Репутація буває важливіша, ніж конкретні поточні результати

«Оглядач» публікує виступ Юрія Єханурова на засіданні Верховної Ради України 10 січня 2006 року, після якого парламент прийняв рішення відправити Кабінет Міністрів у відставку.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, шановні колеги! Дозвольте, перш за все, привітати вас з Новим роком, з Різдвом Христовим, побажати вам добра, здоров’я, злагоди і успіхів.

А тепер про головне. Питання забезпечення енергоносіями для України як держави, що їх переважно імпортує, було актуальним протягом усіх років незалежності. Тому ця проблема не оминула і нинішній уряд. Закономірно за цих обставин і сьогоднішнє слухання у Верховній Раді.

Енергосистема України в поточний зимовий максимум навантажень працює без аварій та суттєвих збоїв. Повністю забезпечено платоспроможний попит на електроенергію, тепло та природний газ. Близько 50 відсотків електроенергії зараз виробляється на атомних станціях, де працює 13 енергоблоків, два атомних енергоблоки перебувають у планово-попереджувальних ремонтах. Всі енергоблоки АЕС забезпечено ядерним паливом.

Теплові електростанції виробляють 41 відсоток електроенергії, причому 68 відсотків з неї за рахунок використання вугілля, близько 30 відсотків – на природному газі. Запас вугілля на теплових станціях складає понад 2,3 мільйона тонн, що на чверть більше, ніж в минулому році. Крім цього, на складах вугледобувних підприємств накопичені обсяги енергетичного вугілля 747,8 тисячі тонн, коксівного – 266 тисяч тонн. Такі запаси дозволяють нам оптимістично дивитися на перспективи проходження зимового періоду підприємствами електроенергетики.

Тепер щодо найбільш актуального газового питання. У своїх діях в переговорному процесі українська сторона виходила з чотирьох принципових моментів. По-перше, необхідності забезпечення газового балансу в країні в обсязі 76 мільярдів кубометрів в умовах неможливості збереження старої, фактично бартерної системи розрахунків за газ. Всі ми добре знаємо справжню політичну ціну дешевих енергоносіїв.

По-друге, необхідності забезпечення перехідного періоду для промисловості та комунального господарства для поступової адаптації до ринкових цін на енергоносії.

По-третє, неухильного дотримання усіх документів, а їх біля 20, що укладені між Україною та Російською Федерацією, між урядами наших країн, а також між суб’єктами господарювання, які регламентують наші відносини в газовій сфері.

По-четверте, обов’язки України як транзитної країни щодо безперервного постачання газу до європейських країн. Напруженість переговорів була обумовлена великим обсягом проблем переважно технологічного характеру, без вирішення яких, неможливий перехід до грошових форм розрахунків. Звичайно, був присутній і політичний присмак. На жаль, доводиться констатувати, що сьогодні декому, як в Росії, так і в Україні, з одного боку хочеться перекреслити все те краще, що було в нас в минулому, а з іншого - перекреслити перспективу України, як незалежної держави.

Шановні народні депутати, як визнаєте, неадекватне загострення ситуації почалося з вимог російської сторони щодо встановлення нових, значно вищих, цін на свій газ без відповідного обговорення та узгодження позицій. В подібній ситуації ми могли б, як цього вимагають нині деякі політичні радикали, перейти до глухої оборони, вимагаючи беззаперечного виконання наявних угод.

Так, у нас, дійсно, була впевненість, що ми зможемо довести нашу правоту в судах, зокрема в Стокгольмському міжнародному суді. Але процеси там тривають довгими місяцями, а, можливо, і роками. А кому б була потрібна наша правота, через декілька років без газу, зі зруйнованою промисловістю та соціальною сферою? Хіба що тим, хто звик жертвувати інтересами країни та народу заради дрібного політиканства і якихось уявних вигод під вибори.

