРУ тиснутиме чисельністю, БЮТ, - нагадуванням зобов'язань перед Майданом. В першому випадку навряд чи вийде досягти бажаної конфігурації коаліції, в другому, - прийнятної для прагматичних керівників нашоукраїнців програми її діяльності. Доводиться зважати й на реакцію власного електорату, який може не пробачити відхилення від курсу, що привів до перемоги на президентських виборах.

БЮТ має найбільш визначену позицію щодо коаліції. Закономірно, що це гранично обмежує ті її варіанти, до яких він може долучитися. Юлія Тимошенко заперечує можливість участі БЮТ і “великій коаліції” разом з “Партією регіонів”. Фактично ця позиція означає: або створення помаранчевої коаліції, або перехід до опозиції. Можна сперечатися про причини, - відданість власним ідеалам, або тактика політичної боротьби, але БЮТ демонструє раритетну нині послідовність у дотриманні декларованих принципів та цілей. Можливо, цей блок сприятиме підвищенню якості опозиції, зміні її суспільної і політичної ролі.

Пропонований нарис створює основу, аби після 26-го березня змогла зіграти свою роль найвеличніша з наук, - арифметика. Напередодні голосування сумарний результат помаранчевих та решти політичних сил тяжіє до 50%. Той, хто набере 226 мандатів, отримає реальний шанс обійтися без “чужих”. Погодьтеся, - ідеологічна межа має психологічну та моральну складову і перетинати її нелегко. Таким чином, значення матимуть не тільки і не стільки результати окремих політичних сил, а розмір суми двох груп цифр. Якщо помаранчеві матимуть арифметичну більшість, але не створять більшість політичну, вони поділять між собою велику провину перед громадянами і відкриють можливість реалізації суперечливих комбінованих проектів коаліції.

Якщо можливість банкувати отримає “Партія регіонів”, в її розпорядженні буде два варіанти. Перший, - це коаліція реваншу. Вона передбачає виділити краєчку владного пирога Блоку Литвина і винайдення легенди та аргументів для залучення у таку більшість комуністів. При цьому залишиться під великим питанням і внутрішня усталеність такої коаліції, і її здатність взаємодіяти з президентом і протистояти потужній помаранчевій опозиції. Другий варіант, - свідомо і цілеспрямовано йти на змішану коаліцію, визначаючи місце в ній “Нашої України” та, можливо, СПУ.

Дещо інша модифікація такої коаліції може виникнути у разі, коли ПРУ не матиме під прямим чи опосередкованим контролем 226 депутатів і ініціатива у формуванні змішаної коаліції належатиме “Нашій Україні” і на поступки заради влади змушені будуть піти регіонали. Але, кінець кінцем, і тут арифметика скаже своє слово. Без БЮТ помаранчеві в межах більшості скоріше за все опиняться в меншості. За цих умов органічність компромісних програмних документів та розстановки кадрів важко собі уявити. Оцінюючи вірогідність варіантів майбутньої конфігурації політичних сил, визначимо основні: помаранчева коаліція, з залученням у виконавчу владу окремих представників інших політичних сил. Інший варіант - об'єднання ПРУ – НУ – СПУ – Блок Литвина. Може, було б доцільно й голосувати 26-го за такі варіанти?