Ринковий статус: радіти чи плакати?
17 лютого Сполучені Штати Америки надали Україні статус країни з ринковою економікою. У зв‘язку з цим Центр досліджень політичних цінностей звернувся до політичних експертів із питанням: «Чи допоможе надання Україні статусу країни з ринковою економікою українській владі у передвиборчий період?»
Олександр РЯБЧЕНКО (директор Інституту приватизації і управління власністю та інвестиціями):
„Я не думаю, що це допоможе у виборчий період. Це просто продемонструє, що влада має зовнішню підтримку, бо безпосередньо визнання України країною з ринковою економікою навряд чи сприймається народом дуже позитивно, бо не всі у нас прихильники ринкової економіки. А от те, що наші експортери, якщо влада зробить необхідне роз’яснення народу, будуть мати певні позитиви цього рішення – це можливо. Загалом це рішення запізніле і Штати повинні були прийняти його місяця на два раніше. Тут завадили власне американські проблеми та дії наших деяких діячів.
Я вважаю, що це правильне рішення. Це рішення мало бути і воно прийнято”.
Олександр ПАСХАВЕР (президент Центру економічного розвитку):
„Для выборной кампании, как правило, нужны позитивные сюрпризы. Это очень позитивный момент, но он давно ожидаем и отражает естественное движение Украины в отношении включения ее в международное экономическое сообщество. Поэтому я думаю, что оно не помешает, но и не очень поможет”.
Павло ЦИРУЛЬ (економічний експерт Центру екстремальної політики):
„Не думаю: слишком мало времени осталось – это никак не отразится на состоянии украинской экономики. Пока не будет результатов, рано об этом говорить”.
Олесь ДОНІЙ ( голова Центру досліджень політичних цінностей ):
„Сполучені Штати Америки здавна вміло використовують свою економічну політику в якості «батога та пряника» для решти країн, сепаруючи їх таким чином на «більш благонадійні» або «менш благонадійні». Безперечно, що цим жестом(наданням статусу країни з ринковою економікою) США хочуть продемонструвати підтримку новій владі. Навряд чи це суттєво вплине на передвиборчі розклади. Адже, ця подія відбулася не так через вдалу діяльність нової київської влади (бо переговори з цього приводу розпочалися ще за часів Кучми), як із доброї волі Вашингтона. Та й до самих США залишається питання:Америка вчепилася за іншу економічну перепону між нашими країнами, дискримінаційну поправку Джексона-Веніка, яка до того ж має ще й расистську підноготну. Чи не означає, це, що для наступного «пряника» (скасування поправки Джексона-Веніка) США чекає ще більш дружньої влади в Україні?
Але в будь-якому випадку, надання статусу країни з ринковою економікою повинно в майбутньому позитивно вплинути на зовнішньоекономічну діяльність. Український експорт (зокрема металургійний) менше потерпатиме від антидемпінгових процесів”.
Володимир ПОЛОХАЛО (керівник проекту «Політична думка»):
„Можна було очікувати визнання за Україною такого статусу до парламентських виборів. Про це свідчили заяви американських посадовців. Безперечно, це є підтримкою Президента України, це одночасно й практичний, і символічний жест з боку лідера західного світу – Сполучених Штатів Америки. Але в контексті виборчої кампанії важко очікувати, що це додасть ваги, скажімо, блоку «Наша Україна». Сьогодні в суспільній думці поступово розмежовуються, позиціонуються як окремі центри прийняття рішень Ющенко (з одного боку) та уряд, Єхануров (з іншого). І, насамперед, «Наша Україна» асоціюється з невдалими газовими домовленостями з Росією, тіньовими схемами навколо «РосУкрЕнерго», що стає вже негативною ознакою українського уряду й української політики загалом. І це визнає багато людей зі здоровим глуздом – таких, як Лановий, Пинзеник та інші. У цьому контексті важко говорити, що «Наша Україна», на чолі якої не Ющенко, а Єхануров, Кінах, Безсмертний, які мають низький персональний рейтинг і деградацію, якщо хочете, авторитету, може зробити якийсь електоральний стрибок. Рейтинг НСНУ завмер чи навіть знаходиться в стані стагнації, і цій політичній силі важко сьогодні віднайти якесь друге дихання.
Отже, символічний крок із наданням ринкового статусу – це підтримка Віктора Ющенка, який робив певні заяви, де звучало переконання, що це станеться. Але це не є підтримка Єханурова, Кінаха, Безсмертного, Порошенка чи Мартиненка, які і є обличчям блоку «Наша Україна»”.
Сергій ЄВТУШЕНКО (виконавчий директор Інституту євроатлантичного співробітництва):
„Поза сумнівом, це є хороший сигнал для компаній і людей, які хочуть робити бізнес із Україною, але чи допоможе це українській владі за один місяць, що залишився до виборів – це, звичайно, питання. Це, швидше, допоможе нам у переговорах зі вступу до СОТ. Загалом, я вважаю це великим успіхом української зовнішньої політики, але це просто відстрочений плановий результат, який мав би бути досягнутий ще в минулому році”.