З іншого боку, репутація часто буває важливіша, ніж конкретні поточні результати. Завдяки своїй конструктивній позиції України зберегла і, навіть, зміцнила свою міжнародну репутацію, як надійного партнера, наша позиція була підтримана Європейським союзом. За таких умов відмовлятися від переговорів означало б зрадити історичний вибір країни, її цивілізовані перспективи.

Виходячи з такого розуміння ситуації, ми не раз інформували і Уряд Російської федерації і керівництво Відкритого акціонерного товариства „Газпром” про своє бачення подальшого переговорного процесу. Президент України у своїй телеграмі Президентові Російської Федерації підтримав пропозицію Росії перейти у газовій сфері до ринкової моделі. Запропонував запросити міжнародних експертів з цих питань і протягом першої декади січня завершити переговори і підписати контракт на поставку газу у 2006 році.

Президент наголосив також на необхідності недопущення неринкових методів взаємодії, які могли б створити труднощі у поставках і транзиті природного газу. За цих умов ми продовжували працювати у рамках діючих міжурядових угод і зовнішньоекономічних контрактів.

Ми сподівалися, що до Нового року буде знайдено принциповий шлях подальшої співпраці для розв’язання проблеми. Але це не сталося, як бажалося. Незважаючи на постійні конструктивні пропозиції української сторони, її готовність обговорювати строки і величини змін цін тарифів на природний газ належного розуміння не було досягнуто. І о 10 годині ранку першого січня цього року „Газпром” почав знижувати тиск і обсяги поставки газу приблизно до 120 мільйонів кубометрів на добу.

Ми були готові до роботи у цих жорстких умовах. Уряд діяв адекватно. У першу чергу забезпечилося газом населення, комунальна, теплоенергетика, бюджетні організації. Паралельно з інтенсифікацією переговорних процесів нами було вжито серйозних організаційних заходів для роботи в нових умовах.

23 грудня уряд розглянув питання про забезпечення споживачів України природним газом у 2006 році. В ухваленому рішенні були передбачені заходи щодо скорочення споживання природного газу в Україні. Комплекс цих заходів було передбачено здійснити за рахунок запровадження альтернативних та резервних видів палива, а також енергозберігаючих технологій. Уряд налаштований активно впроваджувати політику енергозбереження та модернізації промислових потужностей країни. Заходи, що реалізуватимуться у цьому напрямку, носитимуть як короткостроковий, так і довгостроковий характер.

Короткостроковий – це такий, як виведення з експлуатації надлишкових неефективних агрегатів, скорочення часу роботи технологічних агрегатів на холостому ходу, заміна природного газу, який використовується у доменному виробництві на коксовий газ та кокс металургійний, скорочення питомих витрат природного газу на одиницю продукції хімічної промисловості за рахунок модернізації основного виробництва і так далі.

Довгострокові заходи – це такі, які передбачають впровадження сучасних технологій, що базуються, наприклад, на принципах безперервного розливу сталі в прокатному виробництві та інше.

Шановні колеги, подальша хроніка подій була наступною. 28 грудня уряд провів нараду з питань енергозабезпечення галузей національної економіки, населення в 2006 році за участю членів Кабінету Міністрів, голів, заступників голів обласних та Київської міської і Севастопольської міських держаних адміністрацій. 31 грудня уряд прийняв постанову №1308 про забезпечення балансу надходження і розподілу природного газу в 1 кварталі 2006 року в ситуації незавершеності переговорів з російською стороною цим актом було визначено умови забезпечення транзиту російського газу територією України, були визначені умови переміщення природного газу через кордон в 1 кварталі 2006 року. 31 грудня було ухвалено Розпорядження Кабінету Міністрів № 581 про заходи щодо забезпечення населення, галузей національної економіки природним газом в січні 2006 року, де ми встановили ліміти для споживачів в розрізі регіонів. 2 січня уряд провів селекторну нараду з питань роботи системи енергозабезпечення в умовах обмеження постачання природного газу. Було створено оперативний штаб.

Поряд з цим українська сторона регулярно інформувала громадськість про свою позицію. В результаті цих та інших дій російська сторона відновила належний тиск в українській газотранспортній системі, були поновлені переговори, які завершилися 4 січня підписанням відповідної угоди.

Що ми маємо на сьогодні? Перше, в Україні забезпечено баланс постачання та споживання газу. Друге, газ до кордону України по ціні 95 доларів за тисячу кубометрів постачатиме компанія, обрана російською стороною. Отримувати на кордоні газ буде українсько-російське спільне підприємство, в статутний фонд якого українська сторона вкладатиме грошові кошти, плюс, якщо це дуже когось цікавить, столи і стільці. Його керівника призначить українська сторона.

З огляду на наявність великої кількості спекуляцій саме з цього пункту, хочу відзначити наступне. По великому рахунку нас не має турбувати, хто там і кому продає газ до наших кордонів. Нас має цікавити ціна на вході, 95 доларів за тисячу кубометрів природного газу, а це не погана ціна, враховуючи європейську цінову кон’єктуру. А скільки разів продаватиметься газ до нашого кордону і по якій ціні, це не наша справа.

Третє. Українська та російська сторони домовилися про те, що зміни цін на газ та транзит газу відбуватиметься тільки за умови згоди обох сторін. Крім контрактів між господарюючими суб’єктами буде підписана міжурядова угода.

Уряди наших держав мають підписати Протокол на 2006 рік до Угоди між урядами обох країн від 4 жовтня 2001 року. У цьому протоколі будуть уточнені умови транзиту і постачання газу на поточний рік в цілому.

Кабінет Міністрів дав доручення на підготовку проекту такого протоколу, який буде схвалено на засіданні уряду. Також буде затверджений, як того вимагає Закон про міжнародні договори, склад урядової делегації, відповідні директиви для проведення переговорів. Пропозиції щодо започаткування таких переговорів буде надіслано російській стороні найближчим часом.

Четверте. Ціна на газ для промислових об’єктів визначатиметься в залежності від рівня енергоспоживання і буде диференційованою. Попередній аналіз газового протистояння свідчить про те, що Україна отримала: розширення джерел формування балансу газу України; ціна природного газу, що постачається Україні, значно нижча від цін для пострадянських країн, що становлять 110 доларів в основному для всього нашого оточення, крім Білорусії. При цьому країни Східної Європи в першому кварталі будуть закуповувати газ за ціною 250-270 доларів. Погоджені більш високі ставки плати за транзит російського газу територією України в розміри 1,6 долара за тисячу кубометрів на 100 кілометрів відстані, це вище ніж у Словаччині. І забезпечить додаткові надходження НАКу „Нафтобаз” України коштів, які будуть направлені на модернізацію діючої газотранспортної системи.

„Нафтогаз України” отримав час до 5 років необхідних для підготовки газотранспортної системи для роботи в європейській системі замовлених потужностей. Створено механізм, який унеможливить різке зростання цін і забезпечить поступове впродовж п’яти років підвищення ціни газу для промислових споживачів до ринкового рівня. За цей час можна забезпечити впровадження енергозберігаючих технологій та перехід на альтернативні види палива. Отримана можливість формування згідно з вимогами Євросоюзу конкурентного ринку газу під контролем держави, що стимулюватиме надходження до України газопоходження з інших країн і водночас стримуватиме зростання ціни на газ для кінцевих споживачів. Забезпечення надходжень до Держбюджету України від діяльності спільного підприємства, яке передбачається створити під українською юрисдикцією.

Шановні народні депутати, підсумовуючи скажу, переговори були важкими, кожна сторона проявила твердість і наполегливість. Актуальність газового питання настільки захопило наше суспільство, що його коментували навіть ті, хто за професійними ознаками не мали уявлення про складність та масштабність цієї проблеми енергозабезпечення країни. А деякими коментарями певні українські діячі завдали політичної, економічної шкоди інтересам країни. Зрештою підписані угоди - це компроміс. Переговори тривають, будуть зроблені необхідні уточнення і роз’яснення, укладені відповідні зовнішньоекономічні контракти.

Хочу вас запевнити, що уряд виходив у своїх діях і продовжить виходить, зважаючи лише на захист національних інтересів України. Сьогодні Президент України відбув до Алма-Ати, де буде зустрічатися з Президентом Російської Федерації, і діалог з питань газопостачання буде продовжено на рівні президентів обох країн.

Доповідаю Верховній Раді, за розрахунками Мінфіну, додаткові витрати на утримання бюджетних установ, організацій є незначними, тому ці суми нема необхідності переглядати в ході перегляду бюджету в цілому. І ми відрегулюємо всі питання щомісячними призначеннями.

Друге. Щодо питань зміни житлово-комунальних тарифів для населення уряд вважає недоцільним прийняття Постанови щодо підвищення на 25 відсотків граничного рівня оптових цін на природний газ. Ця постанова була прийнята НКРЄ, але незаюстована. В цьому питанні уряд згоден з позицією Верховної Ради, яка відображена в постанові 20.10 минулого року. Таким чином ціни для населення залишаться на рівні діючих зараз.

Дякую за увагу, сподіваюсь на ваше розуміння і підтримку в нашій роботі.

(О п л е с к и)

ГОЛОВА. Дякую, Юрію Івановичу.

Шановні колеги, запитання, будь ласка. На запитання, будь ласка, запишіться до Прем’єр-міністра. Ми домовились 20 хвилин на запитання. Будь ласка, на табло прізвища народних депутатів, що записалися.

Геннадій Самофалов, „Регіони України”.

Уважаемый Юрий Иванович, фракция «Регионы Украины», Политическая партия регионов.

Я знаю вас как опытного организатора, который прошел все ступени своей деятельности. У меня в связи с этим к вам, Юрий Иванович, вопрос такого порядка. Как вы лично, как глава правительства, ваши специалисты в правительстве могли допустить ситуацию, которая сложилась сегодня в обеспечении населения Украины теплом. Ведь вы знаете, что готовятся к зиме всегда начинали в советские времена в весны еще и сегодня та же ситуация продолжалась. Сегодня, к сожалению, мало тепла в квартирах у населения Украины. Это я говорю не свои слова, а я слушаю то, что сегодня нам вещают с экранов телевидения. Сегодня, к сожалению, мы не услышали от вас ни в одном интервью, а как же сложилась ситуация, которая сегодня вы докладываете по заключению договора в частности на экономике Украины, связанной с работой промышленных предприятий. Я имею в виду, химическую промышленность и металлургическую промышленность. Этих …… сегодня нет. Вот я хотел бы узнать, как все-таки, почему сегодня вы только в конце декабря пришли к выводу, что необходимо.

ЄХАНУРОВ В.І. Я могу сообщить о том, что ограничение газа для потребления населением были сняты пятого числа вечером. Шестого я об этом объявил везде, а телеграммы все получили своевременно в 23 часа пятого числа.

Относительно лимитов для промышленных предприятий, то, как таковые уже сняты, но будет обязательно дифференцированные тарифы для того, чтобы стимулировать, расход газа нужно уменьшать. Простые расчеты показывают, 10 процентов для Украины потребление газа сократить ничего не стоит. Я с вами согласен, что надо было более интенсивно поработать в этом направлении, чтобы довести до сведения каждого человека...

ГОЛОВА. Михайло Родіонов, фракція комуністів.

Юрий Иванович, у меня два вопроса.

Первый. Вы не скажете, кто стоит из физических лиц в учредителях «РосУкрЭнерго» с украинской стороны, а может, знаете и с российской? Это первый.

А второй. В народе говорят, что вообще дешевого газа никогда не было и нет. То есть он не стоил 50 долларов и ранее, не 95 сейчас, он стоит ровно столько, сколько он стоит. А вот избыток этих, или, как говорят, какая-то, денег идет в другие, не в бюджет, а идет вообщем не по назначению или по назначению отдельным лицам и они вот не верят в эти стоимостные показатели, которые мы приводим. Благодарю.

ЄХАНУРОВ Ю.І. Я не знаю, хто стоїть з фізичних осіб за „РосУкрЕенерго”, я знаю те, що там є „Рейфа……….” і „Газпромбанк”. І цю структуру, яка сьогодні реально володіє всім транзитом азійського газу в північному напрямку і в сторону України представляє російська сторона, українська сторона там не має ніяких вкладень і не має ніякої присутності.

Відносно газу. Собівартість газу в Україні десь на рівні 36 доларів сьогодні обходиться нам. Поки що так виглядає, мені в Полтаві, коли я був в Полтавській області, доповідали про те, що мова йде десь до 20 гривень, а ми сьогодні в собівартості, у нас, на жаль, втрачає газодобувачі наші компанії, а Укргаздобування. Думаю, що за рахунок іншої діяльності вони вирівнюють це все.

ГОЛОВА. Юрій Оробець, фракція „Наша Україна”.

ОРОБЕЦЬ Ю.М. Юрію Івановичу, прозвучала інформація в засобах російських про те, що високо посадовці і чільні представники українського політикуму консультували російську сторону не на користь України під час газового конфлікту. Називалися прізвища Клюєва, Бойка, Бакая. Чи можете ви підтвердити чи спростувати цю інформацію? Бо одночасно я з цією… запитанням звертаюся до Міністерства закордонних справ, Служби безпеки України і Міністерства внутрішніх справ. Прошу вважати це офіційним запитом.

ЄХАНУРОВ Ю.І. Я можу відповісти лише одне. Що з російської сторони була дуже кваліфікована позиція. Спасибі.

ГОЛОВА. Василь Калінчук.

КАЛІНЧУК В.А. Шановний Юрій Іванович, чи я вірно зрозумів із того, що фактично договір заключалось не між урядами, а між комерційними структурами, тим більше, між комерційною структурою-трейдером, яким являється „РосУкрЕнерго”?! І ми ще плануємо створити одного трейдера як спільне підприємство між „Нафтогаз Україна” і „РосУкрЕнерго”? Тобто який вплив уряду на ці структури? І як це скажеться на економіці наших підприємств і на комунальному господарстві? Чи ми, чи ви маєте право вмішуватись туди чи не маєте право ви вмішуватись в діяльність цих комерційних структур?

Я дякую вам.

ЄХАНУРОВ Ю. І. Дякую.

На жаль, Уряд Російської Федерації, як і Уряд України не постачає газ, не ділить його і не видобуває. Є державні компанії, якою на сто відсотків є НАК „Нафтогаз України”, в якій уряд дійсно контролює ситуацію, тому що там є наглядова рада, є відповідні механізми управління.

Стосовно комерційних структур, як на них можна впливати, то російська сторона впливає таким чином, що, ну, державне регулювання є, є правила гри. Тому ми і хочемо підписати щорічну угоду з урядом Російської Федерації, в якій би ми визначили гарантії тих домовленостей, які були 4 числа.

Стосовно того, що це є комерційні структури, будуть вони виконувати чи не будуть виконувати. Ну, справа в тому, що у нас вибору великого немає по транспортуванню газу по території за межами України. Транспортування газу нам забезпечують до кордону Туркменія - Узбекистан і ми забезпечуємо від кордону Російська Федерація – Україна. Там так, в цьому проміжку повністю весь газ „Газпромом” передано транспортування компанії „РосУкрЕнерго”. Тільки з нею можна зараз заключати договори.

Дякую.

ГОЛОВА. Я хочу доповнити відповідь Василю Калінчуку. Азбукою є те, що „Нафтогаз України” не має права створювати спільні підприємства.

ГОЛОВА. Віктор Терен, будь ласка.

ТЕРЕН В.В. Уряд заявляє, що згідно угоди ціна на газ може змінюватися лише за погодженням сторін і вихваляється цим.

Але ж у пункті 5-му сказано, що можуть бути змінені ставки оплати, визначенні в даній угоді, підкреслюю, визначенні. А визначеною лише є одна ціна по 95 доларів. Крапка. І от саме ця визначена ціна може змінюватися за погодженням сторін.

А з 1 липня Росія встановлює 230 доларів. Піднімає ціну Туркменістан. Україна в борговій ямі перед Росією, що означає втрати незалежності.

І друге. Ви розірвали зв’язку транзит - ціна газу.

І третє. Врешті-решт, хто буде вирішувати трансформи, які виникатимуть між Росією і Україною. Бо навіть злочинна влада писала, що спори вирішуватиме Стокгольмський суд чи суд якоїсь іншої країни. Ви так спішили, що навіть цього не написали.

ЄХАНУРОВ Ю.І. Дякую.

Вартість газу визначена 95 доларів, і мова йде про перше півріччя саме тому, що українська сторона може перше півріччя частину газу транспортує по ціні 80 доларів. І ця частина газу, яку ми отримуємо, там по балансу виходить таким чином: половина від 23 мільярдів, який ми зможемо транспортувати в першому півріччя, він пройде по ціні 80. А після першого півріччя буде йти виключно по ціні 95, тому що ціна у Туркменістані з нами домовлено: у перше півріччя - 50, а у друге півріччя – 60 доларів, а газ здається на кордоні Туркменістан – Узбекистан. Саме цим це визвано.

Відносно вирішення спорів і так далі. Коли будуть заключатися остаточні контракти і додатки, там буде все визначатися. Оскільки всі угоди до цього часу являються чинними і дійсними, то буде діяти відповідна юрисдикція.

Дякую.

ГОЛОВА. Олександр Олександрович Мороз, фракція Соціалістичної партії.

МОРОЗ О.О. Шановний Юрію Івановичу! У мене кілька питань , я просив би на них відповісти.

Перше. Перед Новим роком була заява Володимира Путіна про те, що у першому кварталі тільки можна працювати за старою схемою, а потім будуть переглянуті умови. Що сталося у цей період, що так швидко була підписана нова угода?

Друге питання таке. Так є сьогодні віце-прем’єр по енергетиці чи немає, бо було Президентом оголошено, що він вже підписаний, а немає фактично віце-прем’єра, треба пояснити суть.

Дальше. Перед Новим роком було багато заяв про чинність угод, які мають тривалий період. Хто буде тепер виступати гарантом підписаної угоди? Де гарантія, що вона працюватиме надалі?

І нарешті. Чи є висновок Мінекономіки з приводу змін ВВП і показників доходної частини бюджету після запровадження нових цін.

І, нарешті, оскільки у мене кілька секунд. Росія ставила 230 доларів за тисячу кубометрів, вона це добилася. Так де ж компроміс?

ЄХАНУРОВ Ю.І. Я так думаю, що Російська Федерація значно швидше пішла на переговорний процес, тому що зовнішньополітична ситуація, що склалася, від неї цього вимагала. І відповідно і політична частина, і економічна частина уряду зійшлися у своїх намаганнях вийти з кризи, що створилася у відносинах з Україною.

А щодо віце-прем’єр-міністра. Є призначення, але не оприлюднюється.

( Ш у м у з а л і)

Спокійно. Призначення відбулося. Я чекаю повідомлення із Секретаріату Президента.

Чинність угод. Олександре Олександровичу ви праві в якому плані? Підписано соглашение між господарюючими суб'єктами. Для того, щоб це було і роль „Газпрому”, і роль урядів, для того і буде міжурядова угода, яка має це передбачити. Я сприймаю критику і Рудьковського, який говорив по цій тематиці, все. Ми дуже уважно слухаємо все, що було за цей час. Ну, відсотків 40 було дуже конструктивних питань, на які ми маємо зараз дійсно дати відповіді.

І щодо Мінекономіки. Вранці сьогодні чергова нарада була з цього приводу. Ну, ви знаєте, що показники за минулий рік, наприклад інфляції, дещо кращі, ніж ми давали прогнози і так далі. Ми зараз чекаємо звіти і повністю підсумки роботи за рік. Я так думаю, що переглядати прогноз зараз нема ніякої рації. Це може бути тільки, коли ми отримуємо всі необхідні звіти.

Я так думаю, що це може бути не раніше березня-місяця, оскільки діюча система звітності не дасть раніше необхідних даних. Основні макропоказники… Я не бачу, що при піднятті такому цін, щоб ми говорили про якісь суттєві відхилення. Дякую.

ГОЛОВА. Микола Нощенко, будь ласка.

НОЩЕНКО М.П. Юрій Іванович, Народний блок Литвина постійно за мораторій цін на газ для населення. Ви також в самому кінці свого виступу підтвердили це. Але 29 грудня ви підписали розпорядження, яким погодили пропозицію НКРУ пунктом сьомим щодо підвищення цін на газ для всіх споживачів, в тому числі і населення до економічно обґрунтованого рівня. У мене запитання: коли ви щирі, чи коли на трибуні говорите, чи коли підписали розпорядження? Чи ви відкличете це розпорядження, щоб заборонити НКРУ підвищувати ціни для населення? Дякую.

ЄХАНУОВ Ю.І. Я дякую вам.

Ще раз. Підготовлено було НКРЄ, вийшла постанова про підвищення цін на 20 відсотків. В зв'язку з тим, що переговори закінчилися успішно, і під впливом аргументів, які навів особисто Володимир Михайлович Литвин, уряд переглянув це питання. І тому я ще раз наголошую на тому, що юстувати цю постанову не будуть, немає необхідності.

Дякую.

ГОЛОВА. Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об’єднаної).

ШУРМА І.М. Шановний Юрію Івановичу, є дві складові даної проблеми. Юридична: у нас був договір, який передбачав, що до 2009 року транзит був по одній ціні і ми отримували газ по 50 доларів. Сьогодні ця угода ні з того ні з сього з ініціативи України весною змінилася – і ми маємо газ дорожчий, я думаю, він буде ще дорожчий.

Скажіть, будь ласка, хто понесе персональну відповідальність за те, що ця угода, яка була залізобетонною для України у міжнародному праві, була розторгнута і „Газпром”, відверто кажучи, схопив за язик Україну і домігся того, що він хотів? Це перше.

І друге. Чи Президент України знає, що, за оцінками експертів „Ройтер”, прямі втрати України у 2006 році будуть становити 2,9 мільярди доларів?

Дякую.

ЄХАНУРОВ Ю.І. Стосовно розірвання „залізобетонного” договору. Були спроби української сторони, дійсно, внести зміни до контракту Додаток номер чотири. Були відповідні директиви і все. Я, на жаль, не можу це говорити, оскільки ви знаєте, що директиви знаходяться під відповідним грифом. Але оскільки це не відбулося, то немає про що і говорити.

Я можу сказати одне: що постанова уряду, яка була підготовлена з цього приводу, вона мала вийти в районі 10 вересня. Вона не вийшла.

Щодо підрахунків „Ройтер”. Ви знаєте, я би вам порадив би: є розрахунки Європейської комісії, є розрахунки „Кредит Фьост Бостон”, і взагалі в Інтернеті дуже багато є різних розрахунків. Дуже цікаві розрахунки, як фахівець я, повірте, з вами готовий подискутувати на цю тему.

За ці дні, за два тижні, ми отримали стільки макроекономічних розрахунків, інших розрахунків. Ви повірте, що в темі ми всі вже, той весь штаб повністю в темі, в всіх питаннях, готові дискутувати, навіть з „Ройтер”.

ГОЛОВА. Степан Ількович Хмара, будь ласка, мікрофон.

ХМАРА С.І. Шановний Юрій Івановичу, скажіть, будь ласка, чому така не скоординована стосовно оцінки підписаної угоди? Адже, зрозуміло, що це вимучений компроміс, до якого, скажімо, привели України не Уряди, які не підготовили незалежність України від одної труби, яку контролює Росія.

І тут, як дехто заявляє, що це перемога, що це блискуче – це ж неправильно, це по-перше. І скажіть, будь ласка, чому підписувалося на 5 років ці тарифи на транзит, а ми маємо тільки на пів року ціни на газ? І скажіть, будь ласка, як впливали на переговори позиція деяких фракцій, які сьогодні вболівають за Україну, які хотіли зірвати прийняття бюджету, послати Уряд у відставку, в той час, коли ви…

ЄХАНУРОВ Ю.І. Степане Ільковичу, я хочу сказати, що, в принципі, ми діяли, а питання оцінки – це питання народних депутатів, це питання народу. І оцінювати ви будете те, що ми робили, що ви, фактично, і робите. Я можу сказати вам так, що то соглашение, яке підписано передбачає наші відносини на 5 років. І ми будемо робити все для того, щоб це відбулося стабільність на 5 років. Нам українській економіці потрібно надати ці 5 років для перебудови.

По нормальному, я звертаюсь до металургів і хіміків, є три рок максимум, за які треба вийти з ситуації і загасити наші доменные печи перейти на інші способи роботи. І стосовно позиції, я можу сказати тільки одне, що є повне відчуття, є повне відчуття, коли є підтримка людей, підтримка народу, і коли немає такої підтримки, і є позиція політичних сил.

І фактично українське суспільство поділилося. І ми це відчували. І навіть коли урядова делегація була у Москві, і коли ми читали вислови різних політиків наших, ви знаєте, не завжди це допомагало нашій позиції. Бо всі зараз дуже уважно слідкують за ефіром.

Я ще раз хочу наголосити на одному. Ми створимо всі умови, щоб наша промисловість, наше господарство перебудувалося. Ми споживаємо газу в 2,6 рази більше, ніж середня у світі. Такого бути не може. З обсягами споживання газу ми знаходимося на сьомому місці у світі. Ну, хіба ми така найбільша країна світу, щоб стільки поїдати цього газу? Це безгосподарність, у першу чергу, це відсутність нових технологій. Ми все зробимо для того, щоб ці технології впроваджувалися. Спасибі.

ГОЛОВА. Микола Поровський, останнє запитання, будь ласка.

ПОРОВСЬКИЙ М.І. Шановний Прем'єр-міністре, розв’язавши кризу у газових стосунках України і Росії, ви і очолюваний вами уряд склали екзамен на захист українських національних інтересів. З цим вас вітаємо і підтримуємо цю вашу позицію.

Запитання. Промоделюйте, будь ласка, ситуацію, якби угода про врегулювання відносин у газовій сфері не була підписана. Що чекало б Україну?

І друге. Нещодавно зміщено керівництво Державного комітету з енергозбереження. Але не розв’язано питання про відновлення діяльності цього комітету, тим більше, що на посаді залишилася там людина, яка нічого не вклала ні в сферу енергозбереження, ні зарекомендувала себе належним фахівцем у цій сфері, тому що прийшла туди чисто з кон’юнктурних інтересів. Скажіть, яка буде доля Державного комітету з енергозбереження? Дякую.

ЄХАНУРОВ Ю.І. Орган, Державний орган управління з енергозбереження буде обов’язково працювати. І зараз, ви добре розумієте, що ми абсолютно потрібно, необхідно зараз все зробити для того, щоб ми могли вийти на серйозну державну програму енергозбереження. Ось указ Президента про стан енергетичної безпеки України і основні засади державної політики в сфері її забезпечення. Зараз уряд готує необхідні матеріали і наприкінці січня, на початку лютого ми проведемо відкрите засідання уряду з участю фахівців, експертів для того, щоб ми показали шлях, як ми йдемо, в якому напрямку ми будемо рухатися, скільки ми будемо споживати енергоресурсів в роки, на декілька десятків років вперед. Це все буде зроблено обов’язково.

І те, що відбулося зараз, для нас це хороший урок, для того, щоб українці зробили висновок і щоб ми нарешті почали до енергоресурсів відноситися, почати писати їх з великої букви. Дякую.